Бетті Альвер

Бетті Альвер
ест. Elisabet Alver
Псевдонім	Betti Alver і for Elisabet Lepik[1]
Народилася	23 листопада 1906[2][3][…]  Йиґева, Естонія[5]
Померла	19 червня 1989[2][3][…] (82 роки)  Тарту, Естонська РСР, СРСР
Поховання	цвинтар Рааді
Країна	Естонія  СРСР
Діяльність	поетеса, письменниця-романістка, перекладачка, письменниця
Сфера роботи	поезія
Alma mater	Miina Härma Gymnasiumd і Тартуський університет
Знання мов	естонська[3], російська і німецька
У шлюбі з	Геіті Талвік і Mart Lepikd
Нагороди	Заслужений письменник Естонської РСРd (1966) Народний письменник Естонської РСР (1981) Juhan Liiv Poetry Awardd (1967) Премія Фрідеберта Туґласа за роман (1977)
Бетті Альвер у Вікісховищі

Бетті Альвер (ест. Betti Alver, псевдонім Елізабет Лепік; 23 листопада 1906, Йигева — 1989, Тарту) — естонська письменниця-романістка, поетеса; філософсько-медитативна лірикиня та перекладачка.

Елізабет Лепік народилася 23 листопада 1906 року в місті Йигева. В 1924 році закінчила школу в Тарту, в 1924–1927 рр. в тартуському університеті вивчала естонську мову і літературу. Володіла також німецькою.

В 1927 році опублікований роман «Коханка вітру». Перша книга віршів Бетті Альвер «Пил і вогонь» була видана в 1936 році. У перекладі Альвер були видані поеми О. Пушкіна і його роман у віршах «Євгеній Онєгін» (1964), «Дитинство» і «Мої університети» Горького. Вірші Бетті Альвер перекладені російською (Юнною Моріц), польською, німецькою, англійською, чеською, італійською та іншими мовами.

На честь Бетті Альвер у її рідному місті Йигева проводяться осінні дні поезії «Зоряна година».

• «Пил і вогонь» (1936);
• «Зоряна година» (1971);
• «Пластівці життя» (1971);
• «Літаюче місто» (1979);
• «Корали Емайиги» (1986).

• Лєетмаа Е. Бетті Альвер — 100 // Пярнуський експрес. — 2006. — 27 жовт.

• Альвер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.