Алтинбешік
| Алтинбешік | ||||
|
| ||||
|
37°02′16″ пн. ш. 31°38′00″ сх. д. / 37.037777777778° пн. ш. 31.633333333333° сх. д. | ||||
| Країна |
| |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Анталія[1] | |||
| Тип |
печера[1] | |||
|
Алтинбешік Алтинбешік (Туреччина) | ||||
![]() | ||||
Алтинбеші́к (тур. Altınbeşik, «золота колиска») — карстова печера за 55 км від міста Манавґат, провінція Анталья, Туреччина. Довжина відомої частини печери становить 4500 м[2]. Її підземне озеро є третім за величиною в світі й найбільшим у Туреччині[3]. Входить до складу національного парку «Печера Алтинбешік» і відкрита для туризму.
Історія
Печера Алтинбешік відкрита геологом професором Темучіном Айґеном в 1966 році. Назва походить від назви гори Алтинбешік, всередині якої вона знаходиться. У 60-90-х роках досліджувалася британськими, французькими, японськими та чеськими спелеологами. Дослідження печери триває.
Географія
Розташована на західних схилах ущелини, в якій протікає річка Манавґат, в околицях невеликого поселення Урунлу в горах Західного Тавру, за 9 км від Ібради. Розташовується майже горизонтально і має три рівні. Вхід являє собою величезний грот заввишки близько 40 метрів. На найбільш нижньому рівні знаходяться озера, підземна річка і водоспад, іноді званий водоспадом Алтинбешік. Перше підземне озеро, що починається прямо біля входу, має довжину 125 метрів, його глибина 9 метрів. Далі розташовуються ланцюжок озер менших розмірів. У дощові роки вода досягає другого рівня печери. Води печери пов'язані з озером Бейшехір (тур. Beyşehir). Верхній рівень завжди сухий. Там знаходяться валуни, сталактити та сталагміти. Найвища точка печери — +101 метр відносно висоти її входу. Печера є частиною великої системи печер.
Посилання
- Схема печери Алтинбешік [Архівовано 19 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Примітки
- ↑ а б в г GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ BUMAK. Архів оригіналу за 20 серпня 2007. Процитовано 24 липня 2011. [Архівовано 2007-08-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Daily News[недоступне посилання з лютого 2019]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
