Алоїс Їрасек
| Алоїс Їрасек | |
|---|---|
| чес. Alois Jirásek | |
| Народився | 23 серпня 1851[1][2][…] Гронов |
| Помер | 12 березня 1930[1][2][…] (78 років) Прага ·enlarged prostated[4] і старість[4] |
| Поховання | Hronovd |
| Країна | Австро-Угорщина |
| Місце проживання | Birth house of Alois Jirásekd |
| Діяльність | поет |
| Alma mater | Карлів університет |
| Знання мов | чеська[6][7] |
| Членство | Чеська академія наук і мистецтв |
| Magnum opus | Ancient Bohemian Legendsd, Bratrstvod і F. L. Věkd |
| Посада | Сенатор Національних зборів Чехословаччиниd і member of the Revolutionary National Assembly of Czechoslovakiad |
| Діти | Božena Jelínková-Jiráskovád і Jaromír Jirásekd[8] |
| Автограф | |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0423173 |
А́лоїс Ї́расек (інколи також Алоїз; чес. Alois Jirásek; 1851, Гронов — 1930, Прага) — чеський романіст і поет.
Біографічні відомості
Народився 23 серпня 1851 року в місті Гронов у родині шевців-селян.
Вивчав історію та літературу в Карловім університеті у Празі (закінчив 1874 року). Пізніше викладав в училищі в Литомишлі та в тім-таки Карловім університеті у Празі. Помер у Празі 12 березня 1930 року.
Творчість

Вірші видавав з 1871 року. Зазнав великого впливу романтизму Вальтера Скотта, Адама Міцкевича, Юзефа Крашевського. Перейшов до прози, де головним джерелом натхненням стала чеська історія, а центральна тема — як чехам осягти національного самоусвідомлення. Відзначився описом чеської давнини, зокрема епохи гуситського руху 14—15 століть; цій темі присвячено його романи «Серед течій» (Mezi proudy, томи 1—3, 1887—1890), «Проти всіх» (Proti všem, 1893), «Братерство» (Bratrstvo, томи 1—3, 1898—1908).
Найбільшого успіху досяг у романтичній епопеї «Ф. Л. Вєк» (F. L. Věk, томи 1—5, 1888—1906), її присвячено боротьбі чехів за національне відродження (18 століття).
У Їрасека простий, прозорий стиль, історичні події він описує живо та реалістично. У його історичних романах відображено дух чеської нації.
Серед його численних творів — історичні драми «Ян Гус» (Jan Hus, 1911), «Ян Жижка» (Jan Žižka, 1903), «Ян Рогач» (Jan Roháč, 1914).
Українські переклади
- Песиголовці. — К., 1949.
- Ірасек, Алоїс. Вибрані твори / пер. з чеської ; передмова і ред. Н. Рибака. — Київ: Радянський письменник, 1951. — 256 с. — (Бібліотека слов'янської літератури). Зміст: Песиголовці (роман). Старовинні легенди чеського народу: «Воєвода Чех», «Про Лібушу», «Про Пржемисла», «Лібушине пророцтво», «Дівоча війна», «Прапор святого Вацлава», «Про стару Прагу», «Годинник на башті», «Далібор із Козоїд», «Гетто», «Ян Жижка», «Трояндовий лужок», «Пророцтво Сивілли», «Пророцтво сліпого юнака», «Бланіцькі рицарі».
- Стародавні чеські легенди. — К., К., 1958.
- Ліхтар. — К., 1959.
- Скалаки. — К., 1967.
Окремі твори Їрасека українською мовою переклали А. Сулименко, С. Масляк, Ю. Лісняк.
Примітки
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ а б Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých hlavního magistrátu, sign. MAG Z7, s. 277 — Т. MAG Z7. — С. 277.
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ https://aloisjirasek.cz/zivotopis/#1890
Джерела
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — 856 с. — С.850.
- Шевчук В. І. Їрасек Алоїс // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С.476.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986. — Т. 1 : А — Калібр. — 752 с. — С.735.
- Зінченко В. Г., Їрасек Алоїс // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С.356.
- Токсина И. В., Алоис Ирасек: Биобиблиографический указатель. — М., 1955.(рос.)
- Филипчикова Р. Л., Алоис Ирасек // Очерки истории чешской литературы XIX—XX веков. — М., 1963.(рос.)
- Основные произведения иностранной художественной литературы. — 5-ое издание. — М.: Книга, 1983. — С.552—553.(рос.)
Посилання
- Ірасек Алоїз // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 679. — ISBN 966-692-578-8.
| Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
