YaChudo

Алоїс Їрасек

Переглядів: 0. Оновлено 01.11.2026.

Алоїс Їрасек
чес. Alois Jirásek Редагувати інформацію у Вікіданих
Барельєф Алоїса Їрасека в Оломоуці
Народився23 серпня 1851[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Гронов
Помер12 березня 1930[1][2][…] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Прага
·enlarged prostated[4] і старість[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняHronovd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Чехословаччина[5]
Австро-Угорщина
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняBirth house of Alois Jirásekd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет
Alma materКарлів університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовчеська[6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЧеська академія наук і мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusAncient Bohemian Legendsd, Bratrstvod і F. L. Věkd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаСенатор Національних зборів Чехословаччиниd і member of the Revolutionary National Assembly of Czechoslovakiad Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиBožena Jelínková-Jiráskovád і Jaromír Jirásekd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди

Хе (29 травня 1918)

Почесний громадянин Моравських Будейовицьd (17 травня 1918)

Почесний громадянин міста Польнаd

honorary doctor of the Charles University of Pragued

honorary citizen of Lounyd

honorary citizen of Boskoviced (16 травня 1918)

Почесний громадянин Тршебича (29 травня 1918)

Почесний громадянин Прагиd

honorary citizen of Chrudimd (29 травня 1918)

IMDbID 0423173 Редагувати інформацію у Вікіданих

А́лоїс Ї́расек (інколи також Алоїз; чес. Alois Jirásek; 1851, Гронов — 1930, Прага) — чеський романіст і поет.

Біографічні відомості

Народився 23 серпня 1851 року в місті Гронов у родині шевців-селян.

Вивчав історію та літературу в Карловім університеті у Празі (закінчив 1874 року). Пізніше викладав в училищі в Литомишлі та в тім-таки Карловім університеті у Празі. Помер у Празі 12 березня 1930 року.

Творчість

Пам'ятник Алоїсу Їрасеку у Празі. Автори монумента - скульптор Карел Покірний, архітектор Ярослав Фрагнер (1960)

Вірші видавав з 1871 року. Зазнав великого впливу романтизму Вальтера Скотта, Адама Міцкевича, Юзефа Крашевського. Перейшов до прози, де головним джерелом натхненням стала чеська історія, а центральна тема — як чехам осягти національного самоусвідомлення. Відзначився описом чеської давнини, зокрема епохи гуситського руху 14—15 століть; цій темі присвячено його романи «Серед течій» (Mezi proudy, томи 1—3, 1887—1890), «Проти всіх» (Proti všem, 1893), «Братерство» (Bratrstvo, томи 1—3, 1898—1908).

Найбільшого успіху досяг у романтичній епопеї «Ф. Л. Вєк» (F. L. Věk, томи 1—5, 1888—1906), її присвячено боротьбі чехів за національне відродження (18 століття).

У Їрасека простий, прозорий стиль, історичні події він описує живо та реалістично. У його історичних романах відображено дух чеської нації.

Серед його численних творів — історичні драми «Ян Гус» (Jan Hus, 1911), «Ян Жижка» (Jan Žižka, 1903), «Ян Рогач» (Jan Roháč, 1914).

Українські переклади

  • Песиголовці. — К., 1949.
  • Ірасек, Алоїс. Вибрані твори / пер. з чеської ; передмова і ред. Н. Рибака. — Київ: Радянський письменник, 1951. — 256 с. — (Бібліотека слов'янської літератури). Зміст: Песиголовці (роман). Старовинні легенди чеського народу: «Воєвода Чех», «Про Лібушу», «Про Пржемисла», «Лібушине пророцтво», «Дівоча війна», «Прапор святого Вацлава», «Про стару Прагу», «Годинник на башті», «Далібор із Козоїд», «Гетто», «Ян Жижка», «Трояндовий лужок», «Пророцтво Сивілли», «Пророцтво сліпого юнака», «Бланіцькі рицарі».
  • Стародавні чеські легенди. — К., К., 1958.
  • Ліхтар. — К., 1959.
  • Скалаки. — К., 1967.

Окремі твори Їрасека українською мовою переклали А. Сулименко, С. Масляк, Ю. Лісняк.

Примітки

  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  4. ↑ а б Archiv hl. m. Prahy, Matrika zemřelých hlavního magistrátu, sign. MAG Z7, s. 277 — Т. MAG Z7. — С. 277.
  5. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ https://aloisjirasek.cz/zivotopis/#1890

Джерела

Посилання

  • Ірасек Алоїз // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 679. — ISBN 966-692-578-8.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).