Алльгой

Алльгой
Загальна інформація
47°32′22″ пн. ш. 10°11′33″ сх. д. / 47.539455555556° пн. ш. 10.192566666667° сх. д.
Країна	Німеччина
Адмінодиниця	Баварія Баден-Вюртемберг
Карта
Алльгой у Вікісховищі

Алльгой (або Алльґой, Алльгау від Albigau, altdeutscher Gau — «давньонімецька область», нім. Allgäu [ˈalɡɔʏ̯]) — передальпійський регіон між Боденським озером і річкою Лех, місцевість, де бере початок Іллер і в якій розташовані Алльгойські Альпи з їхньою найвищою точкою Großer Krottenkopf (2657 м.). Більша частина належить Баварії, західна — Баден-Вюртембергу, а місцевість Kleinwalsertal на південному заході — Австрії. Чітких географічних меж регіон не має.

Алльгой вирізняється мальовничими краєвидами і є популярним місцем відпочинку^[1]. У регіоні багато лісів і пасовищ. Основні заняття місцевих мешканців — лісівництво, землеробство і скотарство. Розвинені текстильна промисловість і молочне тваринництво. Алльгой — найбільший в Німеччині постачальник вершкового масла, згущеного молока і особливо сиру.

• Ванген-ім-Алльгой
• Лойткірх-ім-Алльгой

• 
  Замок Нойшванштайн
• 
  Вид з повітряної кулі
• 
  Типовий пейзаж Алльгою

• Modernes Jugendlexikon in Farbe, 1974. — ISBN 3-570-06291-0
• Franz Ludwig Baumann: Geschichte des Allgäus, 3 Bände. Kempten (Allgäu) 1883 ff., Neudruck Aalen 1971 f. (4. Band: Das 19. Jahrhundert von Josef Rottenkolber, Kempten (Allgäu) 1938, Neudruck Aalen 1973)
• Franz X. Bogner: Allgäu und Iller aus der Luft. Theiss-Verlag 2009. ISBN 978-3-8062-2236-4.
• Ulrich Crämer: Das Allgäu — Werden und Wesen eines Landschaftsbegriffs, Forschungen zur Deutschen Landeskunde. Verlag der Bundesanstalt für Landeskunde, Remagen 1954.
• Lydia L. Dewiel: Das Allgäu: Städte, Klöster und Wallfahrtskirchen zwischen Bodensee und Lech, DuMont, Köln 1985.
• Alfred Weitnauer: Allgäuer Chronik, 3 Textbände und 1 Bildband, Verlag für Heimatpflege, Kempten (Allgäu) 1964—1972

• Офіційний сайт allgaeu.de [Архівовано 14 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)