YaChudo

Ален Рей

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Ален Рей
фр. Alain Reys Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніфр. Alain Marie Rey[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився30 серпня 1928[5][6][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Пон-дю-Шато, Пюї-де-Дом, Франція[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 жовтня 2020[2][3][…] (92 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
IX округ Парижа, Франція[8][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПер-Лашез[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлексикограф, мовознавець, ерудит Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materФілологічний факультет Паризького університетуd і Інститут політичних досліджень[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладFrance Interd, Europe 1d і Робер (видавництво) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоCommission d'enrichissement de la langue françaised Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зJosette Rey-Deboved і Danièle Morvand[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону командор ордена «За заслуги» Командор ордена Мистецтв і літератури Knight of the National Order of Quebec

Prix de la langue françaised (1970)

Prix de la biographie de l'Académie françaised (2007)

Почесний доктор Монреальського університетуd (2008)

Премія французької мовиd (1993)

IMDbID 1526201 Редагувати інформацію у Вікіданих

Ален Рей, також Ален Ре (фр.: [a.lɛ̃ ʁɛ]; 30 серпня 1928 — 28 жовтня 2020)[12] — французький мовознавець, лексикограф і радіоведучий. Він був головним редактором видавництва французьких словників Dictionnaires Le Robert. Його дружина, Жозетт Рей-Дебов, також була його колегою.

Біографія

Рей народився в Пон-дю-Шато (Пюї-де-Дом) 30 серпня 1928 року. Після вивчення політології, гуманітарних наук та історії мистецтва в Сорбонні Рей служив у 4-му полку туніських військ. Перебуваючи в Алжирі в 1952 році, він відповів на оголошення Поля Робера, який упорядковував новий французький словник і шукав лінгвістів. Рей став першим співробітником Робера над Dictionnaire alphabétique et analogique. Мережа лексикографів Робера розширювалася. З часом Рей одружився зі своєю колегою Жозетт Дебов у 1954 році. У 1964 році був опублікований перший словник Le Robert, а в 1967 році — скорочений словник Le Petit Robert.

Далі Рей керував публікацією багатьох інших словників під торговою маркою Le Robert: Petit Robert (1967); кишеньковий словник Micro Robert ; Petit Robert des noms propres (1974), словник власних імен; Dictionnaire des expressions et locutions (1979), словник фраз і виразів; Великий Робер французької мови, дев'ятитомна праця (1985); оновлена версія Nouveau Petit Robert de la langue française (1993) та Dictionnaire historique de la langue française (1992). 20 жовтня 2016 року опубліковано нове розширене видання Dictionnaire historique у двох томах.[13]

У 2005 році він опублікував Dictionnaire culturel en langue française.

Крім роботи над словниками, Рей мав статус статусом французької медійної знаменитості. У період з 1993 по 2006 рік він щодня з'являвся в ранковому радіошоу France Inter Sept neuf trente у трихвилинному заключному сегменті під назвою Le mot de la fin («Останнє слово»), у якому він у розважальній формі аналізував окремі слова французької лексики. Рей часто прикрашав ці сегменти політичними коментарями лібертаріанського характеру. Його остання передача з France Inter, яка транслювалася 29 червня 2006 року, розглядала слово salut («до побачення»).

Між 2004 і 2005 роками Рей також з'являвся після 8-годинних вечірніх новин на каналі France 2 у програмі під назвою Démo des Mots, в якому він пояснював історію французького фінансового жаргону.

У 2005 році міністр культури та комунікацій Франції присвоїв йому звання командора французького Ордена мистецтв і літератури (Ordre des Arts et des Lettres).

Рей також підписав Appel à la vigilance contre le néocréationnisme et les intrusions spiritualistes en science («Заклик до пильності щодо креаціонізму та релігійного втручання в науку»),[14] опублікованого у Франції в грудні 2005 року.

З вересня 2007 року Рей брав участь у недільному ранковому радіошоу Лорана Баффі на каналі Europe 1.

Рей помер у жовтні 2020 року у віці 92 років[12]

Бібліографія

  • Littré, l'humaniste et les mots, 1970
  • La Lexicologie: Lectures, 1970
  • Théories du signe et du sens, volume 1 (1973) and 2 (1976)
  • Le Lexique: Images et modèles, 1977
  • Les Spectres de la bande, essai sur la BD, 1978
  • Noms et notions: la terminologie, coll. " Que sais-je? ", 1979 and 1992
  • Le Théâtre (with Daniel Couty), 1980
  • Encyclopédies et dictionnaires — Que sais-je?, 1982
  • Révolution, histoire d'un mot, 1989
  • Le reveil-mots, 1998
  • Des mots magiques, 2003
  • À mots découverts, 2006
  • Antoine Furetière: Un précurseur des Lumières sous Louis XIV, 2006
  • Mille ans de langue française. Histoire d'une passion, Perrin, 2007
  • L'amour du français: contre les puristes et autres censeurs de la langue, Denoël, 2007
  • Miroirs du monde: une histoire de l'encyclopédisme, Fayard, 2007
  • Lexi-com'. Tome 1, De Bravitude à Bling-Bling, Fayard, 2008.
  • Le français: Une langue qui défie les siècles, coll. " Découvertes Gallimard / Histoire " (nº 537). Paris: Gallimard, 2008.

Примітки

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).