Ален Аспе
Ален Аспе (фр. Alain Aspect ; 15 червня 1947, Ажен, Франція) — французький фізик, фахівець з квантової оптики, теорії прихованих параметрів і квантової заплутаності. Здобув одну третину Нобелівської премії з фізики 2022 року разом з Джоном Клаузером та Антоном Цайлінґером «за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство квантової інформаційної науки».[10]
Наукова діяльність
На початку 1980-х працював над докторською дисертацією з нерівностей Белла. У цей час здобув популярність його експеримент, пов'язаний з парадоксом Ейнштейна — Подільського — Розена. Надалі переключився на вивчення лазерного охолодження. Зараз він зайнятий роботами з конденсату Бозе — Ейнштейна.
Професор паризької Політехнічної школи.
- академік Французької академії наук (2001)[11]
- член Французької академії технологій[12]
- іноземний член Національної академії наук США (2008)
- член-кореспондент Австрійської академії наук (2009)[13][14]
Фелло Американського фізичного товариства (2005). Член Європейської академії (2009). Іноземний член Лондонського королівського товариства (2015).
Почесний доктор шотландського Університету Херіота-Ватта (2008).
Нагороди
- Common Wealth Award of Distinguished Service (1985)
- Премія Гольвека (1991)
- Gay-Lussac-Humboldt-Preis (1999)
- Премія імені Макса Борна (1999)[15]
- Золота медаль Національного центру наукових досліджень (2005)[16]
- Премія в галузі квантової електроніки та оптики (2009)[17]
- Премія Вольфа (2010)
- Шрьодингеровська лекція (Імперський коледж Лондона) (2010)
- Herbert-Walther-Preis (2012)
- Медаль Альберта Ейнштейна (2012)
- Медаль Фредеріка Айвса (2013)
- Медаль Нільса Бора (2013)[18]
- Премія Бальцана (2013)
- Tomassoni Prize (2013)
- Нобелівська премія з фізики (2022)
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
- ↑ а б Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
- ↑ а б в www.ae-info.org
- ↑ а б в https://www.academie-sciences.fr/pdf/membre/Aspect_Alain_CV.pdf
- ↑ Radio France — 1975.
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ (unspecified title) — doi:10.5281/ZENODO.18315206
- ↑ Прес-реліз: Нобелівська премія з фізики 2022
- ↑ Alain Aspect — Les Membres de l’Académie des sciences. Архів оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 17 січня 2014. [Архівовано 2011-08-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Academie des technologies[недоступне посилання з Май 2018]
- ↑ Oeaw Members Detail. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
- ↑ Alain Aspect et Thomas Ebbesen, récompensés par la Société européenne de physique — Communiqués et dossiers de presse — CNRS. Архів оригіналу за 24 вересня 2013. Процитовано 17 січня 2014.
- ↑ The Optical Society — Max Born Award — Awards — OSA.org. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 17 січня 2014.
- ↑ Alain Aspect, physicist, CNRS 2005 Gold Medal — CNRS Web site — CNRS. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 17 січня 2014.
- ↑ EPS Quantum Electronics Prizes — QEOD. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 17 січня 2014. [Архівовано 2016-05-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Emissions de composés atmosphériques : de nouveaux scénarios pour le GIEC — Communiqués et dossiers de presse — CNRS. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 17 січня 2014.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).