YaChudo

Алєк Попов

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Алєк Попов
Народився16 січня 1966 Редагувати інформацію у Вікіданих
Софія, Народна Республіка Болгарія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 березня 2024[1] (58 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Болгарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, сценарист, драматург, публіцист, журналіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьлітературна діяльністьd[3], драма[3] і публіцистика[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materNational High School of Ancient Languages ​​and Culturesd і Софійський університет Святого Климента Охридського Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовболгарська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоБолгарська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1992 — 2024
БатькоVasil A. Popovd Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 2820483 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтalekpopov.net Редагувати інформацію у Вікіданих

Алєк Василєв Попов  (нар. 16 січня 1966, Софія, Народна Республіка Болгарія — пом. 22 березня 2024) — болгарський письменник, автор романів «Мисия Лондон», «Черната кутия» та кількох збірок оповідань. Він також писав радіоп'єси, що транслюються на Болгарському національному радіо (БНР), та сценарії до художніх та документальних фільмів. У 2001 році Болгарське національне телебачення зняло фільм «Чуждите стъпки» за мотивами однойменного оповідання з його збірки «Мръсни сънища». Він є членом-кореспондентом Болгарської академії наук.

Біографія

Алєк Попов народився в Софії в 1966 році в родині професора математики Васила Попова.

Він закінчив Національну гімназію давніх мов і культур «Костянтин Кирило Філософ» та болгарську філологію в Софійському університеті «Святий Климент Охридський». Працював редактором, куратором у Національному літературному музеї. Також, Алєк Попов був директором Будинку дитячої книги в Софії та головним редактором журналу «Рідна річ».

Був прес-секретарем Болгарського ПЕН-клубу та Асоціації болгарських письменників (1996—1997).

22 жовтня 2012 року Алєка Попова було обрано членом-кореспондентом Болгарської академії наук у категорії «Творці мистецтва».

Він помер 22 березня 2024 року.[4]

Бібліографія

  • 1989 — «The Cowboys planet», Smith publishers, під псевдонімом Bad Alex, опублікована в 1993 як «Планетата на каубоите» (переклад Іван Стоянов, художник Гріша Господінов)
  • 1992 — «Другата смърт» (оповідання)
  • 1994 — «Мръсни сънища» (оповідання, ISBN 954-8102-09-9)
  • 1995 — «Игра на магии» (оповідання)
  • 1997 — «Зелевият цикъл» (оповідання; ISBN 954-426-158-3)
  • 1998 — «Пътят към Сиракуза» (оповідання)
  • 2001 — «Мисия Лондон» (роман; ISBN 978-954-8307-11-6)
  • 2002 — «Ниво за напреднали» (оповідання; ISBN 978-954-8307-21-5)
  • 2005 — «Спътник на радикалния мислител» (есей; ISBN 978-954-90945-2-7)
  • 2006 — «Митология на прехода» (оповідання; ISBN 978-954-739-767-5)
  • 2007 — «Черната кутия» (роман; ISBN 978-954-09-0021-6)[5][6]
  • 2012 — «Телесни плевели» (збірник оповідань)
  • 2013 — «Сестри Палавееви в бурята на историята» (роман)
  • 2014 – «Черната кутия: ниско прелитащи кучета» (роман; ISBN 979-954-28-1636-2)
  • 2017 — «Сестри Палавееви. По пътя към новия свят» (роман)
  • 2021 — «Мисия Туран» (роман)

Переклади творів Алєка Попова

Твори Алєка Попова, а саме оповідання та есеї, перекладалися угорською, сербською, чеською, польською, словенською, данською, англійською, німецькою, французькою, турецькою та албанською мовами.

Перше видання його роману «Мисия Лондон» вийшло сербською мовою у видавництві «Геопоетика» (2004), потім були переклади угорською (Londoni szépészés) József Attila Kör-Kijárat Kiadó (2005) та французькою. Роман видано 16 мовами.

Він входить до антологій:

  • ((de)) Bulgarische Erzählungen des 20. Jahrhunderts, Insel Verlag, 1996, 363 S. (съставител Норберт Рандов).
  • ((fr)) Les Belles Étrangères: Quatorze écrivains bulgares, Paris, Éditions L'esprit des Péninsules, 2001, 206 p. (ISBN 978-2-84636-009-8)
  • ((en)) Voices from the Faultline (a Balkan Anthology), edited by A. Johnson and Zakalin Nezic, ZayuPress, USA, 2002, 291 p. (ISBN 0-9707059-2-1)
  • ((de)) Bulgarien Prosa, Hrsg. von Valeria Jäger und Alexander Sitzmann, Wieser Verlag, Klagenfurt, Austria, 2005, 696 S. (ISBN 978-3-85129-483-5)

Радіоп'єси

  • 1994 — «Мазето»
  • 1995 — «Буба лази»
  • 1996 — «Месарят от червената долина»
  • 2006 — «Мисия Лондон»
  • 2012 — «Ковачи»

Нагороди

Алєк Попов є лауреатом низки літературних премій, зокрема:

  • 1994 — Премія Болгарського національного радіо за кримінальну історію «Павел Вежинов»,
  • 1995 — Болгарська премія в галузі наукової фантастики «Гравитон»,
  • 1999 — премія за оповідання «Рашко Сугарев»,
  • 2002 — нагорода «Хеликон» за найкращу художню книгу року -за збірку оповідань «Ниво за напреднали»[7],
  • 2004 — щорічна премія англійського електронного журналу «Clouds», де англійською мовою опубліковано роман «Мисия Лондон»,
  • 2005 — національна премія за драматургію «Иван Радоев» — за виставу «Мисия Лондон»",
  • 2007 — нагорода «Елиас Канети» (Русе) за романа «Черната кутия»,
  • 2008 — нагорода «Цветето на Хеликон» за най продавану болгарську книгу в книгарнях Хеликон за роман «Черната кутия»,
  • 2008 — нагорода на Art.bg and ОББ (Обединена Българска Банка) за роман «Черната кутия»,
  • 2013 — Премія «Хеликон» за найкращу художню книгу року — за роман «Сестри Палавееви»,
  • 2014 — Премія «Цветето на Хеликон» — за роман «Сестри Палавееви»,
  • 2014 — Премія «Чудомир» за гумористичне оповідання,
  • 2019 — Премія «Прозарт» за внесок у розвиток літератури на Балканах (Скоп'є),
  • 2023 — Національна премія імені Райка Алексієва за гумор та сатиру за гумористичне оповідання,
  • 2024 — Премія імені Христо Г. Данова за загальний внесок у національну літературну культуру,
  • 2025 — Почесний громадянин Бургаса.

Нотатки

  1. ↑ а б Leading contemporary author Alek Popov has died — 2024.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #130342483 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ Почина писателят Алек Попов. БНТ. 22 март 2024 г. Процитовано 22 март 2024 г.
  5. ↑ Преслав Ганев, «Алек Попов и „Черната кутия“ [Архівовано 2012-06-24 у Wayback Machine.], рец. в блога „Литературата днес“, 9 декември 2007 г.
  6. ↑ Христо Блажев, „Черната кутия“ на Алєк Попов или докъде може да те отведе една кучешка каишка…» [Архівовано 2011-10-21 у Wayback Machine.], рец. в блога «Книголандия», 18 януари 2011 г.
  7. ↑ «Алек Попов — победител за 2002 г.» [Архівовано 2012-10-01 у Wayback Machine.], сайт на наградата «Хеликон».

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).