YaChudo

Алай Дарваза

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Алай Дарваза
28°31′27″ пн. ш. 77°11′09″ сх. д. / 28.52425° пн. ш. 77.18572° сх. д.
Країна Індія Редагувати інформацію у Вікіданих
Типворота Редагувати інформацію у Вікіданих
Матеріалred sandstoned Редагувати інформацію у Вікіданих
СтильIndo-Islamic architectured Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснування1311 Редагувати інформацію у Вікіданих

Алай Дарваза. Карта розташування: Індія
Алай Дарваза
Алай Дарваза
Алай Дарваза (Індія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Алай Дарваза (урду علائی دروازه, досл. «брама Алауддіна») — південна брама мечеті Кувват-уль-Іслам у комплексі Кутб (Меграулі, Делі, Індія). Квадратна куполоподібна брама з червоного пісковику з арковими входами та однією кімнатою. Збудував 1311 року султан Алауддін Хілджі.

Має особливе значення в індо-ісламській архітектурі як перша індійська пам'ятка, побудована з використанням ісламських методів будівництва та орнаментації. Об'єкт Всесвітньої спадщини.[1]

Передісторія

Алай Дарваза побудував 1311 року делійський султан Алауддін Хілджі з династія Хілджі. Це була частина його плану розширення на чотири сторони мечеті Кувват-уль-Іслам.

Хоча він планував побудувати чотири брами, до його смерті 1316 року закінчено тільки Алай Дарваза.[2] Вона слугує південною брамою мечеті.[1] Розташована приблизно в південній частині комплексу Кутб.[2]

Рабська династія не використовувала справжніх стилів ісламської архітектури і використовувала фальшиві куполи та фальшиві арки. Це робить Алай Дарваза найранішим в Індії зразком перших справжніх арок і справжніх куполів.[3] Однак незвичайно товсті стіни і неглибокий купол свідчать про те, що будівельники ще не надто добре опанували будівництво куполів.[4]

1993 року Дарвазу та інші пам'ятки комплексу оголошено об'єктом Світової спадщини:[5]

Кутб-Мінар та його пам’ятки, Делі
Зведена на початку XIII століття за кілька кілометрів на південь від Делі, вежа Кутб-Мінар із червоного пісковику має висоту 72,5 м; її діаметр зменшується від 2,75 м на вершині до 14,32 м біля основи, а на її поверхні чергуються кутові та округлі канелюри. На прилеглій археологічній території розташовані похоронні споруди, зокрема величні ворота Алай Дарваза — шедевр індо-мусульманського мистецтва (збудовані 1311 року) — та дві мечеті, серед яких Куввату'л-Іслам — найстаріша в північній Індії, збудована з матеріалів, перероблених із близько 20 брахманських храмів.
Оригінальний текст (англ.)
Qutb Minar and its Monuments, Delhi
Built in the early 13th century a few kilometres south of Delhi, the red sandstone tower of Qutb Minar is 72.5 m high, tapering from 2.75 m in diameter at its peak to 14.32 m at its base, and alternating angular and rounded flutings. The surrounding archaeological area contains funerary buildings, notably the magnificent Alai-Darwaza Gate, the masterpiece of Indo-Muslim art (built in 1311), and two mosques, including the Quwwatu'l-Islam, the oldest in northern India, built of materials reused from some 20 Brahman temples.

Околиці Кутб Мінару, серед яких численні гробниці, мечеть та Залізна колона, називають комплексом Кутб.

Архітектура

Алай Дарваза складається з однієї зали, внутрішня частина якої має розміри 34,5 фута (10,5 м), а зовнішня — 56,5 фута (17,2 м).[2] Висота становить 60 футів (18 м), товщина стін — 11 футів (3,4 м).[6]

Брама, збудована 1311 року, все ще свідчить про обережне ставлення до нової технології: вона має дуже товсті стіни та неглибокий купол, який видно лише з певної відстані або висоти. Яскравий контраст кольорів мурування — червоного пісковику та білого мармуру — став новою рисою, яка згодом набула широкого поширення в індо-ісламській архітектурі, замінивши поліхромні кахлі, що використовувалися в Персії та Центральній Азії. Гострі арки злегка зближуються біля основи, створюючи легкий підковоподібний ефект, а їхні внутрішні краї не загострені, а облямовані стилізованими виступами «списів», що, можливо, зображують пуп'янки лотоса. Тут запроваджено кам'яні ажурні перегородки, які до того вже тривалий час використовувалися в храмах.[7]

Висота купола становить 47 футів (14 м).[2] Це перший справжній купол, побудований в Індії, оскільки попередні спроби побудувати справжній купол були невдалими.[2]

Уся Дарваза складена з червоного пісковика з інкрустацією білого мармуру на зовнішніх стінах.[8] На стінах є великий напис арабською каліграфією. Арки, що мають форму підкови,[6] вперше використано в Індії. Фасад має дотурецьке різьблення та візерунки.[2] На вікнах установлено мармурові ґрати. Поверхневий декор складається з переплетених рослинних вусиків і симетрично повторюється на трьох дверних отворах.[2][9]

Архітектурний декор

Окрім архітектурної композиції, тут присутні кілька абстрактно-геометричних декоративних елементів:

  • портали та (імітовані) вікна обрамлено вишукано оформленими колонами / пілястрами; зовнішні рами — каліграфічними написами;
  • злегка підковоподібні арки порталів прикрашає декоративний мотив, що символізує щастя, — зв'язані між собою перевернуті вази або глечики (калаші);
  • вікна заповнено кам'яними ґратами (джалі), геометрична та потенційно нескінченна орнаментика яких відповідає ісламській забороні зображень;
  • внутрішні стіни в стилі «horror vacui» вкрито геометричними (переважно шестикутними) орнаментами.

Галерея


Примітки

  1. ↑ а б Qutb Minar. Archaeological Survey of India. Процитовано 22 березня 2019.
  2. ↑ а б в г д е ж Renu Saran (2014). Monuments of India. Diamond Pocket Books Pvt Ltd. ISBN 9789351652984.
  3. ↑ World Heritage Sites — Humayun's Tomb: Characteristics of Indo-Islamic architecture Archaeological Survey of India (ASI).
  4. ↑ Blair, Sheila; Bloom, Jonathan; Ettinghausen, Richard (1994). The art and architecture of Islam 1250-1800. Yale University Press. с. 151. ISBN 978-0-300-05888-8.
  5. ↑ Qutb Minar and its Monuments, Delhi. UNESCO. Процитовано 22 березня 2019.
  6. ↑ а б Ronald Vivian Smith (2005). The Delhi that No-one Knows. Orient Blackswan. с. 4. ISBN 9788180280207.
  7. ↑ Blair, Sheila, and Bloom, Jonathan M., The Art and Architecture of Islam, 1250—1800, p. 151, 1995, Yale University Press Pelican History of Art, ISBN 0300064659
  8. ↑ Ghulam Sarwar Khan Niazi (1992). The Life and Works of Sultan Alauddin Khalji. Atlantic Publishers & Dist. с. 144. ISBN 9788171563623.
  9. ↑ Margaret Prosser Allen (1991). Ornament in Indian Architecture. University of Delaware Press. с. 144. ISBN 9780874133998.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).