Акхісар

Акхісар
тур. Akhisar
Основні дані
38°55′27″ пн. ш. 27°50′25″ сх. д. / 38.9240528° пн. ш. 27.8401895° сх. д.
Країна	Туреччина
Регіон	Акхісар
Межує з — сусідні нас. пункти Сома, Kırkağaç ilçesid, Саруханліd, Gölmarmara ilçesid, Gördes ilçesid, Sındırgıd, Kınıkd  ?
Площа	1645 км²
Населення	173 026 осіб (2019), 174 850 осіб (2020)[1], 177 419 осіб (2022)[1], 171 381 осіб (2018), 167 883 осіб (2017), 166 129 осіб (2016), 164 557 осіб (2015), 163 107 осіб (2014), 158 614 осіб (2010), 157 161 осіб (2007), 152 582 осіб (2000), 152 397 осіб (1990), 146 444 осіб (1980), 129 132 осіб (1970), 104 744 осіб (1960), 77 221 осіб (1950), 68 807 осіб (1940), 180 509 осіб (2024), 181 472 осіб (2025)
Висота НРМ	93 м
Найвища точка	93
Міста-побратими	Лозанна, Гостивар, Доні-Вакуф
Часовий пояс	+2
Номери автомобілів	45
GeoNames	324698, 8632412
OSM	r1822655  ·R
Поштові індекси	45200–45220
Міська влада
Мер міста	Besim Dutlulud і Ekrem Kayserilid
Вебсайт	akhisar.bel.tr
Мапа
Акхісар у Вікісховищі

Акхісар (Ак-Гіссар, Ak-Hissar) — місто і район на заході Туреччини в провінції Маніса Егейського регіону.

Археологічні розкопки показують, що поселення на місці сучасного міста було ще в 3000 році до н. е. Акхісар також згадується в Біблії (як Фіатира (грец. Θυάτειρα) — одна з Церков Апокаліпсису).

Наразі Акхісар — важливе торгове місто. Спеціалізується на видобутку марганцевої руди. Великий вузол автодоріг. Торгівля тютюном (тютюнове виробництво становить 10 % від усього тютюнового виробництва країни), бавовною, маслинами.

Місто було важливим центром на півночі давньої Лідії, головним ремеслом його було фарбувальна справа. Дослідження свідчать про те, що цей регіон був під владою Хеттів, потім (приблизно в 345 році до н. е.) його завоював Александр Македонський. Пізніше ним керували Селевкіди, Атталідська династія Пергами і цар Понтійський Мітрідат, до настання Римської імперії у 80 році до н. е.

Після падіння Римської імперії у 395 році, свої претензії на Акхісар висловила Візантія.

У 11 столітті н. е. почався приплив племен турків-османів і Акхісар протягом двох століть переходив зі складу Візантії до складу Туреччини і назад. У 13 столітті Акхісар стає частиною Османської імперії, а в 1922 році потрапляє під владу центру регіону Айдин Турецької республіки.

У давнину Акхісар був важливим центром торгівлі. Він розташовувався на торгових шляхах від Стамбула до Пергама, Сарди і Ефеса. Місто славилося своєю тканиною і глиняним посудом, було економічним центром протягом багатьох століть. Оскільки воно знаходиться на державному шосе 565 між Стамбулом і Ізміром, двома найважливішими портами Туреччини, то привертає турецьких та іноземних інвесторів.

• Могила Державного Шпиталю

Штучна могила в міському центрі. Однак археологічні розкопки показують, що тут було поселення приблизно в 3000 році до н. е. Мабуть, на цьому пагорбі раніше стояв замок з білими вежами, який і дав назву місту (у перекладі з турецької «ak» — «білий», а «hisar» — «замок»). Пагорб, на якому стояв замок, став у нагоді Державному шпиталю під час Другої світової війни.

• Платея Петра

Найвища скеля на заході Туреччини. Завдяки своєму вигідному стратегічному положенню використовувалася для охорони міста. Потрапити на скелю можливо лише пройшовши вгору сходами із 3050 сходинок.

• Лідійські могили

Могили, що знаходяться поруч із Акхісаром. Так само знаходяться біля сіл Бейоба, Меджидіє, Сюлейманли і Еролу.

• Улудж (Велика мечеть)

Рік побудови невідомий, але церква давніша, ніж Візантійська держава. Можливо, що це одна із Семи Церков Апокаліпсису, перетворена на мечеть у XV столітті.

• Бібліотека Зенейзалде і мечеть Хашоджа

Побудована у 1798 році родиною Зенейзалде. Розташовується у кварталі Хашоджа, неподалік від однойменної мечеті. Згідно з переписом книг у 1805 році, фонд бібліотеки становив 923 рукописи. В іншій частині міста розташовується студентська бібліотека з тією ж назвою, побудована у XX столітті.

• Єврейське кладовище

Кладовище поруч із Решат Бей Джеметері, приблизно 673 м².

• Єврейська школа Кайалиоглу

Школа сільського господарства, побудована родиною Кайалиоглу на початку XX століття. Будівля і прилеглі до неї сади займають 8100 м².

Акхісар має дружні стосунки з наступними містами-побратимами:
Антверпен,  Бельгія
Брюссель,  Бельгія
Брюссельський столичний регіон,  Бельгія
Дуала,  Камерун
Кишинів,  Молдова
Ліма, Перу
Лозанна,  Швейцарія
Мараді,  Нігер
Маскат,  Оман
Порту,  Португалія

• Офіційний сайт району [Архівовано 29 травня 2020 у Wayback Machine.]
• Офіційний сайт міста [Архівовано 22 квітня 2020 у Wayback Machine.]
• Авраам Норов «Подорож до семи церков, які згадуються в Апокаліпсисі». [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.]

1. ↑ ^{а б} https://www.nufusu.com/ilce/akhisar_manisa-nufusu