Акреція Бонді

Акреція Бонді (англ. Bondi accretion) — сферична акреція на компактний об'єкт, що рухається через міжзоряне середовище. Зазвичай використовується в контексті акреції на нейтронну зорю або чорну діру. Названа на честь Германа Бонді, який дослідив її в 1952 році.

Передбачається, що акреція відбувається з темпом

${\displaystyle \dot{M}\simeq \pi R^2\rho v,}$

де ${\displaystyle \rho }$ — густина оточуючого середовища, ${\displaystyle v}$ — швидкість об'єкта або швидкість звуку ${\displaystyle c_s}$ (саме більша з цих двох швидкостей обмежує темп акреції), а радіус Бонді ${\displaystyle R}$ характеризує ефективну площу разоплення об'єктом оточуючої речовини. Ефективний радіус можна визначити припівнюванням другої космічної швидкості для об'єкта та швидкості звуку:

${\displaystyle \sqrt{\frac{2GM}{R}}\simeq c_s,}$

або

${\displaystyle R\simeq \frac{2GM}{c_s^2}}$ .

Тоді темп акреції має вигляд

${\displaystyle \dot{M}\simeq \frac{\pi \rho G^2{M}^2}{c_s^3}}$ .

Дані співвідношення є лише масштабними співвідношеннями, а не строгими визначеннями. Більш повний і складний розв'язок задачі можна знайти в оригінальній роботі Бонді та інших статтях.

• Акреція Бонді — Гойла — Літтлтона

• Bondi (1952) MNRAS 112, 195, link
• Mestel (1954) MNRAS 114, 437, link
• Hoyle and Lyttleton (1941) MNRAS 101, 227