Акко (місто)
| Акко, Акка, Акра | |
|---|---|
| івр. עכו, араб. عكا | |
 герб | |
        | |
 | |
| Основні дані | |
| 32°55′34″ пн. ш. 35°05′02″ сх. д. / 32.926111111111° пн. ш. 35.083888888889° сх. д. | |
| Країна | Ізраїль |
| Регіон | Північний округ |
| Столиця для | Acre Subdistrictd і Акко  |
| Засновано | близько 1500 до н.е. |
| Статус міста | 1877 |
| Площа | 13,533 км² |
| Населення | 47 200 (2012) |
| Висота НРМ | 0,9 - 29,4 м |
| Міста-побратими | Піза[1], Бельсько-Бяла[1], Брегенц[1], Дірфілд-Біч[2], Ла-Рошель (1972)[1][3], Реклінггаузен[1], Надьканіжа[1], Сен-Манде (16 травня 2011)[4], Тракай (2015)[5][1][6] |
| Телефонний код | 972 4 |
| GeoNames | 295721 |
| OSM | r1387962 ·R |
| Поштові індекси | 24038–24812 |
| Міська влада | |
| Мер міста | Шимон Ланкрі |
| Вебсайт | www |
| Мапа | |
 | |
 Акко, Акка, Акра у Вікісховищі | |
А́кко, А́кка (івр. עכו — Акко, араб. عكا — Акка, д.-грец. Aκη), Птолемаїда, історично відоме в зах. європейських мовах як Акра (Acre) та Сен-Жан-д'Акр (St. Jean d'Acre) — місто в Західній Галілеї (Ізраїль), розташоване приблизно за 18 км на північ від міста Хайфа на березі Середземного моря.
Місто вважається однією з визначних пам'яток світового масштабу і занесено до переліку міст світової спадщини ЮНЕСКО.
|
Серед всіх міст на Сирійському узбережжі, від Антіохії і до Гази, немає ще такого міста, як Акка, чий літопис був би так насичений подіями, і немає іншого такого міста, чий вплив на долю всієї країни був би настільки великим. (Лоренс Оліфент, 1882)[джерело?] | 
|
Історія
Акко — одне з міст в Ізраїлі, чия історія продовжувалася без перерв понад 4 тисячі років. Місто лежало на перехресті міжнародних торгових шляхів і тому завжди було центром історії. Воно було центром зустрічей численних та різноманітних культур і стратегічним місцем для військових кампаній.
Перше забудова міста датується архегологами епохою бронзи, а саме 3-є тисячоліття до н. е. Найпершу письмову згадку про місто можна знайти у текстах єгипетської 13-ї династії. В месопотамських текстах є дані, що місто вже в бронзову добу було важливим портом. У папірусі Анастасі I кінця 13 століття до н. е. Акко названий одним з прибережних міст Ханаану. Після численних руйнувань та перебудов Акко досяг економічного розквіту під час перського правління у 5-6 ст. до н. е. В 4 ст. місто значно розбудовується, а в 3 ст. потрапляє у владу династії Птолемеїв.
Після закінчення П'ятої Сирійської війни, як і інші міста Фіникії та Палестини, місто потрапляє у залежність від Селевкідів. Елліністичний період призвів до нового економічного розквіту через масову морську торгівлю з грецькими територіями та до Італії.
Також у Старому Заповіті мова йде про Аккон (Рі 1.31 ЄС). Близько 64 року до нашої ери д'о н. е., місто було захоплено Римом та приєднано до римської провінції Сирія.
Захоплене хрестоносцями у 1104 р., 1187 року місто було завойоване Саладіном і знову захоплене Річардом I (Левове Серце) в 1191 р., знову завойоване мамлюками у 1291 р. Наполеон I Бонапарт 1799 року програв тут морський бій. Англійський воєначальник Алленбі захопив порт у 1918 р.
Під час Арабо-ізраїльської війни (1947–1949), згідно зі звітами Червоного Хреста[7], даними Міністерства закордонних справ Єгипту, а також деяких ізраїльських істориків[8], ізраїльська армія провели операцію «Хліб свій пускай», в рамках якої заразили колодязі в Акко, що спровокувало епідемію черевного тифу серед палестинських арабів, які там проживали[7]. У червневій доповіді ізраїльської розвідки робився висновок, що провокування епідемії суттєво прискорило падіння Акко під натиском «Гаґани»[9].
Клімат
| Кліматограма Акко | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
175
18
11
|
109
18
10
|
41
21
12
|
25
25
15
|
5
25
17
|
0
29
22
|
0
31
24
|
0
31
26
|
3
30
23
|
25
27
18
|
94
24
15
|
185
21
13
|
| Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 662 мм. Джерело: Акко «Israel Central Bureau of Statistics» (англ.) | |||||||||||
| Старе місто Акко | |
|---|---|
| Old City of Acre [10] | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 32°55′34″ пн. ш. 35°05′02″ сх. д. / 32.926111111111° пн. ш. 35.083888888889° сх. д. | |
| Країна |  Ізраїль |
| Тип | Культурний |
| Критерії | ii, iii, v |
| Об'єкт № | 1042 |
| Регіон | Азія і Океанія |
| Зареєстровано: | 2001 (25 сесія) |
  | |
 | |
| Акко у Вікісховищі | |
Населення
Визначні місця
Однією з пам'яток міста є караван-сарай Хан ель-Умдан.
Уродженці
- Махмуд Юсеф (* 1997) — палестинський футболіст.
Галерея
Примітки
- ↑ а б в г д е ж ערים תאומות — עכו.
- ↑ Online Directory: Florida, USA
- ↑ Israël - Akko
- ↑ http://jafi.fr/2011/jumelage-saint-mande-acco/
- ↑ http://www.trakai.lt/index.php?813797980
- ↑ https://www.trakai.lt/gyventojams/tarptautinis-bendradarbiavimas/miestai-partneriai/631
- ↑ а б Turner, Matthew D; Marinconz, Kimberly; Shimp, Griffin (22 липня 2025). The 1984 Rajneeshee Bioterrorism Attack: An Example of Biological Warfare by Violent Non-state Actors. Cureus. doi:10.7759/cureus.88514. ISSN 2168-8184.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Clunan, Anne; Lavoy, Peter R.; Martin, Susan B. (30 травня 2008). Terrorism, War, or Disease?: Unraveling the Use of Biological Weapons (англ.). Stanford University Press. ISBN 978-0-8047-7981-4.
- ↑ Morris, Benny; Kedar, Benjamin Z. (19 вересня 2022). ‘Cast thy bread’: Israeli biological warfare during the 1948 War. Middle Eastern Studies. 59 (5): 752—776. doi:10.1080/00263206.2022.2122448. ISSN 0026-3206.
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
Посилання
- Акко, старе місто [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Фотографії Акко [Архівовано 12 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).