YaChudo

Ай-Фока (мис)

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Ай-Фока-Бурун
крим. Ay Foka Burun
Вид з Голіцинської стежки на Кутлакську бухту, мис Ай-Фока і хребет Сонкі-Сиртлар.
Країна Україна Україна
РегіонАвтономна Республіка Крим, Феодосійський район
Акваторії, що омиваютьЧорне море
Координати44°49′30″ пн. ш. 34°50′24″ сх. д. / 44.82500° пн. ш. 34.84000° сх. д.
Ай-Фока-Бурун. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Ай-Фока-Бурун
Ай-Фока-Бурун
Висота220 м
Мапа

44°49′30″ пн. ш. 34°50′24″ сх. д. / 44.82500° пн. ш. 34.84000° сх. д.

Ай-Фока́-Буру́н (крим. Ay Foka Burun) — мис на Південному березі Криму, на захід від Судака, в межах Феодосійського району АР Крим.

Назва

Кримськотатарська назва походить з грец. αγι(ος) Φοκας — «Святий Фока» та крим. burun — «ніс», «мис». Також вживається назва Ай-Фока.

Російська назва — Кабанячий.

Опис

Знаходиться на південному березі Криму, протяжний мис із складчастими обривами над морем. Південне продовження г. Папая-Кая, за 5,5 км на південь від села Кутлак (Веселе), за 2 км на південний-схід від г. Ай-Фока; замикає з заходу Кутлакську бухту.

Скелястий, висота до 220 м. Складається з пісковиків. Пд. схили стрімкі, урвисті, у прибереж. смузі — нагромадження брил. Дубово-ялівцеве рідколісся. Побл. гірського масиву — пансіонат «Сонячний камінь».[1]

Історія

Це місце на південному сході півострова уподобали ще елліни. Пізніше — у VIII-Х столітті тут було збудовано монастир святому Фоке — покровителю мореплавців. Звідси перша — грецька — частина назви мису — Ай-Фока. Друга — Бурун — названа кримськотатарською і означає «ніс» або «мис».

На жаль, і цей природний об'єкт не уникнув «інфекції» перейменувань — у путівниках мису часто називають «Кабаній».[2]

Примітки

  1. ↑ Багрова, Л. О. (1 січня 2001). Ай-Фока. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 14 березня 2025.
  2. ↑ Ай-Фока-Бурун – мыс, чьё название звучит на двух языках. Crimeantatars.club - Сайт о крымских татарах (рос.). 6 січня 2021. Процитовано 14 березня 2025.

Джерела

Література

  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).