YaChudo

Айше Нана

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Айше Нана
тур. Ayşe Nana Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження10 лютого 1936[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняСтамбул, Туреччина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті29 січня 2014[1] (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіРим, Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Туреччина
 Італія
 Королівство Італія
 Ліван Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяакторка, танцюристка Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0620705 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Айше Нана у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Айше Нур Нана, більш відома як Айше Нана (турец. Ayşe Nana, справжнє ім'я Кіаш Нана, Kiash Nanah; 10 лютого 1936. Бейрут, Ліван — 29 січня 2014, Рим, Італія) — турецька та італійська акторка і танцюристка.

Біографія

Народилася в багатій вірменській родині в Бейруті[3][4][5]. Артистичну кар'єру почала в 14 років, танцюючи в балеті «Шехеразада» Н. А. Римського-Корсакова[6]. Брала участь у конкурсах краси «Міс Босфор» та «Міс Бікіні». За словами Айше Нана, вона була першою жінкою в Туреччині, яка вийшла на публіку в бікіні. Була виконавицею танцю живота. До 22 років знялася в 20 турецьких фільмах[7]. У 1956 році вона переїхала в Париж і брала участь в шоу французького актора і композитора Жильбера Беко. Ці виступи принесли їй популярність.

Скандал

В кінці 1958 року Айша Нана приїхала в Рим в надії знятися в кінорежисера Вітторіо де Сікі. 5 листопада 1958 року вона брала участь у закритій вечірці в ресторані «Ругантіно», розташованому у затишному районі Риму Трастевере. На цій вечірці були присутні молоді актори, представники «золотої молоді» і папараці[8]. У ході вечора Айше Нана виконала імпровізований стриптиз. Присутній в «Ругантіно» фотограф Таціо Секкіаролі сфотографував її, і три дні потому його фотографії опублікувала газета l'espresso. Громадська думка тогочасної Італії була дуже консервативна, і фото викликали скандал. В результаті Айше Нана висунули кілька судових позовів за «неповагу до моралі» і засудили до трьох місяців тюремного ув'язнення.

Ця сцена надихнула Федеріко Фелліні на те, щоб відтворити її у своєму фільмі «Солодке життя», випущеному два роки потому[3].

Інцидент у ресторані приніс Айше Нана скандальну популярність, як послужила їй погану службу. Вона не змогла увійти в світ італійського кіно і ніколи не отримала ролей, про які мріяла. Вона грала в спагеті-вестернах або в еротико-бурлескних комедіях. Крім того, виступала з танцювальними програмами в мюзик-холах. Айше Нана також грала в театрі, але серйозного успіху не досягла[3].

Була одружена з продюсером Серджіо Пасторе[9]. Айше Нана померла 29 січня 2014 року в лікарні Аврелія в Римі.

Фільмографія

Туреччина

  • Barbaros Hayrettin Paşa, Baha Gelenbevi (1951)
  • Cem Sultan, Münir Hayri Egeli (1951)
  • Istanbul Çiçekleri, Muammer Çubukçu (1951)
  • Aşk Besteleri, Nuri Akıncı (1952)
  • Efelerin Efesi, Şakir Sırmalı (1952)
  • Edi Ile Büdü, Şadan Kamil (1952)
  • Söz Müdafaanındır, Münir Hayri Egeli (1952)
  • Ingiliz Kemal Lawrence'e Karşı, Lütfi Ömer Akad (1952)
  • Çılgın Bakire, Seyfi Havaeri (1955), Айше Нана виступала також продюсером

Європа і США

Примітки

  1. ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б Le Monde / J. Fenoglio, M. Lannelongue — Paris: Société éditrice du Monde, Louis Dreyfus, Jérôme Fenoglio, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  3. ↑ а б в Philippe Ridet (5 лютого 2014). Les dessous de «La Dolce Vita». www.lemonde.fr (фр.). Le Mond. Архів оригіналу за 29 листопада 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
  4. ↑ Paolo Conti (30 січня 2014). Morta a 78 anni Aiché Nanà. Addio alla ballerina della Dolce vita. roma.corriere.it (італ.). Corriere Della Sera. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 24 лютого 2019.
  5. ↑ Morta Aichè Nana, il suo spogliarello scandalizzò l'Italia intera. www.corriereadriatico.it (італ.). Corriere Adriatico. 29 січня 2014. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 24 лютого 2019.
  6. ↑ Yasemin Taskin (11 грудня 2012). Aiche Nanà: la «dolce vita»? È stata la mia maledizione (італ.). Rivista culturale Braille. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2019.
  7. ↑ Nana Aslanoğlu. www.sinematurk.com (тур.). Sinematurk. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 24 лютого 2019.
  8. ↑ Benito Carlo, Jr. (22 квітня 2010). How Anita Ekerberg was duped into a roman orgy (англ.). Modern Mechanix. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019. [Архівовано 2019-02-25 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Aïché Nana на интернет базе-данных фильмов (англ.). IMDb. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 24 лютого 2019.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).