YaChudo

Айхал

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.


Айхал
якут. Айхал Редагувати інформацію у Вікіданих
Прапор
Прапор
Координати 65°56′00″ пн. ш. 111°29′00″ сх. д. / 65.933333333333° пн. ш. 111.48333333333° сх. д.
Країна
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяQ23898795?[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснування1961 Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота центру514 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення13 359 осіб (2023)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код41136 Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс678190 Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames2027296
OSM ↑5393338 ·R (Q23898795)
Офіційний сайтмо-айхал.рф Редагувати інформацію у Вікіданих
Айхал. Карта розташування: Росія
Айхал
Айхал
Айхал (Росія)
Мапа
CMNS: Айхал у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Айхал (якут. Айхал) — селище міського типу в Мирнинському улусі Якутії, розташоване на відстані 60 км на південь від міста Удачний. Даний населений пункт утворений в 1961 році в зв'язку з відкриттям кімберлітової трубки «Айхал» (в перекладі з якутської мови — слава), яка була виявлена 22 січня 1960 року.

Географія

Селище побудоване неподалік від річки Сохсолоох (в перекладі з якутської мови — річка з пастками, від сохсо — пастка, пащу, пастка), в якій (за легендою) тонули олені, дістаючись іншого берега по осінньому льоду.

Сучасний Айхал поділяється на дві частини: верхнє і нижнє селище. Нижнє селище — стара частина, дерев'яні будинки. Верхнє — бетонні п'ятиповерхівки. Головне містоутворююче підприємство — Айхальський ГЗК, АК «АЛРОСА» (ВАТ).

Історія

Населений пункт заснований 1961 року геологами Амакинської геологорозвідувальної експедиції в зв'язку з відкриттям кімберлітової трубки «Айхал». Статус селища міського типу — з 1962 року.

Промисловий ядерний вибух «Кратон-3»

У серпні 1978 року на глибині 577 метрів на об'єкті «Кратон-3» був проведений промисловий ядерний вибух потужністю 19 кілотонн (близький за потужністю до бомби, скинутої на Хіросіму в 1945 році) на замовлення Міністерства геології СРСР, з метою глибинного вивчення земної кори методом «сейсмічного зондування»[3]. Вибух стався на відстані 39 км на схід від Айхала. Під час організації вибуху були допущені порушення, внаслідок чого утворилася радіоактивна хмара, яка накрила селище з 54 жителями, постраждали також 26 учасників робіт[4].

Населення

Чисельність населення
1970[5]1979[6]1989[7]2002[8]2009[9]2010[10]2011[11]
5386▲5440▲11 552▲15 782▼15 746▼13 727▲13 744
2012[12]2013[13]2014[14]2015[15]2016[16]2017[17]2018[18]
▼13 597▼13 594▼13 396▲13 408▲14 057▼13 962▼13 683

Клімат

Клімат району субарктичний, із чітко вираженими рисами континентальності. Характерна температурна інверсія. У долинах формуються більш низькі температури повітря. Різниця досягає максимуму при безвітряності в 2-5° на кожні 100 м підйому. У січні температура повітря сягає показників -38 — -45°, у липні — до +22°.

Вічна мерзлота

Айхал розташований в зоні суцільного поширення багаторічномерзлих порід («вічної мерзлоти»). Середньорічні температури ґрунтів на глибині 9-15 м (т. зв. нульових річних амплітуд) змінюються від -3° до -6°. Потужність кріолітозони варіюється в межах 800—1100 м, а у верхів'ях р. Мархи досягає 1500 м[19]. Влітку ґрунти в районі розморожуються на 0,5-2,5 м. Щебнисті ґрунти, позбавлені рослинності, в окремі роки прогрівалися на 2,5-3,0 м, а торфовища в долинах річок Сохсолоох, Марха та в озерних улоговинах розставали всього на 0,5 м.

Інфраструктура

  • Освіта. На території селища розташовані дві загальноосвітні школи ЗОШ № 5, ЗОШ № 23. ПТУ № 30, МКОУ "ЦДОД «Надія» з 1975 р., 6 дитячих садків. ГБУ РС (Я). В с. Айхал з 1975 року працює Муніципальна державна освітня установа «Центр додаткової освіти дітей».
  • Айхальская міська лікарня.
  • Айхальське відділення поліції.
  • Палац культури «Північне сяйво».
  • Спортивний комплекс з басейном «Дельфін».
  • Велика кількість салонів краси та крамниць.

ЗМІ

Радіостанції:

  • 101,9 — Алмазний край / Хіт FM
  • 102,5 — Радіо НВК «Саха»

Телебачення:

  • 3 — Алмазний край / Звезда
  • 12 — ТВ Центр
  • 26 — DVB-T2 (1 мультиплекс) (РТС 50 Вт, 43 м)
  • 28 — план цифра DVB-T2 (2 мультиплекс) (РТС 50 Вт, 43 м)
  • 34 — Росія-2

Релігія

У селищі діє православний храм Різдва Христового (настоятель — ієрей Іоанн Сєркін). У селищі також звели мечеть.

Відомі люди

Примітки

  1. ↑ ЗКТМУ
  2. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2023 года
  3. ↑ Теперь я знаю, где водятся «атомные» олени. газета «Якутия». Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 8.01.2010. [Архівовано 2007-09-28 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Ядерный взрыв накрыл радиоактивным облаком небольшой городок в Якутии 37 лет назад. yakutiamedia.ru. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
  5. ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  6. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  7. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  8. ↑ Численность городского и сельского населения Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу (xls) за 28 січня 2013. Процитовано 10 січня 2013.
  9. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  10. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Якутия. Таб. 5. Численность населения по районам, городским и сельским населённым пунктам. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  11. ↑ Якутия. Оценка численности населения на 1 января 2009-2015 годов
  12. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  13. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  14. ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  15. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  16. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  17. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  18. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  19. ↑ Геокриология СССР. Средняя Сибирь. Под ред. Э. Д. Ершова. Москва. «Недра» 1989

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).