Айрум
| Айрум | |
|---|---|
вірм. Այրում  | |
 герб | |
 | |
| Основні дані | |
| 41°12′ пн. ш. 44°54′ сх. д. / 41.2° пн. ш. 44.9° сх. д. | |
| Країна |  Вірменія |
| Адмінодиниця | Noyemberyan Municipalityd |
| Площа | 1,3 км² |
| Населення | 2400 осіб (2017) |
| Висота НРМ | 550 ± 1 м |
| Водойма | Дебед |
| Офіційна мова | вірменська |
| Часовий пояс | UTC+4 (Вірменія) |
| GeoNames | 616840 |
| OSM | ↑364079 ·R (Noyemberyan Municipality) |
| Поштові індекси | 4102 |
 | |
 Айрум у Вікісховищі | |
Айрум (вірм. Այրում) — місто на півночі Тавуської області Вірменії.
Етимологія
За деякими даними, назва міста означає «вихідці з Руму», тобто (колишньої) Візантії[1].
Географія
Місто розташоване біля підніжжя хребта Гугарац, за 18 км на захід від Ноемберяна, за 28 км на північний схід від Алаверді сусіднього марзу Лорі та за 13 км на південний схід від грузинського міста Садахло. Місто лежить на березі річки Дебед, на залізниці та автомобільній трасі Єреван–Тбілісі.
В Айрумі вирощують високоякісні персики, які поряд із ноемберянськими вважаються найякіснішими на території Вірменії.
Історія
Айрум із 1960 року був селищем міського типу. Після адміністративної реформи у Вірменії знову отримав статус села, а з 4 липня 2006 року — статус міста[2].
В околицях села були знайдені сліди поселення бронзової доби — зерносховища та статуетки.
Населення
За даними «Кавказького календаря» на 1912 рік, у селі Айрум Борчалинського повіту Тифліської губернії проживало 360 осіб, переважно азербайджанців, зазначених як «татари»[3].
Динаміка населення Айрума наведена в таблиці.
Серед населення — нащадки переселенців з околиць Єревана, Росії та сусіднього села Арчис[6].
Економіка
Основна частина населення працює у будівництві, на консервному заводі та в залізничному господарстві. Консервний завод спеціалізується на переробленні фруктів; у 1980-х роках він був другим за величиною в республіці.
Поблизу одного із сусідніх сіл — Техут — розташоване велике Техутське мідно-молібденове родовище. Запаси мідно-молібденової руди на родовищі становлять близько 450 млн тонн. Наразі родовище перебуває на стадії розробки.
Залізниця
Айрум є єдиним чинним міждержавним залізничним пунктом, і відповідно всі залізничні перевезення з Вірменії до інших країн здійснюються через станцію Айрум і далі через Грузію. Пасажирське сполучення представлене одним приміським поїздом Ґюмрі — Айрум, поїздом далекого сполучення Єреван — Тбілісі та літнім поїздом Єреван — Батумі[7].
Див. також
- Айруми
Примітки
- ↑ Russia Министерство народнаго просвѣщенія. Журнал Министерства народнаго просвѣщения. — Министерство народнаго просвѣщенія., 1841. — С. 157. — 762 с.
- ↑ Электронный бюллетень «Изменения географических названий государств-участников СНГ» (обновлённый по состоянию на 2019 год)
- ↑ Кавказский календарь. Тифлис 1912. irakly.org (рос.). Архів оригіналу за 22 березня 2016.
- ↑ World Gazeteer (англ.). Архів оригіналу за 22 червня 2011.
- ↑ Перепись населения марза Тавуш [Архівовано 2021-02-26 у Wayback Machine.][1]
- ↑ Т. Х. Акопян, С. Т. Мелик-Бахшян, О. Х. Барсегян. Այրում // Словарь топонимов Армении и прилегающих областей. — Ереван: Изд-во Ереванского университета, 1986. — Т. 1 (Ա—Դ). — С. 243. — 992 с.
- ↑ Расписание движения поездов по станции Гюмри (рос.). Архів оригіналу за 13 грудня 2007.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).