Айкініт
| Айкініт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Абревіатура | Aik[2] |
| Хімічна формула | CuPbBiS₃[3] |
| Nickel-Strunz 8 | II/D.04b[4] |
| Nickel-Strunz 10 | 2.HB.05a[5] |
| Ідентифікація | |
| Колір | свинцево-сірий |
| Сингонія | ромбічна |
| Вид симетрії | ромбічна-планаксіальнаd |
| Просторова група | кристалографічна група 62d[6] |
| Спайність | недосконала |
| Твердість | 2—2,5 |
| Блиск | металічний |
| Колір риси | сірувато-чорна, блискуча |
| Густина | 7,7 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Артур Ейкінd[5] |
| Особливі характеристики | Рідкісний |
| Типова місцевість | Березовське родовище золота[5] |
| | |
Айкіні́т — мінерал, бісмутова сульфосіль свинцю та міді ланцюжкової будови PbCuBiS3.
Загальний опис
Містить (%): Pb — 35,98; Cu — 11,03; Bi — 36,29; S — 16,70. Сингонія ромбічна. Кристали призматичні до голчастих. Спайність недосконала. Густина 7,7. Твердість 2—2,5. Колір свинцево-сірий. Риса сірувато-чорна, блискуча. Непрозорий. Блиск металічний. Анізотропний.
Зустрічається в гідротермальних кварцових жилах разом з піритом, халькопіритом, бляклими рудами, ґаленітом та іншими мінералами. Рідкісний.
Також застаріла назва псевдоморфози вольфраміту по шеєліту.
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ а б в Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1107/S0567740871003819
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Айкініт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Айкініт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
- Айкініт в базі мінералів Webmineral [Архівовано 23 листопада 2012 у WebCite]
- Айкініт в базі мінералів Mindat [Архівовано 6 листопада 2008 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).