Айда Лупіно
| Айда Лупіно | |
|---|---|
| англ. Ida Lupino | |
| Народилася | 4 лютого 1918[1][2][…] Лондон, Сполучене Королівство[4] |
| Померла | 3 серпня 1995[1][2][…] (77 років) Лос-Анджелес, США[4] |
| Поховання | Форест-Лаун |
| Громадянство | |
| Діяльність | акторка |
| Alma mater | Королівська академія драматичного мистецтва (1934)[5], Brighton Girlsd і Professional Children's Schoold |
| Заклад | Warner Brothers |
| Роки діяльності | 1931 — 1978 |
| Партія | Демократична партія США |
| У шлюбі з | Louis Haywardd[6], Collier Youngd[6] і Howard Duffd[6] |
| Батьки | Stanley Lupinod[6] Connie Emeraldd[6] |
| Брати / сестри | Rita Lupinod[6] |
| IMDb | nm0526946 |
| Нагороди та премії | |
| | |
Айда Лупіно (англ. Ida Lupino; ( 4 лютого 1918
, Лондон
— 3 серпня 1995
, Лос-Анджелес, США
)) — британська та американська акторка, кінорежисерка, сценаристка, продюсерка і співачка, одна з найвпливовіших жінок в історії американського кінематографа. За понад п'ятдесят років творчої діяльності знялася більш ніж у 50 художніх фільмах, а також стала однією з небагатьох жінок-режисерок доби класичного Голлівуду.
Лупіно також стала першою жінкою, яка самостійно зняла американський фільм у жанрі нуар (The Hitch-Hiker (1953)), і була однією з перших режисерок, що здобули визнання на американському телебаченні, поставивши епізоди популярних серіалів, зокрема Alfred Hitchcock Presents, Сутінкова зона, Bewitched та Коломбо. Її режисерська творчість справила помітний вплив на розвиток незалежного американського кіно, а сама Лупіно вважається піонеркою жіночої режисури у США.
Життєпис
Айда Лупіно народилася 1918 року в лондонському районі Герн-Гілл у театральній родині. Її батько, Стенлі Лупіно, був відомим актором і коміком британського мюзик-холу, а мати, Конні Емеральд, — актрисою. Родина Лупіно належала до однієї з найстаріших британських театральних династій, історія якої простежується від XVII століття. З дитинства Айда брала участь у домашніх театральних виставах, а у семирічному віці написала свою першу п'єсу. До 10-річного віку вона вже знала напам'ять головні жіночі ролі з творів Вільяма Шекспіра. Згодом навчалася у Королівській академії драматичного мистецтва (RADA), хоча сама зізнавалася, що спочатку мріяла стати письменницею.[9][10]
Наприкінці 1940-х років Айда Лупіно стала однією з небагатьох жінок-режисерок у класичному Голлівуді. Разом із сценаристом і продюсером Колльєром Янгом вона заснувала незалежну компанію The Filmakers, яка спеціалізувалася на малобюджетних соціальних драмах. Її режисерські роботи порушували теми, які рідко висвітлювалися в американському кіно того часу, зокрема позашлюбну вагітність, сексуальне насильство, двоєженство, наслідки поліомієліту та соціальні проблеми молоді.[11]
Творчість
Свою режисерську кар'єру Айда Лупіно фактично розпочала під час роботи над фільмом Not Wanted (1949), коли через хворобу режисера Елмера Кліфтона завершила постановку картини. З етичних міркувань вона відмовилася від згадкит свого імені, як режисерки, в титрах, однак саме цей фільм став початком її діяльності як режисерки. Згодом вона офіційно поставила такі стрічки: Never Fear (1949), Outrage (1950), Hard, Fast and Beautiful (1951), The Hitch-Hiker (1953), The Bigamist (1953), The Trouble with Angels (1966).[12]
Особливе місце посідає фільм Автостопник 1953 року, який вважається першим американським фільмом у жанрі нуар, повністю поставленим жінкою. У 1998 році його було включено до Національного реєстру фільмів США як твір, що має культурне, історичне та естетичне значення.[13]
Починаючи з другої половини 1950-х років А. Лупіно активно працювала на телебаченні. Вона стала однією з перших жінок, які регулярно режисували епізоди популярних американських телесеріалів. Серед них — Alfred Hitchcock Presents, Сутінкова зона, Have Gun – Will Travel, Gilligan's Island, The Donna Reed Show, Bewitched, The Untouchables, The Fugitive, The Ghost & Mrs. Muir і Коломбо та інші.[14] Особливе місце посідає її робота в 1959—1964 роках над серіалом Сутінкова зона, де вона стала єдиною жінкою-режисеркою за всю історію його оригінального 156-серійного телефільму.[15]
Дослідники історії кіно розглядають Айду Лупіно як одну з найважливіших постатей у розвитку жіночої режисури. Британський інститут кінематографії (BFI) називає її попередницею незалежного американського кінематографа, наголошуючи, що ще задовго до появи Джона Кассаветіса вона працювала поза межами великих студій, знімала на реальних локаціях і зверталася до складних соціальних тем.[16]
Після смерті режисерки її творчість отримала нове міжнародне визнання. У 2020 році до Національного реєстру фільмів США було включено ще одну її режисерську роботу — Обурення (1950), що підтвердило її значення як однієї з піонерок американського незалежного кіно.[17]
Айду Лупіно вважають однією з піонерок незалежного американського кінематографа та найвпливовішою жінкою-режисеркою періоду класичної голлівудської студійної системи. На відміну від більшості режисерів свого часу, вона віддавала перевагу малобюджетним фільмам, знятим на реальних локаціях, які порушували гострі соціальні проблеми. Серед тем її режисерських робіт були позашлюбна вагітність, поліомієліт, сексуальне насильство, двоєженство, сімейні конфлікти та психологічні наслідки злочинів. Такий підхід суттєво відрізнявся від переважно розважальної продукції великих голлівудських студій кінця 1940-х — початку 1950-х років.[18]
Британський інститут кіно (BFI) називає Айду Лупіно попередницею незалежного американського кіно, наголошуючи, що ще до появи режисерів «нового Голлівуду» вона експериментувала з виробництвом поза межами великих студій, використовуючи документалістські прийоми, природне освітлення та зйомки на міських вулицях. Дослідники відзначають, що її режисерська манера випередила тогочасні підходи, які згодом стали характерними для незалежного кінематографа США.[19]
Визнання творчого доробку А. Лупіно зростало і після її смерті. Її фільм Автостопник було внесено до Національного реєстру фільмів США у 1998 році як стрічку, що має культурне, історичне та естетичне значення. У 2020 році до Реєстру також включили фільм Наруга, який нині розглядають як одну з перших американських художніх стрічок, присвячених темі сексуального насильства з позиції постраждалої жінки.[20][21]
Смерть
Айда Лупіно померла 3 серпня 1995 року від інсульту під час лікування раку товстої кишки в Лос-Анджелесі на 78-му році життя[22]. Її мемуари «Іда Лупіно: За межами камери» були відредаговані після її смерті та опубліковані видавництвом «Мері Енн Андерсон»[23].
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1933 | ф | High Finance | High Finance | |
| 1933 | ф | I Lived with You | I Lived with You | |
| 1933 | ф | The Ghost Camera | The Ghost Camera | |
| 1933 | ф | Money for Speed | Money for Speed | |
| 1934 | ф | Come on Marines | Come on Marines | |
| 1935 | ф | Peter Ibbetson | Peter Ibbetson | |
| 1935 | ф | La Fiesta de Santa Barbara | La Fiesta de Santa Barbara | |
| 1935 | ф | Smart Girl | Smart Girl | |
| 1935 | ф | Paris in Spring | Paris in Spring | |
| 1936 | ф | The Gay Desperado | The Gay Desperado | |
| 1936 | ф | Anything Goes | Anything Goes | |
| 1936 | ф | One Rainy Afternoon | One Rainy Afternoon | |
| 1936 | ф | Yours for the Asking | Yours for the Asking | |
| 1937 | ф | Artists and Models | Artists and Models | |
| 1939 | ф | The Lone Wolf Spy Hunt | The Lone Wolf Spy Hunt | |
| 1939 | ф | The Adventures of Sherlock Holmes | The Adventures of Sherlock Holmes | |
| 1940 | ф | They Drive by Night | They Drive by Night | |
| 1941 | ф | Висока Сьєрра | High Sierra | Мері |
| 1941 | ф | Морський вовк | The Sea Wolf | |
| 1941 | ф | Out of the Fog | Out of the Fog | |
| 1941 | ф | Ladies in Retirement | Ladies in Retirement | |
| 1942 | ф | Moontide | Moontide | |
| 1942 | ф | Life Begins at Eight-Thirty | Life Begins at Eight-Thirty | |
| 1943 | ф | Вічність і один день | Forever and a Day | служниця Дженні |
| 1943 | ф | Thank Your Lucky Stars | Thank Your Lucky Stars | |
| 1943 | ф | The Hard Way | The Hard Way | |
| 1944 | ф | Голлівудська їдальня | Hollywood Canteen | камео |
| 1944 | ф | In Our Time | In Our Time | |
| 1945 | ф | Pillow to Post | Pillow to Post | |
| 1946 | ф | Devotion | Devotion | |
| 1947 | ф | The Man I Love | The Man I Love | |
| 1947 | ф | Escape Me Never | Escape Me Never | |
| 1947 | ф | Deep Valley | Deep Valley | |
| 1948 | ф | Road House | Road House | |
| 1949 | ф | Жінка в бігах | Woman in Hiding | Дебора Чандлер Кларк |
| 1950 | ф | Lust for Gold | Lust for Gold | |
| 1951 | ф | On the Loose | On the Loose | |
| 1951 | ф | On Dangerous Ground | On Dangerous Ground | |
| 1952 | ф | Beware, My Lovely | Beware, My Lovely | |
| 1953 | ф | The Bigamist | The Bigamist | |
| 1953 | ф | Jennifer | Jennifer | |
| 1954 | ф | Private Hell 36 | Private Hell 36 | |
| 1955 | ф | The Big Knife | The Big Knife | |
| 1955 | ф | Women's Prison | Women's Prison | |
| 1956 | ф | While the City Sleeps | While the City Sleeps | |
| 1971 | тф | Women in Chains | Women in Chains | |
| 1972 | ф | Junior Bonner | Junior Bonner | |
| 1975 | ф | The Devil's Rain | The Devil's Rain | |
| 1976 | ф | Їжа богів | The Food of the Gods | пані Скіннер |
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Barson M. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ https://www.rada.ac.uk/profiles?aos=acting&yr=1934&fn=ida&sn=lupino
- ↑ а б в г д е Kindred Britain
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119402971 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ How Ida Lupino lit a path for women directors and indie filmmakers alike. British Film Institute. 2 лютого 2018. Процитовано 27 червня 2026.
- ↑ Donati, William (2013). Ida Lupino: A Biography. University Press of Kentucky.
- ↑ How Ida Lupino lit a path for women directors and indie filmmakers alike. British Film Institute. 2 лютого 2018. Процитовано 27 червня 2026.
- ↑ How Ida Lupino lit a path for women directors and indie filmmakers alike. British Film Institute. 2 лютого 2018. Процитовано 27 червня 2026.
- ↑ Ida Lupino. Wikipedia. Процитовано 27 червня 2026.
- ↑ How Ida Lupino lit a path for women directors and indie filmmakers alike. British Film Institute. 2 лютого 2018. Процитовано 27 червня 2026.
- ↑ A Centenary Celebration of Director Ida Lupino. Directors Guild of America. 18 жовтня 2018. Процитовано 27 червня 2026.
- ↑ How Ida Lupino lit a path for women directors and indie filmmakers alike. British Film Institute. 2 лютого 2018. Процитовано 27 червня 2026.
- ↑ Ida Lupino. Wikipedia. Процитовано 27 червня 2026.
- ↑ How Ida Lupino lit a path for women directors and indie filmmakers alike. British Film Institute. 2 лютого 2018. Процитовано 27 червня 2026.
- ↑ How Ida Lupino lit a path for women directors and indie filmmakers alike. British Film Institute. 2 лютого 2018. Процитовано 27 червня 2026.
- ↑ The Hitch-Hiker: National Film Registry. Library of Congress. Процитовано 27 червня 2026.
- ↑ National Film Registry – Personnel Credits. Library of Congress. Процитовано 27 червня 2026.
- ↑ Ida Lupino, 77; Actress, Pioneer Director. Albany Times. Процитовано 27 червня 2026.[недоступне посилання з 02.08.2024]
- ↑ Ida Lupino: Beyond the Camera – New from BearManor Media. Turner Classic Movies. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 27 червня 2026.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка)
Посилання
- Айда Лупіно на сайті IMDb (англ.)
- Ida Lupino на сайті Virtual History
| Це незавершена стаття про акторку США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
