Азовська фортеця

Азовська фортеця
47°06′57″ пн. ш. 39°25′18″ сх. д. / 47.115956071625° пн. ш. 39.421581044318° сх. д.
Тип	фортеця
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd[1]
Країна	Росія
Розташування	Азов
Архітектор	Османська імперія
Засновано	1475
Власник	Росія
Азовська фортеця (Росія)
Азовська фортеця у Вікісховищі

Азовська фортеця (рос. Азовская крепость) — фортифікаційна споруда в історичному центрі Азова на лівому березі одного з рукавів дельти Дону поблизу впадіння в нього річки Азовки.

Фортеця заснована турками в 1475 після завоювання ними міста Тана. Нова фортеця, що іменувалася Азак, стала північним портом Османської імперії. У період 1637—1642 рр. фортеця перебувала під контролем запорізьких козаків, потім знову перейшла до рук турків. У 1695 і 1696 роках Петром I зроблені військові походи на Азов. У результаті гарнізон фортеці здався, за підсумками російсько-турецької війни (1686—1700) укладено Константинопольський мирний договір (1700), який закріпив за Московським царством право на володіння Азовом.

Після поразки російського війська у Прутському поході (1711), згідно однойменної угоди, Петро І був вимушений повернути фортецю і Азовське узбережжя туркам.

У середині XVIII ст. фортеця зруйнована. Єдині оборонні споруди, що залишилися від неї — Олексіївські ворота і прилеглий до них фрагмент фортечного валу шириною до 30 метрів і висотою до 15 метрів^[2].

• Азовські дозорні вежі