Азарія Алон
| Азарія Алон | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 листопада 1918[1]  Хорошів, Житомирський повіт, Волинська губернія, УНР |
| Помер | 19 січня 2014[1] (95 років) Ізраїль |
| Поховання | Бейт-га-Шитаd |
| Країна |  Ізраїль |
| Місце проживання | Бейт-га-Шитаd |
| Діяльність | письменник, захисник довкілля, фотограф |
| Alma mater | Hebrew Reali Schoold |
| Знання мов | іврит |
| Magnum opus | Q6971016? |
| Нагороди |  |
 Азарія Алон у Вікісховищі | |
Азарія Алон (івр. עזריה אלון; 15 листопада 1918, Кутузово, Україна — 19 січня 2014, Бейт-ха-Шита, Ізраїль) — громадський діяч, письменник, ведучий радіопрограми про природу Ізраїлю, засновник Товариства охорони природи в Ізраїлі, лавреат державної премії.
Біографія
Народився в Україні в сім'ї Хаїма та Сари Козировських. 1925 року приїхав до Землі Ізраїльської з матір'ю та братами, оселився в мошаві Кфар Єхескель в Їзреельській долині. 1924 року його батька заарештували і дев'ять років він провів у сибірських таборах[2]. 1932 року, після повернення батька, сім'я переїхала в Кір'ят-Хаїм. 1936 року закінчив школу, а 1938 року повернувся в Їзреельську долину і став кібуцніком у кібуці Бейт-ха-Шита, де й жив до самої смерті. Багато подорожував, зокрема забороненими територіями, за що заарештовувався Британською владою. 1944 року під час подорожі на Хермон затриманий Сирійською владою, після суду засуджений до штрафу[2]. Брав участь у війні за незалежність.
Стояв біля початків руху зі створення заповідників на території Ізраїлю, 1953 року був одним з засновників Товариства охорони природи в Ізраїлі[3]. Багато років працював екскурсоводом і провідником у подорожах Ізраїлем, був головою товариства охорони природи та займався громадською діяльністю з захисту та збереження природи Ізраїлю[4].
1980 року разом з Товариством охорони природи в Ізраїлі Амоцом Захаві та Йоавом Сагі ушанований Премією Ізраїлю за особливі заслуги перед суспільством і державою в галузі охорони навколишнього середовища[5].
1987 року обраний почесним членом ООН з питань охорони навколишнього середовища[6]. З 1992 року викладав на факультеті археології в Техніоні.
2012 року став володарем Державної премії Ізраїлю за особливі заслуги перед державою та суспільством.
Дружина Рут Алон, батько чотирьох дітей[7][8].
Діяльність
Перша книга про природу Ізраїлю була опублікована у 1955 році, відтоді вийшло кілька десятків його книг. Також був редактором енциклопедії «Тварини та рослини Ізраїлю», яка вийшла у 1983—1984 роках[9]. Писав книги про природу для дітей.
1959 року почав вести передачу про природу на радіо «Коль Ісраель»[10], і вів її понад п'ятдесят років. Занесений до книги рекордів Гіннесса як радіоведучий з найбільшим стажем[11].
Нагороди
- 1966 — Премія Управління телерадіомовлення за радіопрограму «Ноф Арцейну»[12]
- 1977 — Премія Цимермана /פרס צימרמן לאיכות הסביבה
- 1980 — Державна премія Ізраїлю
- 1984 — Премія голови Кнесету за охорону навколишнього середовища.
- 1987 — член Всесвітнього почесного списку 500
- 1991 — Почесний доктор Інституту Вейцмана.
- 1994 — Премія Ігаля Алона
- 2008 — Нагорода міністерства Охорони навколишнього середовища[13].
- 2009 — Премія Прата в галузі журналістики про охорону навколишнього середовища[14].
- 2009 — «Золотий мікрофон»
- 2010 — Премія Герцеля від муніципалітету Герцлії.
- 2011 — Почесний доктор університету Бен-Гуріона в Негеві.
- 2012 — Державна премія Ізраїлю за заслуги перед державою та суспільством.
Примітки
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б חלון כתבה. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ חלון כתבה. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ https://www.nli.org.il/he/newspapers/ahr/1970/03/16/01/article/67?&dliv=none&e=-------he-20--1--img-txIN%7ctxTI--------------1&utm_source=he.wikipedia.org&utm_medium=referral&utm_campaign=%22%D7%A2%D7%96%D7%A8%D7%99%D7%94+%D7%90%D7%9C%D7%95%D7%9F%22&utm_content=itonut
- ↑ Israel Prize Official Site - Recipients in 1980 (in Hebrew). Архів оригіналу за 27 липня 2012.
- ↑ עזריה אלון נבחר ליקיר או"ם לאיכות הסביבה — מעריב 7 ספטמבר 1987 — הספרייה הלאומית של ישראל │ עיתונים. www.nli.org.il (івр.). Архів оригіналу за 12 червня 2023. Процитовано 1 квітня 2026.
- ↑ עזריה אלון- כישרון לארץ ישראל — גפן וגפן המושבה — זכרון יעקב, פרדס חנה והסביבה. Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 19 січня 2014.
- ↑ Leading rabbi, environmental pioneer to receive Israel Prize Israel News | Haaretz. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 січня 2014.
- ↑ חלון כתבה. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ https://www.nli.org.il/he/newspapers/dav/1959/04/17/01/article/80?&dliv=none&e=-------he-20--1--img-txIN%7ctxTI--------------1&utm_source=he.wikipedia.org&utm_medium=referral&utm_campaign=%22%D7%A2%D7%96%D7%A8%D7%99%D7%94+%D7%90%D7%9C%D7%95%D7%9F%22&utm_content=itonut
- ↑ Environment and Climate in the Middle East - Leading rabbi, environmental pioneer to receive Israel Prize – Haaretz. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
- ↑ קורות חיים. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
- ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 19 січня 2014.
- ↑ חדשות — סביבה nrg — פרס פראט: אות מפעל חיים לעזריה אלון. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).