Аеругіт
| Аеругіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[1]  |
| IMA-номер | IMA1965 s.p. |
| Абревіатура | Aru[2] |
| Хімічна формула | Ni₈.₅(AsO₄)₂As⁵⁺O₈[3] |
| Nickel-Strunz 8 | VII/B.06[4] |
| Nickel-Strunz 10 | 8.BC.15 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна сингонія[5] |
| Вид симетрії | дітригональна-скаленоедричнаd |
| Просторова група | кристалографічна група 166 |
| Твердість | 4 |
| Колір риси | світло-зеленийd і блакитно-зеленийd |
| Густина | 5,85 г/см³[6] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | verdigrisd (латина)[5] |
| Типова місцевість | Йоганнгеоргенштадт[7] |
 Аеругіт у Вікісховищі | |
Аеругіт[8] — рідкісний складний мінерал — арсенат нікелю із формулою: Ni8,5(AsO4)2As5+O8. Він утворює тригональні кристали від зеленого до насиченого синьо-зеленого кольору. Має твердість за Моосом 4 і питому вагу від 5,85 до 5,95.
Вперше його було описано в 1858 році або у копальні «Південні Терри» у Корнуоллі, Англія, або в Рудних горах, Саксонія, Німеччина. Походження спірне. Найбільш поширеним проявом є утворення нальоту на стінках печі, в якій обпалюється руда. Назва мінералу походить від латинського слова aerugo, що означає мідна іржа.
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2022) — 2022.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/aerugite.pdf
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 14. — ISBN 978-966-360-463-3.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).