YaChudo

Адольф Зауер

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зауер.
Адольф Зауер
Народився10 липня 1852[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вайсенфельс, Прусське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер2 травня 1932[1] (79 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Штутгарт, Веймарська республіка, Німецький Рейх Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмінералог, petroleum geologist, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Мартіна Лютера (1876)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладШтутгартський університет і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛеопольдина і Gesellschaft für Naturkunde in Württembergd Редагувати інформацію у Вікіданих

Густав Адольф Зауер (нім. Gustav Adolf Sauer; 10 липня 1852, Вайсенфельс — 2 травня 1932, Штутгарт) — німецький мінералог і геолог.

Життєпис

Під час навчання він став членом Burschenschaft Alemannia auf dem Pflug Halle у 1873/74 рр., а згодом — до Burschenschaft Arminia Stuttgart.[4] Зауер отримав докторський ступінь у Галле в 1876 році з фонолітових порід Канарських островів. Після цього він працював з Фердинандом Шальхом у геологічній службі Саксонії та Бадена і був першим директором геологічної служби Вюртемберга, заснованої в 1888 році. Водночас, з 1900 по 1923 рік, він був професором геології та мінералогії в Технічному університеті Штутгарта. Під час Першої світової війни він три роки був ректором Штутгартського університету.

У 1885 році його було обрано членом Леопольдіни.[5]

У 1888 році він відкрив і назвав мінерал рибекіт, а також призматит.[6] У 1879 році він продемонстрував на осипних гнейсах у Рудних горах, що гнейс також може виникати внаслідок метаморфізму осадових порід (парагнейс). У 1888 році разом із Теодором Зігертом (1835—1913) він довів, що лес складається з повітряного пилу (еолове походження). Фердинанд фон Ріхтгофен вже висунув цю теорію після своїх спостережень у Китаї, але її лише повільно замінила теорія відкладення у резервуарах на кромці льоду.

У 1921 році він став почесним членом Верхньорейнського геологічного товариства (OGV), а в 1922 році — почесним членом Асоціації патріотичної природничої історії у Вюртемберзі.[7]

Його сином був хімік Еберхард Зауер.

Праці

  • Mineralkunde als Einführung in die Lehre vom Stoff der Erdrinde, Stuttgart: Kosmos, Franckh 1907
  • Über Conglomerate in der Glimmerschieferformation des sächsischen Erzgebirges, Zeitschrift für die gesamten Naturwissenschaften 1879
  • mit Theodor Siegert: Über Ablagerung rezenten Lösses durch den Wind, Z. Deutsche Geolog. Ges., 40, 1888, 575—582

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #116976861 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  3. ↑ https://web.archive.org/web/20120907140818/http://www.minersoc.org/pages/Archive-MM/Volume_23/23-141-337.pdf — С. 359.
  4. ↑ Ernst Elsheimer (Hrsg.): Verzeichnis der Alten Burschenschafter nach dem Stande vom Wintersemester 1927/28. Frankfurt am Main 1928, S. 437.
  5. ↑ Mitgliedseintrag von Adolf Sauer bei der Deutschen Akademie der Naturforscher Leopoldina
  6. ↑ Mineralienatlas, Prismatin
  7. ↑ Ehrenmitglieder des Vereins für vaterländische Naturkunde in Württemberg (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 березня 2019. Процитовано 15 травня 2025.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).