Аджи-Коба

Аджи́-Коба́, Хаджи́-Коба́
крим. Acı Qoba, Hacı Qoba
У печері Аджи-Коба
Розташування
44°55′00″ пн. ш. 34°27′28″ сх. д. / 44.916598° пн. ш. 34.457810° сх. д.
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Карти розташування
Помилка Lua у Модуль:Location_map/multi у рядку 13: "<span style=\"white-space: nowrap;\">&nbsp;Україна</span>" is not a valid name for a location map definition.
Аджи-Коба у Вікісховищі

Зовнішні зображення
	Аджи-Коба

Аджи́-Коба́ (крим. Acı Qoba, Hacı Qoba) — двошарова печерна стоянка давньокам'яної доби на західному схилі Караби-Яйли, у скельного обриву плато у Білогірському районі Криму.

Як і більшість кримських печер, Аджи-Коба має кілька співзвучних назв (Аджи-Коба, Хаджи-Коба, Ауджа-Коба). У вільному перекладі з тюркських говірок — «Гірка печера», «Печера мандрівника» (хаджи).

Десятки тисячоліть Аджи-Коба була житлом людини. У всі часи служила вона притулком мисливців. Сама назва Аджи-Коба, на думку вчених, — спотворене Ауджа-Коба, тобто «Мисливська печера».

Досліджувалася в 1932—1933 роках Глібом Бонч Осмоловським.

Стоянка знаходиться в глибокій печері довжиною 32 й шириною 6,5 м у вигляді ряду з'єднаних один з одним залів.

Археологічні розкопки показали, що печера була притулком неандертальця. Кроманьйонці також жили у печері Аджи-Коба, під самим окрайком яйли.

З 3-х розкопів загальною площею близько 50 м² виділено 2 культурних шари: мустьєрський та верхньої давньокам'яної доби. Також траплялися й осколки кизил-кобинської кераміки.

Серед тваринних залишків 2-го, — мустьєрського шару є: бик, сайга, благородній й північний олень, носорогом, дикий кінь й віслюк, вовк, лисицею, песець, корсак, ведмідь, гієна та рись.

Кремінний інвентар: знаряддя з односторонньою й двосторонньою обробкою, гостроконечники й скребла.

Тварини 1-го шару відрізняються від 2-го шару відсутністю носорога й коня, але містить додатково залишки козла, муфлона, гієни, дикої кішки, рисі й тюленя.

Виявлені пластини з крайовою підправкою, мікроплатівки з крайової ретушшю, серединні й кутові різці на платівках, скребки на довгих пластинах та сколах, а також уламки кістяних шил.

За 1 км на південь від печери Аджи-Коба-1 виявлені, що були вивчені А А. Яневичем:

• стоянка Аджи-Коба II, що належить до раннього етапу гірськокримської новокам'яної культури;
• стоянка Аджи-Коба III, що належить до мурзак-кобинської культури.

• Энциклопедия крымских древностей: Археологический словарь Крыма; Буров Г. М.; Київ — 2006 рік (російською мовою); стор. 9

• Аджи-Коба — пещера странника на Караби [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Печера Аджи-Коба^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

Зовнішні зображення
	Аджи-Коба