YaChudo

Аджоа Андо

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Аджоа Андо
Народилася14 січня 1963[1] (63 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Clifton, Бристоль, Південно-Західна Англія, Англія, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькіноакторка, акторка театру, акторка, письменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materUniversity of the West of Englandd і Katharine Lady Berkeley's Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1984 — тепер. час
IMDbnm0027957
Нагороди та премії
член ордена Британської імперії
CMNS: Аджоа Андо у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Аджоа Албум Гелен Андо (англ. Adjoa Aiboom Helen Andoh; нар. 14 січня 1963[3], Кліфтон, Англія) — британська акторка. Виконувала головні ролі в Королівській шекспірівській трупі, Королівському національному театрі, Театрі Королівський двір та театрі Алмейда. На телебаченні з'явилася у серіалі «Доктор Хто» в ролі Франсін Джонс, 90 епізодах медичної драми BBC «Катастрофа» та мильній опері «Жителі Іст-Енду» на BBC. Дебютувала в Голлівуді восени 2009 року, зігравши головну роль керівника апарату Нельсона Мандели Бренду Мазібуко з Морганом Фріменом у ролі Мандели в драматичному фільмі Клінта Іствуда «Непідкорений». З 2020 року виконувала роль леді Денбері в серіалі Netflix «Бріджертони». У липні 2022 року стала почесною членкинею Королівського літературного товариства.

Молодість й освіта

Народилася в Кліфтоні, Бристоль[4]. Її мама, вчителька, була англійкою, а батько був журналістом і музикантом з Гани. У неї є брат[5]. Андо виросла у Вікварі в графстві Глостершир, куди її родина переїхала після того, як батько влаштувався на роботу в British Aerospace[5][6]. Навчалася в школі Кетрін Леді Берклі, а потім вивчати право в Бристольському політехнічному університеті, але за два роки залишила його, щоб опанувати акторську майстерність[4].

Кар'єра

Фільми

У фільмі з'явилася у підлітковій драмі Ноеля Кларка «Повноліття» 2008 року та його продовженні «Братство» 2016 року як мати персонажа Кларка, Сема Піла. Вона зіграла начальника штабу Бренду Мазібуко Нельсона Мандели, у виконанні Моргана Фрімена, в драмі Клінта Іствуда «Непідкорений» 2009 року[7][8].

Телебачення

Серед її телевізійних робіт: «Катастрофа» (роль Колетт Гріффітс з 2000 до 2003 рік), «Джонатан Крік», «Мешканці Іст-Енду» (у якому зіграла джазову співачку Карен, квартирантку Рейчел Комінскі 1991 року), зіграла лікарку в серіалі 1992 року «В очікуванні Бога» і «Люди завтрашнього дня» (у ролі Аманди Джеймс).

Кілька разів з'являлася у «Докторі Хто»: 2006 року як сестра Джетт серії «Нова Земля» та як медсестра Альбертіна в аудіодрамі «Рік свині». У третьому сезоні 2007 року зіграла Франсін Джонс, мати Марти Джонс (Фріма Аджимен) в епізодах: «Сміт і Джонс», «Експеримент Лазаруса», «42», «Барабанний бій» й «Останній володар часу». Вона повторила роль в останніх серіях сезону («Вкрадена Земля» і «Кінець мандрівки»). Знялася як голова MI9 у трьох сезонах британського телесеріалу «Секретні агенти». В американському телевізійному драматичному серіалі «Бріджертони» виконувала роль леді Денбері[9]. Зіграла гостьову роль у другому сезоні польсько-американського телесеріалу «Відьмак» (2021)[10]. У квітні 2023 року вийшов документальний серіал ITV про британську королівську родину «The Real Crown: Inside the House of Windsor», у якому Андо була оповідачем[11].

2021 року повідомлялося, що Андо працює з продюсеркою «Бріджертонів» Джулі Енн Робінсон над версією роману Ванесси Райлі «Королева острова» для телебачення[12].

Радіо / Аудіо

Озвучила понад 150 аудіокниг[13]. Перебувала в Radio Drama Company BBC[14]. Озвучила книгу серії детективних романів Александра Макколла Сміта «Жіноче детективне агентство № 1» і трилогії Енн Лекі «Імперська серія Радч» (хоча не всі американські видання), а також дитячі книжки Джулії Джарман. Разом з Беном Онвукве записала аудіокниги роману Ннеді Окорафор «Лагуна»[15] та «Америка» Чімаманди Нґозі Адічі. 2017 року записала «Владу» Наомі Олдерман, улюблену книгу колишнього президента Барака Обами[16].

Брала участь у науково-фантастичному радіосеріалі «Планета Б» на BBC Radio 7. 2004 року отримала роль у відеогрі «Fable». 2017 року озвучила військового командира Сону у відеогрі «Horizon Zero Dawn». 2020 року оголосили, що Андо буде завідувати записом «Чотири негритянки Ніни Сімон» Летті Прешіс в рамках аудіопроєкту «Written on the Waves»[17].

Penguin Random House відзначив титулом «Королеви аудіо- та радіодрам» за її велику роботу в медіа[18].

Театр

Андо багато працював у театрі. Серед її акторських виступів — «Його темні матеріали», «Всяке трапляється» та «Трагедія месника» в Королівському національному театрі; «Трамвай „Бажання“» (Національна театральна студія); «Троїл і Крессида», «Юлій Цезар», «Тамерлан» й «Одіссея» (Королівська шекспірівська трупа); «Sugar Mummies» і «Breath Boom» (Театр Королівський двір); «Річард II» (Глобус); «Небезпечні зв'язки» (Donmar Warehouse); «Великі сподівання» (Бристоль Олд Вік); «Криваве весілля» (Алмейда); «Ночі у цирку», «Диспут» і «Перикл» (Lyric Theatre); «Юлій Цезар» (Міст); «Чистилище» (Аркола); «Монологи вагіни» (Criterion); «Starstruck» (Трицикл) і «У червоній та коричневій воді» (Янг-Вік)[19].

2019 року спільно з Лінет Лінтон поставила «Річарда II» у Шекспірівському «Глобусі»[20]. Це була перша постановка п'єси у Великій Британії, в якій акторський склад повністю складали кольорові жінки. Його високо оцінили театральні критики[21][22]. 2023 року Андо поставила та зіграла головну роль у виставі «Річард III» у Liverpool Playhouse та Rose Theatre Kingston. Вона була єдиною чорношкірою акторкою в акторському складі[23].

Інше

Членкиня трупи Королівської шекспірівської компанії[24] і театрі Буша[25].

Працювала в численних комітетах з надання нагород, зокрема Жіночої премії за драматургію (2020)[26], першої премії BAME для письменників-фантастів Голланча (2020)[27], нагороди Королівського товариства літератури (2021)[28], премії Сьюзен Сміт Блекберн (2021—2022)[29] і була членом журі Букерівської премії (2023)[30].

Була суддею на премії Карлтона Гоббса[29] і стипендії Нормана Бітона[31]. Співзасновниця премії «Future Worlds» для кольорових письменників-фантастів[32]. 2023 року була ведучою заходу на фестивалі «Black to the Future» у Лондоні[33].

Вшанування

Викладає у Королівській академії мистецтв і коледжі Роуз Бруфорд[34]. 2021 року стала почесним співробітником коледжу Роуз Бруфорд[35].

2021 року стала почесним членом Британської шекспірівської асоціації[36]. Того ж року призначена Кемероном Макінтошем заїжджим професором сучасного театру в коледжі Св. Катерини Оксфордського університету[37]. 2022 року її обрали до Королівського літературного товариства[38].

Особисте життя

1994 року познайомилася зі своїм чоловіком Говардом Каннеллом, коли він очолив книгарню в Battersea Arts Center, де розташовувався офіс театральної компанії Андо Wild Iris. З кінця 1995 року вони були разом, а 2001 року одружилися. У пари народилося двоє дітей (1996 і 1997 років народження). Андо також має доньку від попередніх стосунків (1985/86 р.н.). Каннелл працював лектором, письменником, інструктором з підводного плавання та рятувальником. З 2022 року пара живе в Сассексі, а до того в Брікстоні[5][39].

У жовтні 2009 року стала служителькою-мирянинкою Англіканської церкви у парафії Герн-Гілл[40][41][42].

Активізм

2014 року виступила на TEDxBermuda про свій досвід батьківства дитини-транса[43]. Андо відверто говорила про сексуальність[44] і расизм[45].

З 2005 року вона є послом справедливої торгівлі[46].

Коментарі до коронації 2023 року

У травні 2023 року, після коронації короля Чарльза III, Андо заявила, що події цього дня «перейшли від багатого розмаїття абатства до жахливо білого балкона»[47]. 8371 скаргу подали до медіа-наглядової організації Ofcom, що є найбільшою кількістю скарг на телевізійні трансляції 2023 року[48][49]. Вона пояснила, що «я говорила про день і про те, яким чудовим він був, а потім подивився на балкон й раптом сказав: „О, він такий білий!“, тому що день був таким неоднозначним, я не хотіла нікого засмучувати»[50]. У червні 2023 року Ofcom оголосила, що не вживатиме заходів щодо коментаря, оскільки це було «особисте спостереження»[49].

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1990—1991 с Жителі Іст-Енду EastEnders Карен
1991 кф London South West Маріон
1992 с В очікуванні Бога Waiting for God Анджела Евері
1992—2004 с Чисто англійське вбивство The Bill різні ролі
1993—2003 с Катастрофа Casualty Меггі, Колетт
1994 с Імперія Бритта The Brittas Empire репортерка
1995 ф Що мама розповіла мені What My Mother Told Me Джесс
1995 с Здоров’я та ефективність Health and Efficiency Бет Вільямс
1995 с Люди майбутнього The Tomorrow People Аманда Джонс
1995 тф Circles of Deceit: Dark Secret Даніела
1996 с Пол Мертон в театрі Гальтона і Сімпсона Paul Merton in Galton & Simpson's... представниця захисту
1996 с Мисливець на злодіїв Thief Takers місис Гіґґінс
1997 с Приватна практика Peak Practice Нікстон
1998 с Близькі звʼязки Close Relations Ейпріл
1998 с Пригоди капітана Пагвоша The Adventures of Captain Pugwash Тоні
1998 тф Одруження по-англійськи A Rather English Marriage Менді
1999 с Джонатан Крік Jonathan Creek Антеа Спейсі
2004 с Щоразу як дивишся на мене Every Time You Look at Me місис Беррі
2005 с Діел і Паско Dalziel and Pascoe Кеті Бевінс
2005 с Чопратаун Chopratown Абеба
2006—2008 с Доктор Хто Doctor Who сестра Джатт, Франсі Джонс
2007 с Туга струна Wire in the Blood Селіста Девіс
2007 с Тінь Полярної зорі The Shadow in the North Джессі Сексон
2007—2020 с Мовчазний свідок Silent Witness різні ролі
2008 тф Mrs In-Betweeny Еллен
2008 ф Повноліття Adulthood місис Піл
2009 ф Непідкорений Invictus Бренда Мазібуко
2009—2011 с Секретні агенти M.I. High голова MI9
2009—2010 с Зниклий безвісти Missing Лорен Форд
2011 с Скотт і Бейлі Scott & Bailey Дженіс
2011—2014 с Закон і порядок: Велика Британія Law & Order: UK Ліллі
2012 с The Charles Dickens Show Мері Сікол
2012 ф У напівтемряві In the Dark Half патологоанатом
2013 ф Замкнуте коло Closed Circuit репортерка
2014 с Чарівники проти прибульців Wizards vs. Aliens стара Бетесда
2014 с Погоня за тінями Chasing Shadows Анджела Бейл
2014 с Дідусь у моїй кишені Grandpa in My Pocket Нетті Скіббер
2014 с The Life of Rock with Brian Pern лікарка
2014 с Пробудження The Awakening мадам Лебран
2015 с Нові трюки New Tricks Алісія Вайтчерч
2015 с Бродчерч Broadchurch Джулі
2015 с Огірок Cucumber Марі
2015 с Перехоплювач The Interceptor Андерсон
2015 с Рівер River Сандей Акентола
2015—2020 с Thunderbirds Are Go полковник Кейсі
2015 ф Цілитель The Healer офісна працівниця
2016 ф Братерство Brotherhood Агнес Піл
2016 с За службовими обов'язками Line of Duty прокурор
2017 с Прийнятний ризик Acceptable Risk Маргарет Кролл
2017 с Брехун Liar Маргарет Раст
2018 с Смерть у раю Death in Paradise Селеста Джонс
2019 ф Перелом Fractured лікарка Джейкобс
2019 ф Брайтон Brighton Еліс
2020 кф The Lennox Report Луїза
2020 с Бріджертони Bridgerton леді Денбері
2021 с Відьмак The Witcher Неннеке
2020 тф Смеди і Сму The Smeds and The Smoos бабуся Сму (озвучення)
2023 с The Real Crown: Inside the House of Windsor оповідачка
2023 с Бріджертони: Історія королеви Шарлотти Queen Charlotte: A Bridgerton Story леді Денбері
2024 с Червоний король The Red King леді Гезер Нанкарров
2024 ф Wallace & Gromit: Vengeance Most Fowl

Нагороди

Рік Нагорода Роль Категорія Результат Примітки
2021 Премія Гільдії кіноакторів Бріджертони Найкраща гра акторів у драматичному серіалі Номінація [51]
NAACP Image Awards Найкраща жіноча роль другого плану в драматичному телесеріалі Номінація [52]
Black Reel TV Найкраща акторка другого плану в драматичному телесеріалі Перемога [53]
2022 Номінація
2023 NAACP Image Awards Найкраща жіноча роль другого плану в драматичному телесеріалі Номінація [54]
2024 Бріджертони: Історія королеви Шарлотти Найкраща жіноча роль другого плану в драматичному телесеріалі В очікуванні [55]
Вибір народу Найкраща акторська гра Номінація [56]
Black Reel TV Найкраща акторська гра другого плану в драматичному телесеріалі Номінація [57]

Примітки

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ https://port.hu/jump/person-320871
  3. ↑ Chase's Calendar of Events 2022: The Ultimate Go-to Guide for Special Days, Weeks and Months. Rowman & Littlefield. 15 листопада 2021. ISBN 9781641435048.
  4. ↑ а б Fame & Fortune: How TV nurse cured her money woes. www.thetimes.com (англ.). 2 серпня 2024. Процитовано 2 серпня 2024.
  5. ↑ а б в Adjoa Andoh is the black Chekhov. Evening Standard (англ.). 2 червня 2010. Процитовано 8 червня 2019.
  6. ↑ Kay, Jackie (30 березня 2019). Richard II and me: my friend Adjoa Andoh was born to play the king. The Observer (брит.). ISSN 0029-7712. Процитовано 8 червня 2019.
  7. ↑ Kellaway, Kate (24 січня 2010). Adjoa Andoh on her star role in Invictus. The Observer. Процитовано 24 січня 2010.
  8. ↑ Invictus: Interview - Adjoa Andoh. Trailer Addict. 2009.
  9. ↑ Bridgerton’s Lady Danbury Actress Adjoa Andoh Criticizes Show for Issues with 'Lighting Black Skin'. Peoplemag (англ.). Процитовано 2 серпня 2024.
  10. ↑ Lewis, Isobel. The Witcher: Simon Callow and Bridgerton’s Adjoa Andoh join season 2 cast.
  11. ↑ Singh, Anita (20 квітня 2023). How the late Queen pushed Princes William and Harry to 'do their duty' in Afghanistan. The Telegraph. Процитовано 22 квітня 2023.
  12. ↑ Andreeva, Nellie (15 липня 2021). 'Bridgerton's Julie Anne Robinson & Adjoa Andoh Team On Screen Adaptation Of Vanessa Riley's 'Island Queen'. Deadline. Процитовано 15 липня 2021.
  13. ↑ Adjoa Andoh. Royal Society of Literature. Вересень 2023. Процитовано 8 січня 2024.
  14. ↑ «Radio and audio book companies», in Lloyd Trott, ed., Actors and Performers Yearbook 2016, pp. 353—354.
  15. ↑ Lagoon. Hodder & Stoughton. 10 квітня 2014. ISBN 9781444762778.
  16. ↑ Liptak, Kevin; Deena Zaru (26 січня 2018). Obama lists his favorite books and songs of 2017. CNN Politics.
  17. ↑ Initial Casting Announced. Fairy Powered Productions. 21 вересня 2020. Процитовано 21 вересня 2020.
  18. ↑ Adjoa Andoh. Penguin Random House Higher Education (англ.). 4 січня 2024. Процитовано 26 лютого 2024.
  19. ↑ Curtis Brown. www.curtisbrown.co.uk. Процитовано 8 червня 2019.
  20. ↑ Richard II. Shakespeare's Globe. Процитовано 8 січня 2024.
  21. ↑ Billington, Michael (7 березня 2019). Richard II Review – Women of Colour's Blazing Show Reflects our Current Chaos. The Guardian. Процитовано 7 березня 2019.
  22. ↑ Benjamin, JN. Richard II. The Stage. Процитовано 8 березня 2019.
  23. ↑ Gumuchain, Marie-Louise. Adjoa Andoh Reimagines Richard III's 'Otherness' in New Version of Play. Reuter's. Процитовано 27 квітня 2023.
  24. ↑ Associate Artists. Royal Shakespeare Company. Процитовано 8 січня 2024.
  25. ↑ Adjoa Andoh. Bush Theatre. Процитовано 28 січня 2020.
  26. ↑ The Women's Prize for Playwriting. Ellie Keel Productions. Процитовано 8 січня 2024.
  27. ↑ Cameron, Lucy (20 серпня 2020). Gollancz Announce BAME SFF Award Winners. Gollancz. Архів оригіналу за 8 січня 2024. Процитовано 8 січня 2024.
  28. ↑ RSL Literature Matters Awards. Royal Society of Literature. 5 вересня 2023. Процитовано 8 січня 2024.
  29. ↑ а б Adjoa Andoh. Blackburn Prize. Архів оригіналу за 8 січня 2024. Процитовано 8 січня 2024. [Архівовано 2024-01-08 у Wayback Machine.]
  30. ↑ Meet the Booker Prize 2023 Judges: Adjoa Andoh. The Booker Prizes. 24 липня 2023. Процитовано 24 липня 2023.
  31. ↑ Adjoa Andoh. Bush Theatre. Процитовано 28 липня 2020.
  32. ↑ Future Worlds Prize 2023 is Now Open for Entries!. The Voice. 7 лютого 2023. Процитовано 7 лютого 2023.
  33. ↑ Spanoudi, Melina. Bridgerton's Andoh to Host Event at the Black to the Future Festival. The Bookseller. Процитовано 23 жовтня 2023.
  34. ↑ Andoh Named Visiting Professor of Contemporary Theatre at Oxford. Arts Professional. Процитовано 12 вересня 2021.
  35. ↑ New 2021 Rose Bruford College Fellows. Rose Bruford College. 6 жовтня 2021. Процитовано 6 жовтня 2021.
  36. ↑ Fellows. British Shakespeare Association. Процитовано 8 січня 2024.
  37. ↑ Adjoa Andoh Named as Next Cameron Mackintosh Visiting Professor of Contemporary Theatre. University of Oxford. 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  38. ↑ Shaffi, Sarah and Lucy Knight (12 липня 2022). Adjoa Andoh, Russell T Davies and Michaela Coel Elected to Royal Society of Literature. The Guardian. Процитовано 12 липня 2022.
  39. ↑ How Adjoa Andoh met Howard Cunnell: 'I saw her coming down the stairs and I lost my head'. The Guardian. 27 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
  40. ↑ New Readers admitted and licensed (PDF). The Bridge. Anglican Diocese of Southwark. Листопад 2009. Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2014. Процитовано 25 квітня 2013. [Архівовано 2014-01-05 у Wayback Machine.]
  41. ↑ Combining two very different worlds (PDF). The Bridge. Anglican Diocese of Southwark. Листопад 2010. Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2014. Процитовано 25 квітня 2013. [Архівовано 2014-01-05 у Wayback Machine.]
  42. ↑ People. Herne Hill Parish. Процитовано 18 лютого 2024.
  43. ↑ Andoh, Adjoa (8 грудня 2014). What Determines Who We Are?. TedX Bermuda. Процитовано 8 грудня 2014.
  44. ↑ Williams, Zoe (21 грудня 2023). 'No Conversations Were Off the Table Around Sexuality': Adjoa Andoh on Punk, Bridgerton and Kids' Classics. The Guardian. Процитовано 21 грудня 2023.
  45. ↑ Adejobi, Alicia (11 грудня 2023). Bridgerton Star Had Head 'Smashed into Wall' in Horrific Racist Primary School Attack. Metro. Процитовано 11 грудня 2023.
  46. ↑ Our Patrons and Ambassadors. Fairtrade. Процитовано 8 січня 2024.
  47. ↑ Simpson, Craig (7 травня 2023). Coronation balcony scene was 'terribly white', says Bridgerton star Adjoa Andoh. The Telegraph. Процитовано 8 травня 2023.
  48. ↑ Kanter, Jake (10 травня 2023). 'Bridgerton' Star Adjoa Andoh's Criticism Of "Terribly White" Royal Family Sparks 4,165 Complaints About ITV's Coronation Coverage. Deadline. Процитовано 10 травня 2023.
  49. ↑ а б Binding, Lucia (5 червня 2023). No action to be taken over Adjoa Andoh's 'terribly white' coronation remark, Ofcom says. Sky News. Процитовано 5 червня 2023.
  50. ↑ Landsey, Amy (8 травня 2023). Bridgerton actress Adjoa Andoh walks back comments calling the royal family's balcony appearance 'terribly white'. Sky News. Процитовано 8 травня 2023.
  51. ↑ Oganesyan, Natalie; Moreau, Jordan (4 лютого 2021). 2021 SAG Awards: The Complete Nominations List. Variety. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
  52. ↑ Davis, Clayton (2 лютого 2021). Viola Davis, Tyler Perry and Regina King Up for Entertainer of the Year at 2021 NAACP Image Awards. Variety. Процитовано 2 лютого 2021.
  53. ↑ Black Reel Awards for TV -Past Winners & Nominees by Category. Black Reel Awards (амер.). Процитовано 22 лютого 2024.
  54. ↑ France, Lisa Respers (26 лютого 2023). NAACP Image Awards 2023: See the complete list of winners. CNN (англ.). Процитовано 22 лютого 2024.
  55. ↑ Nominees Announced for the 55th NAACP Image Awards | NAACP. naacp.org (англ.). 25 січня 2024. Процитовано 22 лютого 2024.
  56. ↑ E! • •, Brett Malec | (19 лютого 2024). The complete list of winners for the 2024 People's Choice Awards. NBC Los Angeles (амер.). Процитовано 22 лютого 2024.
  57. ↑ 2024 Black Reel Film & TV Winners. Black Reel Awards (амер.). Архів оригіналу за 25 січня 2024. Процитовано 22 лютого 2024. [Архівовано 2024-01-25 у Wayback Machine.]

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).