Ада Негрі

Ада Негрі
Ada Negri
Народилася	3 лютого 1870 Лоді, Італія
Померла	11 січня 1945 (74 роки) Мілан, Італія ·хвороба
Поховання	San Francesco Churchd
Громадянство	Італія
Національність	італійка
Діяльність	поетеса
Галузь	поезія
Знання мов	італійська
Членство	Royal Academy of Italyd[1]
Роки активності	1900 — 1945
Автограф
Нагороди	Premio Giannina Millid (1894)
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Негрі́ А́да (італ. Ada Negri; 3 лютого 1870, Лоді — 11 січня 1945, Мілан) — італійська поетеса, письменниця.

Вона народилася в бідній родині: батько Джузеппе працював візником, а мати Вітторія Корналба — ткалею. Дитинство Ада провела в консьєржці будинку, де її бабуся Джузеппіна («Пеппіна») Панні працювала доглядальницею в знатній родині Барні. Бабуся була пов’язана з мецо-сопрано Джудіттою Грізі, у якої працювала гувернанткою. На основі цих стосунків із родиною Грізі Ада створила міф про своє дитинство. У консьєржці вона часто залишалася сама, спостерігаючи за перехожими, що пізніше описала в автобіографічному романі «Ранкова зірка» (1921).^[2]

У своїй творчості яскраво зобразила соціальні контрасти. Збірки «Доля» («Fatalita», 1892), «Буря» («Tempeste», 1896) принесли поетесі широке визнання, в тому числі в російській та українській літературі. Творчістю А. Негрі цікавились (і перекладали) П. Грабовський, Леся Українка^[3], О. Коваленко. На початку 30-х років з'явилось видання: Негрі Ада. Вибрані поезії. В перекладах П. Грабовського, В. Самійленка та Маріанни Хмарки.

Окрім віршів писала також прозові твори: «Самотні жінки» (1917), автобіографія «Ранній світанок» (1938).

• Передчуття. Із світової поезії другої половини XIX — початку XX сторіччя: Збірка / Упорядн. К. Шахова (1979). Ада Негрі с 80-85.
• Леся Украинка. Два направления в новейшей итальянской литературе [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Жизнь. — 1900. — № 7. — С. 187—214.