YaChudo

Адам Шафф

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Адам Шафф
пол. Adam Schaff Редагувати інформацію у Вікіданих
філософія
Народження10 березня 1913
Львів
Смерть12 листопада 2006 (93 роки)
Варшава
ПохованняВійськовий цвинтар у Повонзках Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоПольща Польща
Знання мов
  • німецька[1][2] і польська[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
  • Ім'я при народженніAdam Schaff
    Діяльність
  • викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
  • ВикладавВіденський університет, Варшавський університет і Q16614793? Редагувати інформацію у Вікіданих
    ЧленПольська академія наук[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
    Науковий ступіньдоктор філософських наук
    Вчене званнядоктор філософських наук
    Школа / Традиціямарксизм
    Alma materМДУ Редагувати інформацію у Вікіданих
    ПартіяПольська об'єднана робітнича партія і Комуністична партія Польщі Редагувати інформацію у Вікіданих
    Нагороди
    Великий Хрест ордена Відродження Польщі офіцерський хрест ордена Відродження Польщі орден Прапор Праці 1 ступеня

    honorary doctor of the University of Paris 1 Pantheon-Sorbonned (4 червня 1974)

    doctor honoris causa from the University of Nancyd (1982)


    CMNS: Адам Шафф у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Адам Шафф (пол. Adam Schaff) — польський марксист. Офіційний ідеолог Польської об'єднаної робітничої партії. Почесний доктор Сорбонни і Мічиганського університету.

    Біографія

    Адам Шафф народився 1913 року у Львові в асимільованій єврейській родині.

    З 1932 року член Комуністичної партії Польщі. Вивчав юриспруденцію та економіку в Школі політичних і економічних наук в Парижі (1936) і філософію в Польщі (1935). У 1945 отримав ступінь доктора філософських наук в Інституті філософії АН СРСР, в 1948 повернувся в Варшавський університет.

    Після смерті Сталіна (1953 рік) зблизився зі школою Лешека Колаковського. У своїх роботах намагався збагатити марксизм критичною рецепцією логічних ідей А. Тарського, семантики, лінгвістичних ідей Е. Сепіра і Б. Уорфа, а також висхідними до екзистенціалізму (головним чином, до праць Ж. П. Сартра) концепціями свободи і автономії людської особистості. Вважав соціалізм невіддільним від демократичної організації суспільства. Пропонував вручити Войцеху Ярузельському Нобелівську премію миру.

    Публікації

    Він був автором понад 30 наукових книг, написаних переважно французькою та німецькою мовами. Найвідоміші його роботи:

    • Wstęp do teorii marksizmu. Zarys materializmu dialektycznego i historycznego, Spółdzielnia Wydawnicza "Książka", Warszawa 1948
    • Filozofia człowieka. Marksizm a egzystencjonalizm
    • Wstęp do semantyki (tłumaczona na kilkanaście języków)
    • Język i poznanie
    • Marksizm a jednostka ludzka
    • Entfremdung als soziales Phänomen
    • Komunistische Bewegung am Scheideweg
    • Alienacja jako zjawisko społeczne, Książka i Wiedza, Warszawa 1999, ISBN 83-05-13097-5 (wcześniejsze wydania w j. niemieckim, angielskim i japońskim)
    • Pora na spowiedź, Polska Oficyna Wydawnicza "BGW", Warszawa 1993, ISBN 83-7066-513-6 (біографічна)
    • Notatki kłopotnika, BGW, Warszawa 1995, ISBN 83-7066-648-5
    • Medytacje, Wydawnictwo Projekt, Warszawa 1997, ISBN 83-203-1243-7
    • Próba podsumowania, Wydawnictwo Naukowe Scholar, Warszawa 1999, ISBN 83-87367-53-2 (біографічна)
    • Książka dla mojej żony, Wydawnictwo JJK, Warszawa 2001, ISBN 83-913643-2-1 (біографічна)
    • Jak układać i wygłaszać przemówienia, z serii "Biblioteczka pepeerowca", wykład wygłoszony w Centralnej Szkole PPR 1945-08-16, Spółdzielnia Wydawnicza "Książka", Warszawa 1945

    Примітки

    1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. ↑ а б CONOR.Sl
    3. ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=SCHAFF,%20Adam%20

    Посилання

    Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).