Адад-гуппі
| Адад-гуппі | |
|---|---|
| Народилася | не раніше 649 до н. е. і не пізніше 648 до н. е.  Харран, Парфія |
| Померла | 547 до н. е.[1] Вавилонія |
| Діяльність | історикиня, жриця |
| У шлюбі з | Nabû-balātsu-iqbid |
| Діти | Набонід |
Адад-гуппі (бл. 648 р. до н. е. — 544 р. до н. е.) — матір Набоніда останнього правителя Нововавилонської династії. Народившись у 649/648 році до н. е. в Харрані, Адад-гуппі пережила насильницьке повалення Ассирійської імперії, включаючи руйнування її міста. Після цього її та Набоніда було забрано до Вавилону, де вони, як стверджується, служили при дворі понад п'ятдесят років, поки Набонід сам не став царем у 556 році. Будучи прихильницею бога Нанна протягом усього життя, Адад-гуппі зробила свій внесок у реконструкцію Ехулхула, хоча й не дожила до її завершення[2][3].
Її довге життя було зафіксовано в посмертній псевдо-автобіографії[4] на двох похоронних стелах, виставлених в Ехулхулі, храмі Нанна в Харрані[5]. «Автобіографія» Адад-гуппі була радше не просто панегіриком коханій матері, а й служила політичним і теологічним цілям Набоніда. Використовуючи голос своєї матері та підкреслюючи її відданість богу Нанна, Набонід утвердив свою легітимність і просував свою концепцію нового божественного порядку, в якому верховним правителем був Нанна, а не Мардук. Текст пропонував додаткову перевагу, приписуючи знищення Ехулхула божественній занедбаності, а не людській діяльності (наприклад, вавилонянам), тим самим звільняючи їх від жахливого злочину[6].
Примітки
- ↑ а б https://oracc.museum.upenn.edu/ribo/babylon7/rulers/nabonidus/adadguppi/
- ↑ Beaulieu, P.- A. (1989) The reign of Nabonidus King of Babylon 556—539 BC. New Haven
- ↑ Beaulieu, P.- A. (2007) «Nabonidus the mad king: a reconsideration of his steles from Harran and Babylon.» In M. Heinz and M. Feldman, eds., Representations of political power : 137–68. Winona Lake, IN.
- ↑ Longman, T. (1991) Fictional Akkadian autobiography. Winona Lake, IN.
- ↑ Pognon, H. (1907) Inscriptions semitiques de la Syrie, de la Mesopotamie, et de la region de Mossoul. Paris.
- ↑ Melville, S. C. (2012). Adad-guppi. The Encyclopedia of Ancient History.
Література
- Beaulieu, P.-A. (1989) The reign of Nabonidus King of Babylon 556—539 BC. New Haven.
- Beaulieu, P.-A. (2007) «Nabonidus the mad king: a reconsideration of his steles from Harran and Babylon.» In M. Heinz and M. Feldman, eds., Representations of political power : 137–68. Winona Lake, IN.
- Gadd, C. J. (1958) «The Harran inscriptions of Nabonidus.» Anatolian Studies 8: 35–92.
- Longman, T. (1991) Fictional Akkadian autobiography. Winona Lake, IN.
- Melville, S. C. (2006) «The autobiography of AdadGuppi.» In M. Chavalas, ed., The ancient Near East: historical sources in translation: 389–93. Oxford.
- Pognon, H. (1907) Inscriptions semitiques de la Syrie, de la Mesopotamie, et de la region de Mossoul. Paris.
- Melville, S. C. (2012). Adad-guppi. The Encyclopedia of Ancient History.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).