Агатоклея
| Агатоклея | |
|---|---|
| Народилася | II століття до н. е. Гандхара |
| Померла | невідомо Гандхара |
| Країна | Індо-грецьке царство |
| Титул | цариця і регентка |
| Посада | регент |
| Термін | 130-120 роки до н.е. |
| Попередник | Менандр I |
| Наступник | Стратон I |
| Батько | Євкратид I |
| Брати, сестри | Євкратид II, Геліокл I і Аполлодот I |
| У шлюбі з | Менандр I |
| Діти | 1 син |
Агатоклея (Агафоклея) Теотропа (Богинеподібна) (*Ἀγαθόκλεια Θεότροπος, д/н — бл. 120 до н. е.) — регентка Індо-Грецького царства у 130 до н. е.—125 до н. е. роках. Вважається першою правителькою елліністичного світу, особливо в азійських державах.
Життєпис
Стосовно походження Агатоклеї є різні версії: можливо, вона була донькою або онукою греко-бактрійського царя Агафокла I, або родичкою індо-грецького царя Менандра I. Тривалий час існувала теорія, що Агатоклея була дружиною останнього, а потім правителькою у 130—120 роках до н. е. за свого малолітнього сина Стратона I. Втім, нині теорія оскаржується, час її володарювання відносять до 110—100 років до н. е. Область панування Агатоклеї Теотропи охоплювала Гандхару, а Паропамісади і Арахозію було втрачено на користь Зоїла I.
Водночас вважається, що вона була дружиною Менандра I, оскільки є згадки про сина останнього Стратона. Таке ж ім'я носив син Аготоклеї. Але серед індо-грецьких царів було троє володарів з цим ім'ям. Тому тривають суперечки серед дослідників стосовно періоду панування Агатоклеї.
Відома насамперед за своїми срібляними та бронзовими монетами, на яких Агатоклею зображено на кшталт богині Афіни. Звідси походить її почесне прізвисько Теотропа.
Після смерті Агатоклеї владу остаточно перейняв її син Стратон I.
Джерела
- W. W. Tarn. The Greeks in Bactria and India. Third Edition. Cambridge: University Press, 1966.
- O. Bopearachchi, Monnaies gréco-bactriennes et indo-grecques, Catalogue raisonné, Bibliothèque Nationale, Paris, 1991, p.453
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
