Автохорія

Автохорія, саморозкидання (від грец. авто — сам і грец. хорія — просуваюсь) — поширення плодів, насіння, спор та вегетативних частин рослинного організму за допомогою пристосувань самої рослини, без дії зовнішніх агентів^[1]. Розрізняють різні форми автохорії: активне розкидання насіння з тріснутого стиглого плода (механохорія); заривання плодів у ґрунт (геокарпія); осипання плодів і насіння лише під впливом сили тяжіння (барохорія)^[2].

Див. також

Примітки

↑ Tolstoukhov, Anatoliĭ.; Толстоухов, Анатолій.; Vseukraïnsʹka ekolohichna liha; Всеукраїнська екологічна ліга. (2007–2008). Ekolohichna ent︠s︡yklopedii︠a︡. Kyïv. ISBN 978-966-8670-41-1. OCLC 858161396.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
↑ Автохорія на сайті «Лексика». Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 2 липня 2010.

Посилання

Автохорія [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Карпология^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Fruit and seed dispersal на сайте CAS (The Council for the Advancement of Standards in Higher Education): набор фотографий с пояснениями(англ.) Проверено 9 апреля 2009 г.

[1] Tolstoukhov, Anatoliĭ.; Толстоухов, Анатолій.; Vseukraïnsʹka ekolohichna liha; Всеукраїнська екологічна ліга. (2007–2008). Ekolohichna ent︠s︡yklopedii︠a︡. Kyïv. ISBN 978-966-8670-41-1. OCLC 858161396.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)

[2] Автохорія на сайті «Лексика». Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 2 липня 2010.

[1]

[2]