Аветік Ісаакян
| Аветік Ісаакян | |
|---|---|
| вірм. Ավետիք Սահակի Իսահակյան | |
| Народився | 18 (30) жовтня 1875[1][2] Ґюмрі, Еріванська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[3][1][…] |
| Помер | 17 жовтня 1957[4][5][…] (81 рік) Єреван, Вірменська РСР, СРСР[5][1][…] |
| Поховання | Пантеон імені Комітаса[2] |
| Громадянство | |
| Національність | вірменин |
| Місце проживання | Ісаакянd[1] Одеса[1] Вірменська РСР[1] |
| Діяльність | поет |
| Alma mater | Геворкянська теологічна семінарія (1892)[1], Лейпцизький університет (1895)[1] і Цюрихський університет |
| Заклад | Veradzenuntd |
| Знання мов | вірменська[6] |
| Мова творів | вірменська |
| Роки активності | 1890 — 1957 |
| Жанр | вірш і оповідна поезія |
| Magnum opus | Абу Лал Махаріd |
| Членство | СП СРСР і Академія наук Вірменської РСР[1][7] |
| Партія | Дашнакцутюн |
| Родичі | Avetik Isahakyand |
| Діти | Vigen Isahakyand[8] |
| Автограф | |
| Нагороди | |
| | |
Аветік Саакович Ісаакян (вірм. Ավետիք Սահակի Իսահակյան; 18 (30) жовтня 1875— 17 жовтня 1957) — вірменський поет, прозаїк, публіцист.
Життєпис
А. С. Ісаакян народився 19 жовтня (31 жовтня) 1875 року в Александрополі Еріванської губернії (нині Гюмрі, Вірменія).
У 1889—1892 роках Ісаакян навчався в Ечміадзінської семінарії. У 1892 році опублікував перший вірш. У 1892—1895 роках вивчав філософію і антропологію в Лейпцизькому університеті. У 1895 році повернувся в Російську Вірменію і вступив до нелегальної Вірменської революційної федерації (Дашнакцутюн). Був у 1896 році заарештований, один рік просидів у Єреванської в'язниці, після чого висланий до Одеси, де мешкав у будинку на вул. Ніни Строкатої, 24[9]. Після звільнення Ісаакян відвідував лекції з літератури і історії філософії в Цюріхському університеті. У 1902 році повернувся до Вірменії, а потім переїхав в Тифліс. У 1908 році знову заарештований, разом зі 158-ю вірменськими громадськими діячами, і посаджений на півроку в Тифлиську в'язницю.
У 1911 році був вигнаний з Російської Імперії за революційну діяльність, оселився в Німеччині. У 1914 році заснував, спільно з Йоганнесом Лепсиусом і Паулем Рорбахом Німецько-вірменську громаду. Перша світова війна, яка спалахнула того ж року, стала причиною організованого молодотурками (союзниками Німецького Рейху) геноциду вірменського народу. Чому Німецько-вірменська громада не змогла перешкодити.
До 1936 року Ісаакян жив переважно за кордоном (Франція, Швейцарія та ін.), Особисто був знайомий з багатьма інтелектуалами свого часу. Всі ці роки Ісаакян входив в Дашнакцутюн і відзначився антирадянськими висловлюваннями.
Після повернення в СРСР був головою СП Вірменської РСР. Академік АН Вірменської РСР (1943). Депутат ВР Вірменської РСР 2-4 скликань.
В цей час Ісаакян перебував під захистом Першого секретаря ЦК КП Вірменії Г. А. Арутінова. У 1937 році він викреслив зі списку представлених НКВС СРСР до арешту багатьох видних вірменських діячів, серед яких був і Ісаакян. Також для Ісаакяна, як і для деяких інших представників вірменської інтелігенції, був побудований особняк в Єревані.
Ісаакян очолював вірменську делегацію, що приїздила 1939 року в Україну на святкування 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Написав статтю «На могилі Тараса Шевченка» (1939), передмови до вірменських видань «Кобзаря» (1939; 1954; 1961) та до збірки «Українська ліра» (Єреван, 1954). Підтримував дружні стосунки з М. Рильським і П. Тичиною.
А. С. Ісаакян помер 17 жовтня 1957 року. Похований в Єревані в Пантеоні імені Комітаса.
Пам'ять
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л Հայկական սովետական հանրագիտարան / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2000.
- ↑ а б в г Հայկական համառոտ հանրագիտարան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119041529 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962.
- ↑ а б Исаакян Аветик Саакович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ ՀՀ գիտությունների ազգային ակադեմիա
- ↑ Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 10 грудня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2019-12-10 у Wayback Machine.] - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 10 грудня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
- Казки Аветіка Ісаакяна українською на проєкті КАЗКИ.УКР
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).