Авелла
| Авелла Avella | |
|---|---|
| Комуна | |
|
| |
 | |
| Країна |  Італія |
| Регіон |  Кампанія |
| Провінція |  Авелліно |
| Код ISTAT | 064007 |
| Поштові індекси | 83021 |
| Телефонний код | 081 |
| Координати | 40°57′36″ пн. ш. 14°36′5″ сх. д. / 40.96000° пн. ш. 14.60139° сх. д. |
| Висота | 207 м.н.р.м.[1] |
| Площа | 29,4 км²[1] |
| Населення | 7417 (01-01-2026)[2] |
| Густота | 252 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Мапа | |
 | |
| Влада | |
| Мер | Domenico Biancardi () |
| Офіційна сторінка | |
Авелла (італ. Avella) — муніципалітет в Італії, у регіоні Кампанія, провінція Авелліно.
Авелла розташована на відстані[3] близько 210 км на південний схід від Рима, 33 км на північний схід від Неаполя, 17 км на захід від Авелліно.
Населення — 7930 осіб (2014)[4]. Щорічний фестиваль відбувається 20 січня. Покровитель — Святий Севастіан.
Історія
Згідно з Юстином, це було грецьке місто халкідського походження, що дозволяє припустити, що воно було колонією кумів: але в пізніший період воно, безумовно, стало осканським містом.
Значна кількість поховань "пізнього періоду орієнталізації" (приблизно 650-545 рр. до н.е.) була знайдена як у некрополі на північному сході (географічне місце S. Paolino та прилеглі території), так і на заході від стародавнього міста (географічне місце S. Nazzaro). Могили є простими інгумаціями й часто містили багатий поховальний інвентар з місцевою керамікою та імпортними посудинами. На відміну від сусідньої Ноли, де переважає кераміка, в цей період поширені букеро та імітації коринфських ваз, причому тієї ж форми, що і в Капуї, що, здається, підтверджує етруський характер міста.
З 5 ст. до н.е. Абелла, як і решта регіону, перебувала під гегемонією самнітів, а згодом набула характеру міста, про що свідчать залишки будинків, знайдені на північ від амфітеатру. Міська територія (близько половини Помпей) займала трохи підвищену місцевість на південь від річки та часто потерпала через повені, що спускалися з гір.
Демографія
Населення за роками:[5]
Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживало 198 іноземців з 22 країн, серед них 94 громадяни країн Євросоюзу та 46 громадян України.[6]
Сусідні муніципалітети
- Баяно
- Казамарчіано
- Червінара
- Паннарано
- Роккараїнола
- Ротонді
- Сан-Мартіно-Валле-Каудіна
- Сіриньяно
- Спероне
- Туфіно
- Вішано
Див. також
Примітки
- ↑ а б Classificazioni statistiche – anno 2026. www.istat.it (англ.). Італійський національний інститут статистики. 21 лютого 2026. Процитовано 27 лютого 2026. (Примітка: Посилання файлу на набір технічних даних.)
- ↑ Resident population by age, sex and marital status on 1st January 2026. demo.istat.it (англ.). Італійський національний інститут статистики. 1 січня 2026. Процитовано 1 квітня 2026. (Примітка: Посилання файлу на набір технічних даних.)
- ↑ Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
- ↑ Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- ↑ Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.
|
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).