Авдотьїне

село Авдотьїне
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район/міськрада	Донецька міська рада
Рада	Олександрівський район
Основні дані
Засноване	1810-ті роки
Населення	0
Існувало до	після 1933
Географічні дані
Географічні координати	47°55′8″ пн. ш. 37°51′8″ сх. д. / 47.91889° пн. ш. 37.85222° сх. д.
Карта
	Авдотьїне
	Авдотьїне
Мапа
	Авдотьїне у Вікісховищі

Авдотьїне (Мандрикине) — колишнє село, у 1930-х роках органом самоврядування була Авдотьїнська сільська рада, нині територія міста Донецьк.

Загальні дані

В конці XVIII століття дворянин Данило Мандрікин, ад'ютант Олександра Суворова, отримав землю на правому березі річки Кальміус та заснував в 1803—1810 роках зимівник Мандрикине, згодом село Авдотьїне, назвавши в честь матері.

В Авдотьїному поселяли переважно переселених поляків. 1859 року в селі проживало 380 людей.

Авдотьїне знаходилося нижче села Олександрівка, землі належали родині Мандрикіних, котра після реформи 1861 року втратила вплив на селян, проте зберегла велике угіддя.

1842 року в Авдотьїному коштами поміщика Мандрикіна збудовано кам'яну церкву святого Великого Князя Олександра Невського.

В 1887 році купець Пейсах Животинський побудував в селі Авдотьїнський винокурний завод № 9 (в майбутньому перейменований в Донецький лікеро-горілчаний завод).^[1]

1930 року в Авдотьїному закладено цвинтар.

Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 186 осіб^[2].

Станом на 2020-ті роки — місцевість у Олександрівському районі Донецька.

Населення

Населення Авдотьїного у різні роки
Рік	1859^[3]	1886^[4]	1908^[5]	2001
Кількість, осіб	380	862	1832

Відомі особистості

В поселенні народився:

Борисенко Костянтин Степанович (1905—1975) — фахівець у галузі гірничої механіки.

Примітки

↑ Купцы Животинские. Мукомолы и виноделы. Донецк: история, события, факты (рос.). 13 листопада 2009. Процитовано 30 листопада 2024.
↑ 389-393 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 27 червня 2016.
↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенных мѣст по свѣдѣніямъ 1859 года [Архівовано 12 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. — 1863. (рос. дореф.)
↑ Волости и важнѣйшіе селенія европейской Россіи. — Выпуск VIII: Губерніи Новороссійской группы [Архівовано 4 вересня 2020 у Wayback Machine.] / Составил мл. ред. Г. Г. Ершов. — СПб., 1886. — 202 с. — С. 25. (рос. дореф.)
↑ Списокъ населенных мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи [Архівовано 27 вересня 2019 у Wayback Machine.]. — Екатеринославъ: Типографія Губернскаго Земства, 1911. (рос. дореф.)

Посилання

Вікімапія [Архівовано 19 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Це незавершена стаття про Донецьку область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Купцы Животинские. Мукомолы и виноделы. Донецк: история, события, факты (рос.). 13 листопада 2009. Процитовано 30 листопада 2024.

[2] 389-393 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 27 червня 2016.

[А-3] Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенных мѣст по свѣдѣніямъ 1859 года [Архівовано 12 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. — 1863. (рос. дореф.)

[4] Волости и важнѣйшіе селенія европейской Россіи. — Выпуск VIII: Губерніи Новороссійской группы [Архівовано 4 вересня 2020 у Wayback Machine.] / Составил мл. ред. Г. Г. Ершов. — СПб., 1886. — 202 с. — С. 25. (рос. дореф.)

[5] Списокъ населенных мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи [Архівовано 27 вересня 2019 у Wayback Machine.]. — Екатеринославъ: Типографія Губернскаго Земства, 1911. (рос. дореф.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]