YaChudo

АЕС Коберг

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

АЕС Коберг
Атомна електростанція Коберг
Країна ПАР Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяЗахідна Капська провінція Редагувати інформацію у Вікіданих
МісцезнаходженняКейптаун, Західнокапська провінція
Початок будівництва1976
Початок експлуатації1984
ОрганізаціяEskom
Технічні параметри
Кількість енергоблоків2
Тип реакторівPWR
Реакторів в експлуатації2
Генеруюча потужність1880 МВт
Інша інформація
Сайтeskom.co.za
Мапа
CMNS: АЕС Коберг у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Атомна електростанція Коберг — атомна електростанція в Південній Африці. На цей час є єдиною на всьому африканському континенті. Розташована за 30 км на північ від Кейптауна, поблизу Мелкбосстранда на західному узбережжі Південної Африки. АЕС Коберг належить і управляється єдиним національним постачальником електроенергії в країні Eskom.

Дизайн

Коберг містить два водно-водяних ядерні реактори за проєктом Framatome з Франції. Framatome володіє 51 % акцій місцевої південноафриканської компанії Lesedi Nuclear Services. Коберг постачає електроенергію в національну мережу, щоб надлишок потужності міг перерозподілятися на решту країни за потреби. Паливо, що використовується в реакторі, — це таблетки збагаченого діоксиду урану, що містять гадоліній, що міститься в паливних стрижнях[1]. Коберг оцінюється в 1860 МВт, його середньорічне виробництво становить 13668 ГВт-год і має два великих турбогенератори (2 × 970 МВт)[2][3].

Кожен реактор видає 970 МВт (валової) і здатний віддавати в мережу 930 МВт (нетто)[4].

Електростанція була побудована поблизу Кейптауна, щоб стати єдиним постачальником електроенергії в Західній Капській провінції після того, як електростанції, що працюють на викопному паливі, визнали занадто малими і занадто дорогими, щоб бути життєздатними. Атомна енергетика була розглянута, оскільки вона була економічнішою, ніж транспортування вугілля до існуючих електростанцій, що працюють на викопному паливі, і будівництво нових електростанцій, що працюють на викопному паливі, для чого знадобилося б 300 м димоходів заввишки для дотримання законодавства про чисте повітря. Електростанція Атлон у місті була надто малою, щоб забезпечити потреби Кейптауна, і електростанцію на острові Паарден (саму надто малу) було знесено.

Історія

Будівництво електростанції розпочато в 1976 році, а 4 квітня 1984 року енергоблок 1 синхронізовано з мережею. 25 липня 1985 року введено в експлуатацію блок 2.

17 грудня 1982 року Умконто-ве-сізве, озброєне крило АНК, напало на Коберг, коли він ще будувався[5]. Збитки оцінили в 500 млн рандів, а введення електростанції відстрочено на 18 місяців[6]. Підривником став Родні Вілкінсон, який раніше представляв Південну Африку на міжнародних турнірах з фехтування[7][8][9].

У серпні 2002 року 12 активістів Грінпіс отримали доступ до станції. Шестеро з них піднялися на стіну, щоб вивісити антиядерний банер протесту. Всі 12 були заарештовані та оштрафовані[10].

Наприкінці 2005 року станція Коберг почала відчувати численні технічні труднощі. 11 листопада 2005 року через несправність шини передачі реактор перейшов у безпечний режим, що призвело до припинення постачання більшої частини Західного Кейпу приблизно на дві години. 16 листопада пожежа під ЛЕП 400 кВ спричинила відключення лінії, що спричинило серйозні провали напруги, що призвело до повторного відключення АЕС Коберг. Різні частини провінції залишалися без світла на кілька годин. Увечері 23 листопада планова перевірка резервної системи безпеки виявила концентрацію важливої хімічної речовини нижче встановленої, що призвело до контрольованої зупинки реактора. Через достатню кількість резервного джерела електроенергії серйозні перебої в електропостачанні не спостерігалися до п'ятниці, 25 листопада, коли резервна потужність почала вичерпуватися. У цей момент було застосовано ротаційне розвантаження з поетапним відключенням клієнтів протягом більшої частини дня. АЕС Коберг повторно синхронізовано з національною мережею в суботу, 26 листопада.

У неділю, 25 грудня 2005 року, генератор енергоблоку 1 був пошкоджений. Під час запуску генератора після планової перезавантаження палива та технічного обслуговування незакріплений болт, залишений усередині генератора, спричинив серйозні пошкодження, що змусило його зупинити. Через несподівану недоступність енергоблоку 1 енергоблок 2 також було зупинено для планового перезавантаження палива, що призвело до значного дефіциту електропостачання в Західній Капській провінції. Це спричинило масштабні віялові відключення електроенергії для підтримання стабільності мережі. Запасний ротор для енергоблоку 1 був доставлений із Франції, і блок повернули в експлуатацію у травні 2006 року.

18 і 19 лютого 2007 року значна частина Західної Капської провінції знову зазнала відключень електроенергії через контрольовану зупинку Коберг. За даними Eskom і міста Кейптаун, відключення мали тривати до 26 лютого 2007 року, однак проблеми з електропостачанням продовжилися і після цієї дати.

Оцінені економічні збитки від відключень електроенергії станом на лютий 2007 року перевищили 500 млн рандів і, за оцінками, могли зрости до 2 млрд рандів.

12 вересня 2010 року 91 працівник зазнав забруднення пилом кобальту-58 в інциденті, який, імовірно, був обмежений територією станції.[11]

Інформація про енергоблоки

Енергоблок Тип реакторів Потужність Початок
будівництва 		Фізпуск Підключення до мережі Введення в експлуатацію Закриття
Нето Бруто
Коберг-1[12] PWR, CP1 930 МВт 970 МВт 01.07.1976 14.03.1984 04.04.1984 21.07.1984 —
Коберг-2[13] PWR, CP1 930 МВт 970 МВт 01.07.1976 07.07.1985 25.07.1985 09.11.1985 —

Стрес-тести після Фукусіми

Після аварії на АЕС «Фукусіма-Даїті» сейсмічна безпека в Коберзі була переоцінена спільно з МАГАТЕ. Попри те, що АЕС Коберг спроєктовано для 0,3g нульового періоду прискорення землі (ZPGA), землетрусу магнітудою 7, стрес-тести оцінювали АЕС Коберг проти 0,5g ZPGA. Загалом АЕС Коберг виявився сейсмічним надійним і добре спроєктованим, з деякими областями, які потребують уваги та вдосконалення, які були виділені[14].

Новобудова

По сусідству з Дайнефонтейн на північ від АЕС Коберг є запропоноване місце для нової атомної електростанції[15].

Опозиція Кобергу

Атомна промисловість Південної Африки зустріла достатню частку спротиву, головним чином з боку екологів, стурбованих питаннями безпеки, такими як радіоактивні відходи, і антивоєнних активістів, стурбованих розповсюдженням та використанням ядерної зброї. Поточні кампанії проти ядерної енергії проводять Earthlife Africa і Koeberg Alert[16][17][18].

Див. також

Примітки

  1. ↑ U.S. Nuclear Regulatory Commission Application for NRC Export or import License Amendment, Renewal, or Consent Request(s) (PDF). U.S. Nuclear Regulatory Commission. 6 грудня 2013.
  2. ↑ Koeberg Nuclear Power Station. Eskom. Процитовано 14 травня 2007.
  3. ↑ Fact sheets with additional information (PDF). 15 січня 2021.
  4. ↑ PRIS - Country Details. www.iaea.org. Процитовано 18 січня 2016.
  5. ↑ History of MK. African National Congress. Архів оригіналу за 4 квітня 2007. Процитовано 14 травня 2007.
  6. ↑ Helen Bamford (11 березня 2006). Koeberg: SA's ill-starred nuclear power plant. Cape Argus. Процитовано 14 травня 2007.
  7. ↑ Beresford, David (2010). Truth is a Strange Fruit: A Personal Journey Through the Apartheid War. Jacana. ISBN 978-1-77009-902-9.
  8. ↑ Davis, Rebecca (31 жовтня 2020). The man who blew up Koeberg. Daily Maverick. Процитовано 29 жовтня 2021.
  9. ↑ How we blew up Koeberg... and escaped on a bicycle. 15 грудня 1995.
  10. ↑ Jo-Anne Smetherham (25 серпня 2002). Greenpeace in the dock over Koeberg raid. Cape Times. Процитовано 14 травня 2007. {{cite web}}: |archive-url= неправильно сформовано: часова мітка (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) [Архівовано 2007-07-06 у Archive.is]
  11. ↑ SAPA (20 вересня 2010). [[1](http://www.news24.com/SouthAfrica/News/Koeberg-workers-contaminated-20100920) Koeberg workers contaminated]. News24. Процитовано 22 вересня 2010. {{cite web}}: Перевірте значення |url= (довідка)
  12. ↑ KOEBERG-1 на сайті МАГАТЕ
  13. ↑ KOEBERG-2 на сайті МАГАТЕ. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 15 вересня 2016.
  14. ↑ Darryn McCormick; Alexey Berkovsky; Thaabit Rylands (18 серпня 2013). Seismic Stress Test of Koeberg NPP. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
  15. ↑ Revised Draft Environmental Impact Report. Процитовано 24 червня 2015.
  16. ↑ Nuclear Energy. Earthlife Africa. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 29 лютого 2016. [Архівовано 2016-03-14 у Wayback Machine.]
  17. ↑ NATIONAL COALITION TO OPPOSE NUCLEAR EXPANSION IN SOUTH AFRICA. Coalition Against Nuclear Energy. Архів оригіналу за 19 лютого 2016. Процитовано 29 лютого 2016.
  18. ↑ Nuclear Waste. Koeberg Alert. 18 травня 2011. Процитовано 29 лютого 2016.

Посилання

  1. Koeberg на вебсайті Eskom
  2. Ядерний турист. Включає малюнок.
  3. Деталі Koeberg
  4. Моделювання евакуації для Koeberg
  5. Google Map Satellite Image
  6. Січень 2006 р. ЗМІ Eskom про проблеми Коберга.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).