Їхали козаки
| «Їхали козаки» | |
|---|---|
| Пісня Кубанський козачий хор, Воплі Відоплясова | |
| Тип | козацька пісня |
| Мова | українська |
| Автор пісні | народна пісня |
«Ї́хали козаки із До́ну додо́му» («Ой ти Галю») — українська народна пісня, що здобула широку популярність у другій половині XX століття після виконання її Кубанським козачим хором[1]. Входить до репертуару багатьох виконавців та колективів України, зокрема Воплі Відоплясова та Stelsi.
Пісня розповідає про козаків, що повертаються з Дону додому. В одному з містечок вони зустрічають дівчину, яку переконують покинути батьківщину та поїхати з ними, після чого спалюють дівчину, прив'язавши до сосни. На сюжет зваблення дівчини заїжджими мандрівниками існує багато різних українських та білоруських[2][3] народних пісень. Відомі також варіанти «Їхали чумаки»[4], «Їхали татари»[5]. Пісню відносять до моралістичних і весільних пісень, спалення дівчини під сосною символізує перехід від дошлюбного стану до стану дружини[6].
Сюжет пісні
Пісня «Їхали козаки із Дону додому» має кілька варіантів, один із яких описує трагічну долю дівчини на ім'я Галя. Козаки, повертаючись додому, зустрічають дівчину, яку переконують поїхати з ними. Однак замість обіцяного кращого життя вони прив'язують її косами до сосни та спалюють. Пісня слугує застереженням для молодих дівчат щодо небезпеки довірливості. Галя, погодившись піти з незнайомими козаками, опиняється в смертельній пастці. В деяких варіантах пісні Галя може бути врятована козаком, який випадково опиняється поруч:
|
Обізвався козак: Я в полі ночую, |
|
.
Варіанти сюжету
Пісня «Їхали козаки із Дону додому» належить до популярного в Україні сюжетного типу пісень про долю дівчини, яка була зведена (зваблена) заїжджими чоловіками, часто чужоземцями[7]. У різних варіантах цих пісень такими зводителями виступають волохи, донці, чорноморці або просто невизначені чужоземці. Цей мотив, що відображає трагічну долю дівчини, яку обманюють чи піддають насильству, є одним із ключових у традиційній українській народній творчості. Пісні цього типу привертали увагу таких дослідників, як Михайло Костомаров[8], Олександр Потебня[9], Іван Франко[10], Климент Квітка[11] та інші, які розглядали їх як відображення соціальних, моральних і культурних реалій свого часу. У цих піснях, за визначенням Івана Франка, «дівчина показується просто одуреною, ошуканою, або й насильно зганьбленою»[10]. Дослідники виокремлюють два основних варіанти розвитку сюжету: в одному з них звабник кидає дівчину у воду, зазвичай у Дунай, а у другому спалює підмовлену дівчину. Климент Квітка у розвідці «Українські пісні про дівчину, що помандрувала з зводителем» зазначає: «Історія, що кінчиться топленням дівчини, характеристична найбільше для поляків. <…> Пісні такого змісту українською мовою існують у північно-західній частині України, але й там вони рідші, ніж пісні, що кінчаться спаленням дівчини». Водночас мотив спалення, хоч і чужий для західноєвропейських та польських пісень на цю тему, набув значної популярності в Україні[11].
Олександр Потебня у розділі «Спалення шинкарки» своєї фундаментальної праці «Пояснення малоросійських і споріднених народних пісень» детально аналізує один із найпоширеніших варіантів цього сюжету — зваблення дівки-шинкарки трьома молодиками. У різних версіях пісень чи колядок ці молодці можуть бути козаками, донцями, волохами або просто чужоземцями. Наприклад, у тексті одного з варіантів пісні зводителями виступають донські козаки:
|
|
Ой там на горі стояла корчма, А у тій корчмі та два донці п'ють. |
|
Цей уривок ілюструє типову схему зваблення: дівчину спокушають обіцянками, багатством чи солодкими словами, переконуючи її покинути звичне життя. Далі сюжет розгортається трагічно:
|
|
Дурна шинкарка да й послухала, Сіла з донцями да й поїхала. |
|
Цікаво, що існує російськомовний донський варіант цієї пісні, який, на думку Потебні, є запозиченням із української традиції. Він припускає, що мандрівний сюжет перейшов на Дон разом із козацькими міграціями чи культурними обмінами, адаптувавшись до місцевих умов. Наприклад, у донському варіанті акцент може зміщуватися на героїзацію козаків, тоді як в українському оригіналі центральною залишається трагедія дівчини.
Потебня вважає, що як мотиви втоплення дівчини у Дунаї, так і мотиви спалення можуть мати міфологічну основу. Дівчина, яка тоне символізує захід сонця, а спалена — зорю при сході чи заході сонця. Також він вбачає у цій пісні відголосок давньогрецького міфа про Аполлона і Дафну. Костомаров каже, що мотив спалення жінки, прив'язаної до сосни, дуже древній, належить до міфологічного періоду, в якому вбачається або принесення у жертву, або стародавня кара дівчини, що втратила цноту, або страта за чаклунство.
Іван Франко полемізує з ними і вважає недоречними віднесення їх до ряду пісень символічних, "в котрих криються сліди давнього слов’янського чи навіть арійського культу природи", вбачає джерела цих мотивів у сюжетах середньовічних західноєвропейських новел[12]. Іван Франко вбачає певні аналогії з драмою Шекспіра «Тіт Андронік», де два королевичі ґвалтують і страшно калічать в лісі доньку Тіта, Лавінію. Загалом цей мотив у германських і романських народів зустрічається часто, і на доказ наводить у власному перекладі німецьку пісню зі збірника пісень Арніма і Брентано «Des Knaben Wunderhorn»[10]:
|
|
Прийшли три злодії зі східного краю, Вони за трьох графів себе видавали, |
|
Мелодія пісні
Пісня «Їхали козаки із Дону додому» – це зразок маршово-ліричної козацької пісні з чіткою ритмікою, плавною мелодикою та мінорною ладовою основою. Вона має просту, але виразну гармонію, що дозволяє легко виконувати її як у сольному, так і у хоровому варіанті. Пісня має незвичне поєднання жорстокого сюжету з танцювальною формою мелодії.
Варіанти тексту
|
Їхали козаки із Дону додому, |
|
ЇХАЛИ ЧУМАКИ °Парні рядки співаються двічі. |
Див. також
- Горіла сосна — українська народна весільна пісня
- Спалювання наречених
- Насильство проти жінок
Примітки
- ↑ Dnipro (укр.). Vid-vo T͡SK LKSMU "Molodʹ". 1989.
- ↑ Песні сямі вёсак: традыцыйная народная лірыка Міншчіны / укладанне і рэдакцыя Н. Гілевіча — Минск: Вышэйшая школа, 1973 — 508 с. — С. 141–142
- ↑ Шейн П. В. Материалы для изучения быта и языка русского населения Северо-западного края. Песни 411—414. — СПб., 1887. — Т. I, ч. 1. — С. 345–347. — 617 с.
- ↑ а б в Кобельський Д. Хто вбив Галю? [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]// Історична правда. — 2019. — 19 листопада.
- ↑ Пісенний вінок: Українські народні пісні з нотами / Упорядник А. Я. Михалко. — 3-тє видання, доповнене. — К. : Криниця, 2009. — 688 с.: іл., ноти. — ISMN 979-09007027-2-2. Сторінка 242.
- ↑ Трегубов, Д. Г.; Трегубова, І. М. (24 вересня 2020). Історичні перетворення сенсу народної пісні «Їхали козаки» (укр.). Процитовано 20 березня 2025.
- ↑ Семенюк, Л. С.; Данилюк-Терещук, Т. Я. (2023). Народні балади Волині й волинського Полісся в записах Лесі Українки та членів її родини: регіональна специфіка сюжетів та мотивів (укр.). ISSN 2663-4899. Процитовано 21 березня 2025.
- ↑ Историческое значение южно-русского народного песенного творчества (Костомаров) — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 21 березня 2025.
- ↑ Потебня Олександр Опанасович (1887). Объяснения малорусских и сродных народных песен. Ч. II. Колядки и щедровки (Ukrainian) .
- ↑ а б в Іван Франко – Кари за страчену честь. www.i-franko.name. Процитовано 21 березня 2025.
- ↑ а б Квітка К. Українські пісні про дівчину, що помандрувала з зводителем. Повідомлення Кабінету музичної етнографії. № 2. УАН. Київ, 1926. С. 4–31
- ↑ Іван Франко – Нові праці про Україну. www.i-franko.name. Процитовано 31 березня 2025.
- ↑ Їхали козаки [Архівовано 7 лютого 2016 у Wayback Machine.]. Виконавці:ВВ (альбом «Музіка», 1997), Захар (альбом «Перший», 2004)// НАШЕ [тексти пісень]
Посилання
- Їхали козаки [Архівовано 7 лютого 2016 у Wayback Machine.]. Виконавці:ВВ (альбом «Музіка», 1997), Захар (альбом «Перший», 2004)// НАШЕ [тексти пісень].
- Кобельський Д. Хто вбив Галю? [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]// Історична правда. — 2019. — 19 листопада.
- Хто ж таки їхав із Дону додому? (Історія однієї пісні) [Архівовано 27 липня 2018 у Wayback Machine.]
- “Їхали хозари...” (“Їхали хозари...”) [Архівовано 7 лютого 2009 у lvivpost.net]
- “Їхали хозари (народна пісня) - співає кобзар Василь Литвин” (“Їхали хозари (народна пісня) - співає кобзар Василь Литвин””) [Архівовано 2017 у www.youtube.com]
- "Їхали козаки з Дону додому": таємниця пісні ВІДЕО
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).