Джордж Восковець
| Джордж Восковець | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | чес. Jiří Wachsmann  |
| Народився | червня 19, 1905 Сазава, Богемія, Австро-Угорщина |
| Помер | липня 1, 1981 (у віці 76 років) Пірблоссом, Каліфорнія, США ·серцево-судинні захворювання |
| Поховання | Ольшанський цвинтар[1] |
| Громадянство |
|
| Діяльність | комік, співак, драматург, кінорежисер, перекладач, актор театру, кіноактор, поет, актор, режисер, редактор, візуальний митець, сценарист, письменник |
| Alma mater | Юридичний факультет Карлового університетуd[2] і Факультет мистецтв Карлового університету[2] |
| Знання мов | англійська і чеська[3] |
| Членство | Восковець та Веріхd |
| Роки активності | 1926–1981 |
| Батько | Václav Voskovecd |
| Мати | Jiřina Voskovcovád |
| Родичі | Soběslav Pinkasd, Alois Wachsmand, Bedřich Wachsmannd і Prokop Voskovecd |
| Брати, сестри | Prokop Voskovecd |
| У шлюбі з | Chris Voskovecd |
| Діти | 2 |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0903667 |
| |
Іржі Восковець (англ. George Voskovec; при народженні — Іржі Вахсманн; 19 червня 1905, Сазава, Богемія, Австро-Угорщина — 1 липня 1981, Пірблоссом, Каліфорнія, США),[4] — американський актор єврейського походження. Протягом більшої частини своєї кар'єри він був пов'язаний з актором та драматургом Яном Веріхом. У США він відомий своєю роллю ввічливого присяжного № 11 у фільмі 1957 року «12 розгніваних чоловіків».
Життя та кар'єра
Народився у Сазаві в Богемії в родині Їржини Валентини Марі (до шлюбу Пінкасової) та Вацлава Вілема Едуарда.[5] У нього було двоє братів і сестер — Ольга Адрієна Ключкауфова та Прокоп Восковец. Його онуком був Бедржіх Ваксманн, а двоюрідним братом — Алоїз Вахсман, обидва художники й архітектори. Ще одним дядьком був австрійський художник Юліус Ваксман (1866—1936). Він іммігрував до США в 1939 році та знову в 1948 році з початком націонал-соціалістичного та сталінського режимів, відповідно, у Чехословаччині.
Навчався в школі у Празі та Діжоні, Франція. У 1927 році разом із Веріхом він приєднався до «Визволеного театру», який був створений двома роками раніше членами авангардної групи «Дев'ятіл» Іржі Фрейкою та Їндржихом Гонцлем. Після того, як розбіжності, що змусили Фрейку залишити групу у 1927 році, Гонцл попросив Восковця та Веріха, обох студентів-юристів, які того року справили сенсацію своїм «Vest Pocket Revue», приєднатися до театру. Коли Гонцл, який режисував їхні постановки, пішов у 1929 році, Восковець і Веріх взяли під свій контроль театр і змінили його назву на «Визволений театр Восковця та Веріха», взявши на себе всю відповідальність за режисуру, написання сценарію, лібрето та інші художні рішення.
«Визволений» став центром чеської клоунади, реакції на сучасні політичні та суспільні проблеми. Їхні вистави спочатку мали на меті викликати сміх через фантазію, але зі зміною політичної ситуації в Німеччині їхня творчість ставала дедалі більш антифашистською, що призвело до закриття «Визволеного театру» після Мюнхенської угоди 1938 року.
І Восковець, і Веріх втекли до Сполучених Штатів на початку 1939 року. Решту свого життя Восковець прожив переважно у Сполучених Штатах, перериваючись лише короткими поїздками до Чехословаччини у 1948 році та до Франції з 1948 по 1950 рік. До середини 1940-х років Восковець працював і писав переважно з Яном Веріхом, але після повернення Веріха до соціалістичної Чехословаччини вони зустрічалися лише кілька разів. Після повернення до Сполучених Штатів у 1950 році Восковця було затримано на острові Елліс на одинадцять місяців за нібито симпатії до комунізму.
Хоча Восковець жив у трьох країнах, а його бабуся по материнській лінії була француженкою, він завжди стверджував, що «я народився і виріс чехом». Він також мав єврейське походження.[6] У 1955 році він став громадянином США.
Восковець знявся у 72 фільмах. Лише перші п'ять з них були чеськими; решта — американськими або британськими. Його найвідомішою роллю в американському кіно була роль чемного присяжного № 11 у фільмі «12 розгніваних чоловіків» (1957), де центральною його роллю було те, що він був європейським іммігрантом до США. Серед інших його відомих фільмів — «Шпигун, що прийшов із холоду» (1965) та «Бостонський душитель» (1968) у ролі відомого екстрасенса Пітера Гуркоса. Його останнім фільмом був «Барбароза» (1982) з Віллі Нельсоном та Гері Б'юзі.
У 1975 році він опублікував чеську розмовну платівку «Relativně vzató», де розмірковує про своє життя та світ загалом. Обкладинку до цієї платівки написав інший відомий чеський емігрант, письменник Йозеф Шкворецький. Восковець також знявся у телевізійному фільмі 1978 року «Різдво Христове» та у фільмі 1980 року «Десь у часі» за участю Крістофера Ріва та Джейн Сеймур. У 1981 році він зіграв Фріца Бреннера в телесеріалі NBC «Неро Вулф» із Вільямом Конрадом у ролі Вулфа.
Восковець зіграв головну роль на Бродвеї в 1961 році разом із Гелом Голбруком у п'єсі «Чи знаєте ви Чумацький Шлях» німецького драматурга Карла Віттлінґера. У 1964 році він з'явився в епізоді серіалу «Втікач».
Смерть
Восковець помер у 1981 році від серцевого нападу у Пірблоссомі, Каліфорнія, у віці 76 років.
Вшанування
Мала планета 2418 Восковець-Веріх, відкрита Любошем Когоутеком, названа на його честь та Яна Веріха.[7]
Вибрана фільмографія
- The May Fairy (1926) - Ríša
- Ve spárech upíra (1927)
- Paní Katynka z Vaječného trhu (1929) - Iškariot
- Pudr a benzín (1932) - Driver
- Peníze nebo život (1932) - Pepík
- Workers, Let's Go (1934) - Filip Kornet, Shuffer
- The World Is Ours (1937) - Newspaper hawker
- Anything Can Happen (1952) - Pavli
- Affair in Trinidad (1952) - Doctor Franz Huebling
- The Iron Mistress (1952) - John James Audubon
- Studio One
- "Twelve Angry Men" (1954, TV episode) - Juror No. 11
- Studio One
- The Judge and His Hangman (1955, TV episode) - Von Schwendi[8]
- 12 Angry Men (1957) - Juror No. 11
- The 27th Day (1957) - Prof. Klaus Bechner
- Uncle Vanya (1957) - Voinitsky (Uncle Vanya)
- The Bravados (1958) - Gus Steinmetz
- Wind Across the Everglades (1958) - Aaron Nathanson
- BUtterfield 8 (1960) - Dr. Tredman
- Hamlet (1964) - Player King
- The Spy Who Came in from the Cold (1965) - East German Defense Attorney
- Mister Buddwing (1966) - Shabby Old Man
- The Desperate Ones (1967) - Doctor
- The Boston Strangler (1968) - Peter Hurkos
- The Iceman Cometh (1973) - Piet Wetjoen
- Man on a Swing (1974) - Dr. Nicholas Holnar
- The Nativity (1978) - Joachim
- Somewhere in Time (1980) - Dr. Gerald Finney
- Barbarosa (1982) - Herman Pahmeyer (final film role)
Примітки
- ↑ BillionGraves — 2011.
- ↑ а б Studenti pražských univerzit 1882–1945
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ California Death Index. Архів оригіналу за 18 січня 2008. Процитовано 9 жовтня 2007.
- ↑ Jiří Voskovec.
- ↑ John W. Cones (25 березня 2015). 4: The Peak Mid-Century Years. Motion Picture Biographies - The Hollywood Spin on Historical Figures. Algora Publishing. с. 62. ISBN 9781628941166.
- ↑ (2418) Voskovec-Werich. (2418) Voskovec-Werich In: Dictionary of Minor Planet Names. Springer. 2003. с. 197. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_2419. ISBN 978-3-540-29925-7.
- ↑ "Monday, November 14". TV Guide (Chicago Edition). November 12, 1955. p. A-25. Retrieved February 6, 2025.
Посилання
- Джордж Восковець на сайті IMDb (англ.)
- Джордж Восковець на сайті Internet Broadway Database (англ.)
- Джордж Восковець на Internet Off-Broadway Database
- Voskovec and Werich on Radio Praha (чеськ.)
- Between Art and Life: Voskovec and Werich and The Affair of 1934 — by Holly Raynard, University of California, Los Angeles
- Czech music in exile: Jaroslav Jezek — History of collaborative work with Jaroslav Jezek. (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).