Їжак (топологія)

Їжак у загальній топології — приклад метризовного простору. Будується з центральної точки ${\displaystyle O}$, одиничного півінтервалу ${\displaystyle \mathbb{P}=(0,1]}$ і довільної множини ${\displaystyle S}$ заданої потужності ${\displaystyle 𝔪}$, яку називають колючістю їжака, як:

${\displaystyle J(𝔪)=\{O\}\cup (\mathbb{P}\times S)}$,

із введенням метрики в такий спосіб:

1. ${\displaystyle d(O,(x,s))=x}$
2. ${\displaystyle d((x,s_1),(y,s_2))=\{\begin{array}{cc}|x-y|,& s_1=s_2\\ x+y,& s_1\ne s_2\end{array}}$.

Назва виникла через асоціацію з «голками», що стирчать з відрізка, «колючість» у цій асоціації зіставляється з кількістю голок. Таким чином, ${\displaystyle J(0)}$ — просто точка ${\displaystyle O}$, ${\displaystyle J(1)=J(2)}$ — відрізок.

Їжак заданої колючості не залежить від вибору множини ${\displaystyle S}$ із точністю до гомеоморфізму.

Їжак є повним простором, також не є цілком обмеженим простором, при ${\displaystyle 𝔪⩾\omega }$^[1], не сильно паракомпактний при ${\displaystyle 𝔪>\omega }$^[2].

Не є локально сепарабельним при ${\displaystyle 𝔪>\omega }$^[3].

${\displaystyle J(𝔪)}$ вкладається в ${\displaystyle J(𝔫)}$ при ${\displaystyle 𝔪⩽𝔫}$.

${\displaystyle J(𝔪)}$ вкладається в площину ${\displaystyle {ℝ}^2}$ тільки при ${\displaystyle 𝔪<\omega }$ (вже у зліченному випадку характер центра їжака стає незліченним).

Якщо ${\displaystyle 𝔪}$ — скінченна, то вага, щільність, характер, клітковість і число Ліндельофа їжака ${\displaystyle J(𝔪)}$ дорівнюють ${\displaystyle \omega }$. Інакше (при ${\displaystyle 𝔪⩾\omega }$) вага і характер дорівнюють ${\displaystyle 2^{𝔪}}$, а щільність, клітковість і число Ліндельофа — ${\displaystyle 𝔪}$.

Квадрат триноги ${\displaystyle J(3)}$ не вкладається у тривимірний евклідів простір ${\displaystyle {ℝ}^3}$.

На площині (${\displaystyle {ℝ}^2}$) неможливо розташувати незліченну кількість тріодів ${\displaystyle J(3)}$ так, щоб вони попарно не перетиналися.

Відкрите відображення їжака — знову їжак, не більшої колючості (тут треба акуратно розуміти збіги випадків${\displaystyle J(1)}$ і ${\displaystyle J(2)}$).

• Энгелькинг, Рышард. Общая топология. — М. : Мир, 1986. — С. 374-375.
• Arkhangelskii, A. V.; Pontryagin, L. S. (1990), General Topology I, Berlin: Springer-Verlag, ISBN 3-540-18178-4.
• Carlisle, Sylvia (2007), Model Theory of Real Trees, Graduate Student Conference in Logic, Univ. of Illinois, Chicago.
• Kowalsky, H. J. (1961), Topologische Räume, Basel-Stuttgart: Birkhäuser.
• Steen, L. A.; Seebach, J. A., Jr. (1970), Counterexamples in Topology, Holt, Rinehart and Winston.
• Swardson, M. A. (1979), A short proof of Kowalsky's hedgehog theorem, Proc. Amer. Math. Soc., 75 (1): 188, doi:10.1090/s0002-9939-1979-0529240-7.