Їжак амурський
| ?Їжак амурський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Комахоїдні (Insectivora) |
| Родина: | Їжакові (Erinaceidae) |
| Рід: | Їжак (Erinaceus) |
| Вид: | Їжак амурський (Erinaceus amurensis) Schrenk, 1859 |
Поширення амурського їжака | |
| Посилання | |
| Erinaceus amurensis | |
| Erinaceus amurensis | |
| 1178681 | |
| 633538 | |
| 40604 | |
| 757341 | |
Їжа́к аму́рський (Erinaceus amurensis) — вид ссавців з роду їжаків (Erinaceus), родини їжакових (Erinaceidae). Часто розглядається як найбільш споріднений до їжака «звичайного» (очевидно, мова йде про східноєвропейський Erinaceus roumanicus). Водиться в Китаї, на Корейському півострові та на території Росії.
Відрізняється від їжака білочеревого та їжака європейського світлішим забарвленням. Довжина тіла 18-26 см, Маса тіла проягом року коливається від 234 до 1092 г.
Природне середовище та екологія
Поширений на рівнинах Китаю на широтах вище 29° пн. ш. й на північ до басейну Амуру та Корейського півострова[1].
Надає перевагу долинам і низинам зі змішаними хвойними та широколистяними лісами, з високою травою. Уникає високогір'я, широкі болота й великі ділянки орної землі. Зазвичай живе на кордоні між лісом та відкритими просторами[1].
Активний здебільшого в темний час доби. Харчується дощовими черв'яками та іншими наземними безхребетними, рідше дрібними хребетними та плодами[1].
Вид трапляється в деяких заповідних зонах[1].
Примітки
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).