Іштван Еркень

Іштван Еркень
угор. Örkény István
Ім'я при народженні	угор. Örkény István György
Народився	5 квітня 1912[1][2][…]  Будапешт, Угорщина[1][4][5]
Помер	24 червня 1979[1][2][…] (67 років)  Будапешт, Угорщина[1][4][5]
Поховання	Фаркашреті
Громадянство	Угорщина
Діяльність	прозаїк і драматург, основоположник угорського театру абсурду
Сфера роботи	література[6] і фармація[6]
Alma mater	Будапештський університет (1934)
Знання мов	угорська[2][6][7]
Мова творів	угорська
Роки активності	1938 — 1979
Жанр	Absurd Dramad
Членство	Digital Literary Academyd
Батько	Hugó Örkényd
У шлюбі з	Angela F. Nagyd і Zsuzsa Radnótid
Автограф
Нагороди	Премія імені Кошута (1973) премія Аттіли Йожефаd (1955) премія Аттіли Йожефаd (1967)
Іштван Еркень у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Іштван Еркень (угор. Örkény István; *5 квітня 1912, Будапешт — †24 червня 1979, Будапешт) — угорський прозаїк і драматург, основоположник угорського театру абсурду.

Еркень з юних років захоплювався літературою; здобувши освіту фармацевта і інженера-хіміка, він тим не менше присвятив себе літературі і в кінці 30-х років на власні кошти видав свою першу збірку оповідань — «Танець моря».

Після вступу Угорщини в Другу світову війну на боці Німеччини Еркень був мобілізований в армію, відправлений до трудового батальйон на Східний фронт.

У 1957, після придушення повстання в Угорщині, Еркень був включений в «чорний список» цензури за свої зухвалі виступи на радіо та у пресі. Не маючи можливості друкуватися, працював на заводі з виготовлення медикаментів і перев'язувальних засобів. Заборона на публікацію, що тривала до початку 1960-х, звільнив письменника не тільки від зовнішньої, але і від внутрішньої цензури:

«Я не думав про редактора, критика, видавця і навіть про читача, мене займало лише те, що я пишу»

. У цей період він створив новий жанр — «розповіді-хвилинки», психологічні мініатюри із сучасного життя.

Заборона була знята в 1963, в пресі з'явилися збірники його оповідань, драми і повісті «Кішки-мишки» (1963) і «Сім'я Тотів» (1964); сценічні варіанти цих повістей, які йшли на сценах Європи, Америки, Японії і Австралії, принесли Еркеню міжнародне визнання.

збірки оповідань

• «Танець моря»
• «Царівна єрусалимська»
• «Молодята на липучці»

повісті

• «Кішки-мишки» (1963)
• «Виставка троянд»
• «Сім'я Той» (або «Сім'я Тотів», Tóték, 1964)

п'єси

• «Воронеж»
• «Шукачі ключів»
• «Сценарій»
• «Пішта в криваву грозу»
• «Сім'я Той» (Tóték, 1967)
• «Кішки-мишки» (1969)

• 1969 — «Сім'я Тот» ("Ласкаво просимо, пане майоре!"; режисер Золтан Фабрі (Угорщина).

• Марковец Н. «Быть бунтарём или Сизифом?» Иштван Эркень — 100 // Литературная газета. — М., 18 апреля 2012. — № 16 (6366).