Ішків
| село Ішків | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Купчинецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040270060075239 |
| Облікова картка | Ішків |
| Основні дані | |
| Засноване | 1785 |
| Населення | 150 |
| Територія | 0.165 км² |
| Густота населення | 2575.76 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47663 |
| Телефонний код | +380 3547 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°24′21″ пн. ш. 25°20′59″ сх. д. / 49.40583° пн. ш. 25.34972° сх. д. |
| Водойми | Стрипа |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Найближча залізнична станція | Денисів-Купчинці |
| Відстань до залізничної станції |
9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47662, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Купчинці, вул. І.Франка, 45 |
| Карта | |
Ішків | |
Ішків | |
| Мапа | |
| |
|
| |
І́шків — село в Україні, у Купчинецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на заході району. До 2018 — центр Ішківської сільської ради, якій були підпорядковані села Дворище та Росохуватець. Від 2018 року ввійшло у склад Купчинецької сільської громади. Через село проходить автодорога Т 2006 (Бучач — Білявинці — Зарваниця — Городище; стан на початок зими 2013-14 — задовільний з натяжкою як для територіальних доріг).
Населення — 427 осіб (2003 р.).
Поблизу села — Ішківський загальнозоологічний та орнітологічний заказники.
Історія
Перша писемна згадка — 1430 р.
З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Золотниківського повіту Тернопільського округу[1].
У 1867 - 1918 рр. у складі Підгаєцького повіту[2].
1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Підгаєцькому повіті об'єднаної сільської гміни Семиківці[3].
Діяли філії «Просвіти» та інших українських товариств.
Від березня до липня 1944 р., коли по річці Стрипа пролягала лінія фронту, жителі Ішкова були переселені у село Золота Слобода (нині Козівського району).
Під час військових дій 1944 р. близько 160 будинків спалено.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Купчинецької сільської громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[5].
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[6]:
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 423 | 99.53% |
| російська | 2 | 0.47% |
| Усього | 425 | 100% |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Пам'ятки
Є церква святого архістратига Михаїла (1934 р., кам'яна, УГКЦ), «фігура» на місці старої дерев'яної церкви. Також діє хор церкви Архістратига Михаїла[8].
Пам'ятники
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985).
Встановлено кам'яні хрести:
- на місці церкви св. Антонія
- на честь скасування панщини (1911 р.)
Насипані могили на місці поховання 7-ми вояків Легіону УСС (1990 р.), односельцям, полеглим у II світовій війні, та жертвам сталінських репресій.
Музей
Тернопільський музикант Петро Катола створив у селі музей, у якому зібрав музичні інструменти з усього світу.[9]
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП.
Відомі люди
Народилися
- Микола Маринович — український військовий діяч, начальник Генерального штабу Української Галицької Армії
- народний майстер, літератор і композитор В. Кульчицький,
- народний майстер (плетіння з рогози) і поет Ярослав Ремінецький[10]
- Сергій Свистула (1992, с. Ішків, нині Тернопільського району Тернопільської області — 03 січня 2023, в районі КПВВ «Майорське», Донецька область) — український військовик, учасник російсько-української війни[11].
- Ростислав Якубик (1979—2015) — український військовик, боєць 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар»
- Ігор Федоров — український військовик. Генерал-майор. Перший заступник начальника штабу Сухопутних військ Збройних Сил України.
Працювали, перебували
- Мирослав Вовк — український військовик, референт СБ ОУН Дрогобицької області та Подільського краю. Загинув біля села 29 червня 1947 року.
- Василь Тринька — український господарник, меценат, автор праць з агрономії, краєзнавства.[12]
Галерея
-
Церква Святого Архістратига Михаїла -
Дзвіниця церкви Святого Архістратига -
Школа -
Старостат -
Музей "Камертон" -
Символічна могила Борцям за волю України -
Крамниця -
Капличка -
Пам'ятний хрест з нагоди скасування панщини -
Автобусна зупинка
Примітки
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.120, 130.
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. — S. 120. (нім.).
- ↑ Dz.U. 1934 nr 68 poz. 634. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu podhajeckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. [Архівовано 20 листопада 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 20 травня 2022. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Хор церкви Архістратига Михаїла (с. Ішків Козівського району). Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 30 січня 2011. [Архівовано 2013-12-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Петро Катола. Музей інструментів в Ішкові // Телекомпанія TV-4, «Гал-кліп», 22 лютого 2015
- ↑ А. Гриб. Ремінецький Ярослав Ілярович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 175
- ↑ СВИСТУЛА Сергій Юрійович. Тернопільщина (укр.). Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ Б. Мельничук. Тринька Василь Прокопович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 468
Література
- Мельничук Б., Федечко М., Уніят В. Ішків // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 461—462. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Сидорак І., Уніят В. Ішків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 689. — ISBN 966-528-197-6.
- На пошану героїв "Трощі" [Текст] : [на місці бою членів ОУН та енкаведистами (29 черв. - 1 лип. 1947 р.) між селами Купчинці та Ішків Козів. р-ну встановлено пам'ятний знак] / Б. Савак // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 40 (9 жовт.). — С. 7 : фот.
- А ви вже грали на діджеріду? [Текст] : понад 200 інструментів із 90 країн світу зібрано в музеї с. Ішків Козівської ОТГ: [про музей "Камертон", створений П. Католою] / Л. Тимчук // Сільський господар плюс Тернопільщина [Текст]. — 2021. — № 14 (7 квіт.). — С. 10 : фот.
- Iszczków, przys. w. Rosochowaciec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 307. (пол.)
- Rosochowaciec (1) z Iszkowem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 762. (пол.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
