Історицизм
Історицизм — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
- Історицизм — Історизм
- Історицизм — принцип розуміння різних теорій, в основі яких знаходиться філософське пояснення історичного процесу[1]
- Історицизм — критика історичного розуму в позитивістському тлумаченні для доведення нерозривного зв’язку історичного буття та історичного розуму[2]
- неокантіанський методологізм (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт)
- «культурно-історична монадологія» (О. Шпенглер, A. Дж. Тойнбі)
- неогегельянський напрям (Б. Кроче, Р. Коллінгвуд, X. Ортега-і-Гасет)
- Історицизм — історична школа права (Фрідріх Карл фон Савіньї, Е́дмунд Берк).
- Історицизм — пов'язується з професорами Німецької історичної школи економіки XIX ст. і американськими інституціоналістами XX ст., які заперечували можливість загальнозначимої абстрактної економічної теорії.
- Історицизм — фундамент методологічного позитівізму неокласичної школи економіки, яка намагається доводити або спростовувати теорії, спираючись на емпіричне спостереження (тобто, на історію).
Примітки
- ↑ ВУЕ
- ↑ Історицизм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 441.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).