Іспанія (виборчий округ Європейського парламенту)
| Іспанія | |
|---|---|
| Виборчий округ Європейського парламенту | |
 Розташування серед поточних виборчих округів | |
| Держава-член |  Іспанія |
| Створено | 1987 |
| Депутати ЄП | 60 (1986–1993) 64 (1993–2004) 54 (2004–2009) 50 (2009–2011) 54 (2011–2020) 59 (2020–2024) 61 (2024–донині) |
| Джерела | |
| [1][2] | |
Іспанія — виборчий округ Європейського парламенту на виборах у Європейському Союзі, що охоплює державу-члена Іспанію. Наразі її представляє 61 член Європейського парламенту, і вона є другим за площею виборчим округом Європейського парламенту після Франції, а також третім за чисельністю населення після Німеччини та Франції.
Виборча система
Округ було створено відповідно до Договору про приєднання 1985 року, і вперше вибори в ньому відбулися на виборах до Європейського парламенту 1987 року в Іспанії. Договір передбачав, що Іспанії буде виділено 60 представників у Європейському парламенті, але подальші поправки до Договору про Європейський Союз та Договорів про заснування Європейських Співтовариств змінили цю кількість: 64 згідно з Рішенням Ради 93/81/Євратом, ЄСВС, ЄЕС та Амстердамським договором; 50 згідно з Ніццьким договором і 54 згідно з Лісабонським договором.[1][2][3][4][5] Комітет Європейського парламенту з конституційних питань 23 січня 2018 року запропонував збільшити кількість місць для Іспанії з 54 до 59 після Брекзиту, цю пропозицію спочатку мав ухвалити Парламент, а потім затвердити Європейська рада, щоб вона набула чинності.[6][7]
Голосування відбувається на основі загального виборчого права, яке охоплює всіх громадян країни та іноземних європейських громадян віком понад 18 років, які повною мірою користуються своїми політичними правами. Поправки до виборчого законодавства 2011 року вимагали від іспанців за кордоном подавати заявку на голосування перед тим, як їм було дозволено проголосувати, система, відома як «запрошене голосування» або голосування емігрантів (ісп. Voto rogado), яку було скасовано у 2022 році.[8][9] Місця розподіляються за методом д'Ондта на основі пропорційного представництва із закритими списками, причому для участі у розподілі місць не застосовується жоден виборчий бар'єр.[10][11] Однак використання методу д'Ондта може призвести до утворення фактичного бар'єра залежно від розміру округу.[12]
Виборчий закон передбачає, що партії, федерації, коаліції та групи виборців мають право висувати списки кандидатів. Однак від них вимагається зібрати підписи щонайменше 15 000 зареєстрованих виборців. Виборцям заборонено підписуватися за більше ніж один список кандидатів. Партії, федерації та коаліції можуть замінити цю вимогу підписами щонайменше 50 обраних посадових осіб — депутатів, сенаторів, депутатів Європарламенту або членів законодавчих зборів автономних спільнот чи місцевих міських рад. Одночасно, партії та федерації, які мають намір утворити коаліцію для спільної участі у виборах, зобов'язані повідомити відповідну Виборчу комісію протягом десяти днів після оголошення виборів.[10][11]
Депутати Європейського парламенту
| Депутати Європейського парламенту від Іспанії (з 1987 донині) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Скликання | Вибори | Розподіл | |||||||||||
| 2-ге | 1987 |
| |||||||||||
| 3-тє | 1989 |
| |||||||||||
| 4-те | 1994 |
| |||||||||||
| 5-те | 1999 |
| |||||||||||
| 6-те | 2004 |
| |||||||||||
| 7-ме | 2009 |
| |||||||||||
| 2011[a] |
| ||||||||||||
| 8-ме | 2014 |
| |||||||||||
| 9-те | 2019 |
| |||||||||||
| 2020[b] |
| ||||||||||||
| 10-те | 2024 |
| |||||||||||
Вибори
1987
Вибори 1987 року були першими європейськими виборами для Іспанії.
1989
Вибори до Європейського парламенту 1989 року були третіми виборами до Європейського парламенту і другими для Іспанії.
1994
Вибори до Європейського парламенту 1994 року були четвертими виборами до Європейського парламенту і третіми для Іспанії.
1999
Вибори до Європейського парламенту 1999 року були п'ятими виборами до Європейського парламенту і четвертими для Іспанії.
2004
Вибори до Європейського парламенту 2004 року були шостими виборами до Європейського парламенту і п'ятими для Іспанії.
2009
Вибори до Європейського парламенту 2009 року були сьомими виборами до Європейського парламенту і шостими для Іспанії.
2014
Вибори до Європейського парламенту 2014 року були восьмими виборами до Європейського парламенту і сьомими для Іспанії.
2019
Вибори до Європейського парламенту 2019 року були дев'ятими виборами до Європейського парламенту і восьмими для Іспанії.
2024
Вибори до Європейського парламенту 2024 року були десятими виборами до Європейського парламенту і дев'ятими для Іспанії. Загалом було обрано 61 депутата Європейського парламенту.
Примітки
- ↑ Після набуття чинності Лісабонським договором 1 грудня 2011 року делегація депутатів Європарламенту від Іспанії була збільшена з 50 до 54, що було застосовано ретроспективно.
- ↑ Унаслідок Брекзиту делегація депутатів Європарламенту від Іспанії зросла до 59 осіб, причому 5 додаткових місць отримали PSOE (1), PP (1), Cs (1), Vox (1) та Junts (1).
Джерела
- ↑ Treaty concerning the accession of the Kingdom of Spain and the Portuguese Republic to the European Economic Community and to the European Atomic Energy Community. 15 листопада 1985. Процитовано 21 липня 2017.
- ↑ Decision amending the Act concerning the election of the representatives of the European Parliament by direct universal suffrage, annexed to Council Decision 76/787/ECSC, EEC, Euratom of 20 September 1976 (Council Decision 93/81/Euratom, ECSC, EEC). 9 лютого 1993. Процитовано 21 липня 2017.
- ↑ Treaty of Amsterdam amending the Treaty on European Union, the Treaties establishing the European Communities and certain related acts. 10 листопада 1997. Процитовано 21 липня 2017.
- ↑ Treaty of Nice amending the Treaty on European Union, the Treaties establishing the European Communities and certain related acts. 10 березня 2001. Процитовано 21 липня 2017.
- ↑ Treaty of Lisbon amending the Treaty on European Union and the Treaty establishing the European Community. 17 грудня 2007. Процитовано 21 липня 2017.
- ↑ EUOBSERVER : France, Spain set to gain seats in post-Brexit EU parliament. FOCUS Information Agency (болг.). Процитовано 23 січня 2018.
- ↑ MEPs to vote on shrinking Parliament post Brexit. POLITICO (амер.). 23 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
- ↑ Reig Pellicer, Naiara (16 грудня 2015). Spanish elections: Begging for the right to vote. cafebabel.co.uk. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 17 липня 2017.
- ↑ Araque Conde, Pilar (8 червня 2022). El Congreso acaba con el voto rogado: diez años de trabas burocráticas para los residentes en el extranjero. Público (ісп.). Madrid. Процитовано 31 липня 2022.
- ↑ а б General Electoral System Organic Law of 1985 (Organic Law 5) (ісп.). 19 червня 1985. Процитовано 6 березня 2017.
- ↑ а б Representation of the people Institutional Act. www.juntaelectoralcentral.es. Процитовано 16 червня 2017.
- ↑ Gallagher, Michael (30 липня 2012). Effective threshold in electoral systems. Trinity College, Dublin. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 22 липня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
Посилання
- Список депутатів Європейського парламенту europarl.europa.eu
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).