Ірен Френ
| Ірен Френ | |
|---|---|
фр. Irène Frain  | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Irène Marie Anne Le Pohon[1] |
| Народилася | 22 травня 1950[2][3][4] (76 років) Лор'ян, Морбіан, Франція |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | письменниця, журналістка, професорка |
| Знання мов | французька[5][6] |
| Мова творів | французька |
| Брати, сестри | Denise Le Pohond[7][8] |
| Нагороди | |
| Сайт: irenefrain | |
 Ірен Френ у Вікісховищі | |
Ірен Френ (фр. Irène Frain, до шлюбу фр. Le Pohon, народилася 22 травня 1950, Лор'ян , Бретань, Франція) — французька письменниця й журналістка.
Біографія
Народилася у старовинному порті Лор'яні, заснованому в XVIII столітті Французькою Ост-Індською компанією, в сім'ї було п'ятеро дітей. Батько пройшов через німецький полон, працював вчителем, мати — швачкою. Письменниця була сформована культурою своєї батьківщини, Бретані, у майже сільській обстановці, сповненій знегод. Про дитинство в Бретані письменниця пізніше розповіла в книгах «Узбережжя любові» (2001) та «Будинок біля джерела» (2000).
У 1969 році одружилася й народила дочку. У 1972-1977 вивчала класичну літературу (французьку, латину, грецьку) у середній школі в Ланьї-сюр-Марн і в Шампіньї-сюр-Марн. У 1975-1981 викладала латину і латинську літературу в Сорбонні в Парижі.
У 1979 році Ірен Френ дебютувала історичною роботою по золотому століттю британського судноплавства, «Коли бретонці населяли моря».
Вона присвятила свій перший роман бретонському мореплавцеві вісімнадцятого століття Рене Мадеку («Магнат», 1982). Цей роман мав успіх. Романи Ірен Френ мають дві глибинних течії, що часто перетинаються: інтерес до статусу жінок і пристрасть до Сходу.
Творчість
- 1979:Quand les Bretons peuplaient les mers
- 1980:Les Contes du cheval bleu les jours de grand vent
- 1982:Le Nabab
- 1984:Modern Style
- 1986:Désirs
- 1989:Secret de famille
- 1990:Histoire de Lou
- 1991:La Guirlande de Julie
- 1992:Devi
- 1992:Quai des Indes
- 1993:Vive la Mariée
- 1994:La vallée des hommes perdus
- 1995:L'Homme fatal
- 1995:La Fée chocolat
- 1996:Le Roi des chats
- 1997:Le Fleuve bâtisseur
- 1998:L'inimitable
- 1999:À jamais
- 2000:La Maison de la source
- 2000:Julien Gracq et la Bretagne
- 2001:La Côte d'amour
- 2002:Pour que refleurisse le Monde(спільно з Жетсун Пема)
- 2003:Les Hommes etc.
- 2004:Le Bonheur de faire l'amour dans sa cuisine et vice et versa
- 2007:Au Royaume des Femmes
- 2007:A la Recherche du Royaume
- 2007:Gandhi, la liberté en marche
- 2009:Les Naufragés de l'île Tromelin
Примітки
- ↑ https://www.legifrance.gouv.fr/affichTexte.do?cidTexte=JORFTEXT000032528142&categorieLien=id
- ↑ GeneaStar
- ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ https://www.parismatch.com/actu/faits-divers/six-ans-apres-la-mort-de-sa-soeur-irene-frain-pleine-despoir-sur-lavancee-de-lenquete-242051
- ↑ https://www.leparisien.fr/faits-divers/serie-dagressions-contre-des-retraites-a-bretigny-sur-orge-tout-cela-na-pas-ete-pris-au-serieux-26-09-2024-Y3LQ4JHXPFDFFM5TYRCJ3QU75E.php
Посилання
- Le site internet d'Irène Frain [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Présentation et critique du livre «Les Naufragés de l'île Tromelin» [Архівовано 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про літераторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).