Ірен Тюнк
| Ірен Тюнк | |
|---|---|
| фр. Irène Tunc | |
 | |
| Ім'я при народженні | Ірен П'єретта Луїза Тюнк фр. Irène Pierrette Louise Tunc |
| Дата народження | 25 вересня 1934[1]  |
| Місце народження | 4th arrondissement of Lyond, Ліон[1] |
| Дата смерті | 16 січня 1972[2][1] (37 років) |
| Місце смерті | Версаль, Іль-де-Франс, метрополія Франції, Франція[1] |
| Поховання | Cemetery of Croix-Roussed |
| Громадянство |  Франція |
| Професія | акторка, учасниця конкурсу краси, модель, кіноакторка |
| Роки активності | 1955 — 1971 |
| Чоловік | Іван Говар (1958–1964), Ален Кавальє (1965-16.1.1972) |
| IMDb | ID 0876567 |
 Ірен Тюнк у Вікісховищі | |
Ірен П'єретта Луїза Тюнк (фр. Irène Pierrette Louise Tunc); 29 вересня 1935, Лілль, Нор-Па-де-Кале Франція — 16 січня 1972, Версаль, Івлін, Франція) — французька акторка кіно, модель.
Біографія та кар'єра
Народилася 25 вересня 1935 року в Ліллі (департамент Нор у Франції) у сім'ї торговця меблями. Починала кар'єру як модель, ставши у 1954 році переможницею конкурсу краси «Міс Франція»[3], після чого вона стала акторкою.
Ірен Тюнк дебютувала в кіно в 1954 році у фільмах італійських режисерів Джузеппе Бенатті «Нічна операція» та Лучано Еммера «Камілла». Надалі продовжувала зніматися в Італії. Серед значних ролей — Крістіна Сагредін в екранізації роману Беатріс Бек «Леон Морен, священик» (1961). Грала у фільмах свого чоловіка режисера Алена Кавальє — Марі-Анж в екранізації роману Річарда Старжа «Пограбування» (1967) та Діана в екранізації роману Франсуази Саган «Капітуляція» (1968).
У 1971 році разом з іншими відомими феміністками Франції підписала «Маніфест 343» на захист прав жінок на аборти.
Ірен Тюнк загинула в автокатастрофі під Версалем на 37-му році життя.[4]. Ален Кавальє присвятив Ірен Тюнк фільм «Ірен», випущений у 2009 році[5].
Фільмографія
| Ролі Ірен Тюнк у кіно | ||||
|---|---|---|---|---|
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | Примітки |
| 1954 | Камілла | Camilla | Донателла | |
| 1955 | Шелест | Frou-Frou | ||
| Бравіссімо | Bravissimo | Домінік | ||
| Ви бачили? | Vous pigez? | Лучія | ||
| Якби нам розповіли про Париж | Si Paris nous était conté | Графиня Малазе | ||
| 1956 | Камілла | Camilla | Донателла | |
| 1957 | Бандити | Les truands | жінка Джима | |
| Вибухові канікули | Vacances explosives! | Єва | ||
| 1958 | Афродіта, богиня кохання | Afrodite, dea dell'amore | Діала | |
| 1959 | Катя — некоронована цариця | Katja, die ungekrönte Kaiserin | епізод | |
| 1960 | Дика їзда верхи | Cavalcata selvaggia | ||
| 1961 | Леон Морен, священик | Léon Morin, prêtre | Крістіна Сангредін | |
| 1965 | Царство за кролика | Mon royaume pour un lapin | мадемуазель Берта | телевізійний |
| 1967 | Шукачі пригод | Les aventuriers | секретар Кіобаскі | |
| Жити, щоб жити | Vivre pour vivre | Мірель | ||
| Пограбування | Mise à sac | телефоністка Марі-Анж | ||
| 1968 | Кохаю тебе, кохаю | Je t'aime je t'aime | Марсель Еннекар | |
| Капітуляція | La chamade | Діана | ||
| 1971 | Дві англійки і континент | Les deux Anglaises et le continent | Рута | |
Примітки
- ↑ а б в г д Fichier des personnes décédées mirror
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Palmarès des Miss France depuis 1920 à nos jours. miss-france. Архів оригіналу за 16.07.2011. Процитовано 27.7.2015.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2011-07-16? (довідка) [Архівовано 2011-07-16 у Wayback Machine.] - ↑ Irène Tunc. ovguide.com. Процитовано 13 листопада 2011.[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ Gérard LEFORT. «Irène» de la nuit. Libération. 20.9.2009. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 27.07.2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання)
Посилання
- Ірен Тюнк на сайті IMDb (англ.)
- Ірен Тюнк [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.] на сайті uniFrance Films
- Біографія Ірен Тюнк [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті CinéArtistes.com
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).