YaChudo

Ірен Паредес

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Футболіст
Ірен Паредес
Особисті дані
Повне ім'я Ірен Паредес Ернандес
Народження 4 липня 1991[1][2] (35 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Легаспі, Альто-Уролаd, Гіпускоа, Країна Басків, Іспанія[2][3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст 178 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  Іспанія[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція захисник Редагувати інформацію у Вікіданих
Інформація про клуб
Поточний клуб Іспанія «Барселона»
Номер 2
Юнацькі клуби
2007–2008 Іспанія «Сарауц»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2008–2011 Іспанія «Реал Сосьєдад» 82 (6)
2011–2016 Іспанія «Атлетік Більбао» 128 (18)
2016–2021 Франція «Парі Сен-Жермен» 85 (13)
2021– Іспанія «Барселона» 90 (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2011– Іспанія Іспанія 117 (4)
* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
CMNS: Ірен Паредес у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ірен Паредес Ернандес (ісп. Irene Paredes Hernández, нар. 4 липня 1991, Легаспі) — іспанська[6] професійна футболістка, центральна захисниця «Барселони» та є капітанка національної збірної Іспанії[7].

Клубна кар'єра

«Реал Сосьєдад»

Паредес народилася в Легаспі, Гіпускоа в Країні Басків, а у 2007 році приєдналася до місцевого клубу «Сарауц». Через рік вона перейшла до жіночої команди «Реал Сосьєдада». 5 жовтня 2008 року вона дебютувала у грі Суперліги проти «Малаги»[8]. Загалом за три сезони вона провела 82 гри у чемпіонаті і забивши 6 голів.

«Атлетік Більбао»

Провівши три сезони в «Реал Сосьєдад», Паредес підписала контракт з їхнім суперником, клубом «Атлетік Більбао», у 2011 році. Її вперше у кар'єрі вилучили з поля у фіналі Кубка Іспанії 2012 року, який вони програли з рахунком 1:2 «Еспаньйолу» після додаткового часу, а в наступні два роки послідувало ще більше розчарувань, коли «Атлетік» програв вирішальний матч ліги проти «Барселони» у 2013 році[9], а потім зазнав поразки від того ж суперника у фіналі Кубка Короля 2014 року, причому Паредес була єдиною гравчинею, яка не забила гол у серії пенальті[10]. Однак, в останньому з п'яти сезонів, проведених у Більбао, 2015/16, клуб став чемпіоном[11][12]. Вона також тричі вигравала Кубок Країни Басків проти свого колишнього клубу «Реал Сосьєдад» у 2011, 2013 та 2015 роках.

«Парі Сен-Жермен»

У 2016 році Паредес підписала контракт з французьким «Парі Сен-Жерменом». Зіграла свій перший сезон Ліги чемпіонів УЄФА після переходу до ПСЖ і дійшла до фіналу, де її команда програла «Ліону» з рахунком 6:7 по пенальті[13].

31 травня 2018 року виграла свій перший трофей з клубом, коли ПСЖ переміг «Ліон» з рахунком 1:0 у фіналі Кубка Франції 2018 року[14]. Після цього її було призначено капітаном ПСЖ перед початком сезону 2018/19[15].

У травні 2019 року Паредес продовжила свій контракт з ПСЖ ще на два роки[16]. 21 вересня Паредес зіграла свій перший фінал як капітан, коли ПСЖ програв «Ліону» з рахунком 3–4 по пенальті в першому Трофеї чемпіонів[17].

4 червня 2021 року Паредес привела ПСЖ до їхнього першого в історії чемпіонського титулу, перервавши серію з 14 поспіль титулів «Ліона»[18]. Також вивела ПСЖ до півфіналу Ліги чемпіонів, де її команда програла майбутнім чемпіонам «Барселоні».

«Барселона»

8 липня 2021 року Паредес підписала дворічний контракт з «Барселоною» після закінчення терміну дії її контракту з ПСЖ[19]. 4 вересня Паредес офіційно дебютувала за «Барселону» в розгромній грі проти «Гранаділла Тенерифе» з рахунком 5:0[20]. 17 жовтня Паредес забила свій перший гол за «Барселону» в переможному матчі проти «Спортінга Уельва» (5:0). 17 листопада вона забила свій перший гол за «Барселону» в Лізі чемпіонів, забивши головою другий гол у матчі з «Гоффенгаймом» (5:0) на груповому етапі[21].

Ірен Паредес у складі «Барселони». 2024 рік.

23 січня 2022 року Паредес виграла свій перший титул з «Барселоною» після того, як її команда розгромила мадридський «Атлетіко» з рахунком 7:0 у фіналі та виграла свій другий титул Суперкубка Іспанії серед жіночих команд[22]. 9 лютого Паредес повернулася після одужання від Covid-19 та забила четвертий гол у розгромній грі з «Реал Сосьєдадом» (9:1)[23]. 13 лютого Паредес отримала розрив м'яза лівого стегна під час гри з «Атлетіко Більбао» (3:0) та вибула понад чотири тижні[24]. 13 березня Паредес виграла свій другий титул чемпіона Іспанії та перший з «Барсою», після того, як «Барселона» перемогла мадридський «Реал» з рахунком 5:0[25]. 22 березня Паредес повернулася після травми, вийшовши на поле на 65-й хвилині у грі з мадридським «Реалом» (3:1) у першому матчі чвертьфіналу Ліги чемпіонів.[26]. 30 березня вона дебютувала на «Камп Ноу» у матчі-відповіді чвертьфіналу «Барси» проти мадридського «Реала» (5:2)[27]. 21 травня Паредес вийшла в стартовому складі проти «Ліона», коли «Барселона» зазнала поразки з рахунком 1:3 у фіналі Ліги чемпіонів на«Ювентус-Стадіум» у Турині[28]. 29 травня вона виграла свій третій трофей з «Барселоною», коли її команда розгромила «Спортінг» з Уельви з рахунком 6:1 у фіналі Кубка Іспанії[29].

18 серпня Паредес було оголошено п'ятою капітанкою «Барселони» перед початком нового сезону[30].

19 січня 2023 року Паредес була вилучена з поля під час гри з «Реалом» (3:1) у півфіналі Суперкубка Іспанії, через що була дискваліфікована на фінал. Тим не менш там її команда перемогла «Реал Сосьєдад» з рахунком 3:0 та виграла трофей[31]. 27 січня Паредес продовжила свій контракт з «Барселоною» до червня 2025 року.[32] 30 квітня вона виграла свій другий чемпіонський титул з «Барселоною», коли її команда перемогла «Спортінг Уельва» з рахунком 3:0[33]. 3 червня Паредес зіграла весь матч, коли «Барселона» перемогла «Вольфсбург» з рахунком 3:2 у фіналі та виграла свій перший титул Ліги чемпіонів[34].

Вона розпочала сезон 2023/24 років з деякими травмами та хворобами, але одужала та стала лідером захисту команди за відсутності Мапі Леон, яка отримала тривалу травму. Завершити ідеальний сезон «Барселони» Паредес вдалося завдяки вибиванню м'яча з лінії воріт у фіналі Ліги чемпіонів 2024 року проти «Ліона», що допомогло їй виграти другий поспіль титул Ліги чемпіонів[35].

Міжнародна кар'єра

Паредес у складі збірної Іспанієї у 2012 році.

Вона зіграла свої перші хвилини за збірну Іспанії у листопаді 2011 року проти Румунії. У червні 2013 року тренер збірної Ігнасіо Кереда підтвердив, що Паредес потрапила до складу з 23 гравців на Євро-2013 у Швеції[36]. 27 жовтня 2013 року вона забила свій перший гол за Іспанію в домашній гріі над Естонією з рахунком 6:0 у відбірковому матчі чемпіонату світу 2015 року. Її також включили до складу збірної Іспанії на чемпіонат світу 2015 року в Канаді[37] та на чемпіонат світу 2019 року у Франції.[38][39]. 5 березня 2018 року вона провела свій 50-й матч за Іспанію, відкривши рахунок голом головою в грі з Чехією (2:0) в останньому матчі групового етапу Кубка Кіпру[40].

14 лютого 2022 року Паредес була виключена з першого Кубка Арнольда Кларка через розрив м'яза лівого стегна, і її замінила Шейла Гарсія[41].

Пізніше Паредес був у складі збірної Іспанії на Євро-2022[42], а потім була включена до складу збірної Іспанії на чемпіонаті світу 2023 року[43].

6 квітня 2023 року Паредес повернулася до національної збірної у товариському матчі проти Норвегії, який завершився перемогою з рахунком 4:2, після того, як у жовтні 2022 року вона пішла з національної збірної разом із капітанською посадою через розбіжності між кількома гравцями та федерацією щодо несприятливих умов у роздягальні[44]. 20 серпня вона виграла чемпіонат світу після того, як Іспанія перемогла Англію з рахунком 1:0 у фіналі. 1 грудня вона повернулася після травми, щоб зіграти свій 100-й матч за національну збірну, зазнавши поразки від Італії з рахунком 2:3 у матчі групового етапу Ліги націй УЄФА 2023/24 років[45].

25 липня 2024 року Паредеса викликали до збірної Іспанії на Олімпійські ігри 2024 року, де вони програли Німеччині у матчі за бронзові медалі[46].

10 червня 2025 року Паредеса було викликано до збірної Іспанії на Євро-2025[47], де іспанки стали віцечемпіонками Європи.

Особисте життя

Паредес перебуває у стосунках з колишньою хокеїсткою збірної Іспанії Люсією Ібаррою[48]. Під час її перебування в ПСЖ пара жила разом у Сен-Жермен-ан-Ле[49].

У квітні 2021 року Паредес та Ібарра оголосили, що очікують на свою першу спільну дитину[50]. 13 вересня Паредес оголосила у своєму дописі в Instagram про народження сина Матео, який народився напередодні[51]. Перед тим Паредес просила тренера Хорхе Вільду не викликати її до національної збірної на матчі кваліфікації до чемпіонату світу 2023 року через майбутні пологи[52]. Ібарра та Матео супроводжували Паредес на чемпіонаті світу 2023 року в Новій Зеландії та Австралії[53]. У лютому 2026 року Паредес та її партнер Ібарра вітали свою другу дитину, Леа Паредес Ібарру, ім'я якої було оголошено через допис Ібарри в Instagram через тиждень після народження дитини.

Стиль гри

Вона вправна та технічно обдарована захисниця, яка сприяє розвитку атаки своєї команди, ведучи м'яч по полю та взаємодіючи з нападниками і є атакуючою загрозою в штрафному майданчику суперника під час штрафних ударів та кутових, що вона продемонструвала своєю майстерністю у забиванні голів головою[54][55].

Досягнення

«Атлетік Більбао»

«Парі Сен-Жермен»

«Барселона

Збірна Іспанії

Індивідуальні

Примітки

  1. ↑ Soccerdonna — 2010.
  2. ↑ а б FBref
  3. ↑ Footballdatabase.eu — 2007.
  4. ↑ Footoféminin.fr
  5. ↑ https://www.theguardian.com/football/ng-interactive/2021/dec/07/the-100-best-female-footballers-in-the-world-2021
  6. ↑ PPLL (28 червня 2007). Irene Paredes gana el bronce en hexatlon en el Campeonato de España. El Diario Vasco (ісп.). Процитовано 28 квітня 2026.
  7. ↑ [1] [Архівовано 17 October 2012 у Wayback Machine.] Атлетік (Більбао)
  8. ↑ Irene Paredes Hernández – Historical Archives. Реал Сосьєдад. Архів оригіналу за 9 липня 2022. Процитовано 8 липня 2021.
  9. ↑ El Barcelona derrota al Athletic en San Mamés y le arrebata la Liga Femenina en la jornada final [Barcelona defeats Athletic at San Mamés and snatchs the women's league in the last round] (ісп.). 20minutos.es. 5 травня 2013. Процитовано 29 жовтня 2024.
  10. ↑ David Menayo (21 червня 2014). Los penaltis coronan al Barcelona como campeonas de Copa [Penalties see Barcelona crowned as Cup winners] (ісп.). Процитовано 29 жовтня 2024.
  11. ↑ El Athletic se proclama campeón de la Primera División Femenina [Athletic are proclaimed champions of the Women's Premier Division] (ісп.). Ла-Ліга. 5 червня 2016. Процитовано 29 жовтня 2024.
  12. ↑ Palmarés – Athletic Club. athletic-club.eus (ісп.). Процитовано 8 липня 2021.
  13. ↑ Saffer, Paul (1 червня 2017). Bouhaddi gives Lyon fourth Women's Champions League title. УЄФА. Процитовано 8 липня 2021.
  14. ↑ Gourdol, Nathan (1 червня 2018). Le PSG s'offre la Coupe de France féminine devant Lyon au terme d'un scénario incroyable. L'Equipe (фр.). Процитовано 8 липня 2021.
  15. ↑ Irene Paredes. EN.PSG.FR (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2024. Процитовано 16 березня 2022.
  16. ↑ Paredes extends contract to 2021. en.psg.fr. 6 травня 2021. Архів оригіналу за 15 жовтня 2024. Процитовано 8 липня 2021.
  17. ↑ Dupont, Régis (21 вересня 2019). Trophée des championnes : l'OL domine le PSG aux tirs au but. L'Equipe (фр.). Процитовано 8 липня 2021.
  18. ↑ McVeigh, Niall (4 червня 2021). PSG Féminines win French league for first time, ending Lyon's run of 14 titles. The Guardian. Процитовано 8 липня 2021.
  19. ↑ Irene Paredes signs for Barça. Барселона (футбольний клуб). Процитовано 8 липня 2021.
  20. ↑ Barça 5-0 Granadilla: Magnificent start. Барселона (футбольний клуб). 4 вересня 2021. Процитовано 12 вересня 2021.
  21. ↑ Hoffenheim 0 - 5 Barça: Cruising to the quarter finals with yet another win. Барселона (футбольний клуб). Процитовано 17 листопада 2021.
  22. ↑ а б Second Spanish Super Cup winners, now outright leaders. Барселона (футбольний клуб). Процитовано 23 січня 2022.
  23. ↑ Real Sociedad 1-9 Barça: Another huge win. Барселона (футбольний клуб). 9 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  24. ↑ Paredes, unas 4 semanas de baja. Барселона (футбольний клуб) (Spanish) . 14 лютого 2022. Процитовано 15 березня 2022.
  25. ↑ а б ¡La séptima Liga y tercera consecutiva!. Барселона (футбольний клуб) (Spanish) . 13 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022.
  26. ↑ Reial Madrid-Barça Femení: Amb avantatge cap al Camp Nou (1-3). Барселона (футбольний клуб) (Catalan) . Процитовано 22 березня 2022.
  27. ↑ Barça Women 5-2 Real Madrid Femenino: Semi-final bound on a historic night!. Барселона (футбольний клуб). 30 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
  28. ↑ Fariñas, Nacho (21 травня 2022). FC Barcelona - Olympique de Lyon: Se escapa la Champions (1-3). Барселона (футбольний клуб) (Spanish) . Процитовано 23 травня 2022.
  29. ↑ а б Barça - Sporting Huelva: ¡Campeonas de la Copa de la Reina! (6-1). Барселона (футбольний клуб) (Spanish) . Процитовано 29 травня 2022.
  30. ↑ Paredes, quinta capitana. Барселона (футбольний клуб) (Spanish) . 18 серпня 2022. Процитовано 24 серпня 2022.
  31. ↑ а б Third Super Cup for a magnificent FC Barcelona. Барселона (футбольний клуб). Процитовано 22 січня 2023.
  32. ↑ Paredes renueva hasta 2025. FC Barcelona (ісп.). 27 січня 2023. Процитовано 28 січня 2023.
  33. ↑ а б ¡Campeonas de Liga!. Барселона (футбольний клуб) (Spanish) . Процитовано 30 квітня 2023.
  34. ↑ Boguñá, Roger. Barça – Wolfsburg: Campiones d'Europa! (3-2). Барселона (футбольний клуб) (Catalan) . Процитовано 3 червня 2023.
  35. ↑ Tikas, Maria (30 травня 2024). El 1x1 de una temporada perfecta. Diario Sport (ісп.). Архів оригіналу за 7 липня 2024. Процитовано 7 липня 2024.
  36. ↑ Spain stick with tried and trusted. УЄФА. 29 червня 2013. Процитовано 3 серпня 2013.
  37. ↑ «List of Players — 2015 FIFA Women's World Cup» (PDF). Fédération Internationale de Football Association. Archived from the original (PDF) on 10 April 2016. Retrieved 18 June 2015.
  38. ↑ Guijarro named in Spain's women's World Cup squad. 20 травня 2019. Процитовано 20 травня 2019.
  39. ↑ Estas son las convocadas de la Selección española femenina para la Copa Mundial de Francia [These are the summoned of the Spanish women's team for the World Cup in France]. SeFutbol (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 20 травня 2019. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 9 вересня 2021.
  40. ↑ La selección femenina se gana estar entre las mejores (2-0). Королівська іспанська футбольна федерація (Spanish) . 5 березня 2018. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
  41. ↑ OFICIAL I Irene Paredes causa baja para la Arnold Clark Cup y Sheila García entra en la lista. sefutbol.com (Spanish) . 14 лютого 2022. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 15 березня 2022.
  42. ↑ Esta es la lista de convocadas por la Selección española femenina para la EURO 2022. sefutbol.com (ісп.). 27 червня 2022. Архів оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 27 червня 2022.
  43. ↑ La lista oficial para el Mundial de Australia y Nueva Zelanda [The official list for the World Cup in Australia and New Zealand] (ісп.). Королівська іспанська футбольна федерація. 30 червня 2023.
  44. ↑ OFICIAL I Lista de convocadas para la los encuentros ante Noruega y República Popular China. rfef.es (Spanish) . 31 березня 2023. Процитовано 27 квітня 2023.
  45. ↑ CRÓNICA I España cae ante Italia pero competirá por una plaza en los Juegos Olímpicos (2-3) (Spanish) . Королівська іспанська футбольна федерація. 1 грудня 2023. Процитовано 2 грудня 2023.
  46. ↑ Hill, Courtney (9 серпня 2024). Paris 2024 women's football: Ann-Katrin Berger the hero as Germany beat Spain to bronze. Olympics.com. International Olympic Committee. Процитовано 3 червня 2025.
  47. ↑ OFFICIAL: Montse Tomé announces her squad for the European Championships in Switzerland. RFEF. 10 червня 2025. Архів оригіналу за 13 червня 2025. Процитовано 13 червня 2025.
  48. ↑ Las hermanas Ybarra tienen un mismo sueño: Río 2016 [The Ybarra sisters have the same dream: Rio 2016] (ісп.). Diario AS. 1 травня 2015. Процитовано 9 лютого 2022.
  49. ↑ Britton, Tara (14 липня 2021). Compagnes et compagnons de footballeuses : pour le meilleur et pour tenir [Companions of footballers: for the best and to keep...] (фр.). L'Équipe. Процитовано 9 вересня 2021.
  50. ↑ Barker, Gabby (24 квітня 2021). The captain of PSG and the national team, Irene Paredes, announces that she will be a mother. Sports Finding. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
  51. ↑ Irene Paredes and Lucía Ybarra are already mothers and present their son Mateo. Archysport (амер.). 13 вересня 2021. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  52. ↑ Menayo, David (13 вересня 2021). Irene Paredes y Lucía Ybarra estrenan maternidad [Irene Paredes and Lucía Ybarra premiere motherhood]. Marca (ісп.). Архів оригіналу за 9 грудня 2023. Процитовано 14 вересня 2021.
  53. ↑ Fra, Amalia (16 липня 2023). Irene Paredes interview: Spain defender talks to AS ahead of Women's World Cup. Diario AS. Процитовано 22 листопада 2023.
  54. ↑ Irene Paredes - Player Profile. Барселона (футбольний клуб). Процитовано 26 січня 2023.
  55. ↑ Irene Paredes – Paris Saint-Germain. Парі Сен-Жермен. Архів оригіналу за 23 липня 2024. Процитовано 26 січня 2023.
  56. ↑ Loyant, Richard (4 червня 2021). Paris SG sacré pour la première fois (French) . Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  57. ↑ Cinquena Lliga consecutiva per al Barça. www.fcbarcelona.cat (Catalan) . 4 травня 2024. Процитовано 8 травня 2024.
  58. ↑ 10th Liga F title for Barça Women. FC Barcelona. 11 травня 2025. Архів оригіналу за 16 червня 2025. Процитовано 15 липня 2025.
  59. ↑ Marsden, Sam (22 квітня 2026). Barcelona win 7th straight Liga F title to further quadruple quest. espn.com (англ.). Процитовано 22 квітня 2026.
  60. ↑ Wrack, Suzanne (3 червня 2023). Rolfö caps Barcelona comeback against Wolfsburg to win thrilling WCL final. The Guardian. ISSN 0029-7712. Процитовано 7 червня 2023.
  61. ↑ Barcelona retains Women's Champions League title, completing historic quadruple. CNN. 25 травня 2024. Процитовано 25 травня 2024.
  62. ↑ Barça 2-0 Atlético Madrid: Pina wins the crown for the queens of the cup. FC Barcelona. 7 червня 2025. Архів оригіналу за 7 червня 2025. Процитовано 17 липня 2025.
  63. ↑ Sixth Super Cup for FC Barcelona (англ.). FC Barcelona Femení. 24 січня 2026. Процитовано 22 квітня 2026.
  64. ↑ England 1-1 Spain. uefa.com (англ.). 27 липня 2025. Процитовано 28 липня 2025.
  65. ↑ Women's Nations League final: World Cup winners Spain beat France 2–0 in Seville. BBC Sport. 28 лютого 2024. Процитовано 28 лютого 2024.
  66. ↑ Spain wins Algarve Cup. LTA Agency (амер.). 4 квітня 2017. Процитовано 2 грудня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  67. ↑ Asa (20 лютого 2018). Spain Announce Squad for the Cyprus Women's Cup 2018. Womens Soccer United (амер.). Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 2 грудня 2022.
  68. ↑ England and Spain dominate UEFA Women's EURO 2025 Team of the Tournament. uefa.com (англ.). 28 липня 2025. Процитовано 28 липня 2025.
  69. ↑ 2023/24 Women's Champions League Team of the Season. UEFA.com. 27 травня 2024. Процитовано 27 травня 2024.
  70. ↑ Irene Paredes named 2020/21 Women's Champions League Defender of the Season. УЄФА (англ.). 26 серпня 2021. Процитовано 16 березня 2022.
  71. ↑ IFFHS WOMEN'S CONTINENTAL TEAMS OF THE YEAR 2021 - UEFA. IFFHS. 21 грудня 2021. Архів оригіналу за 24 січня 2024. Процитовано 24 січня 2024.
  72. ↑ Barça stars dominate The Best FIFA Women's 11. fifa.com. 17 грудня 2024. Процитовано 18 грудня 2024.
  73. ↑ England and Spain stars dominate The Best Women's 11. FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 16 грудня 2025. Процитовано 16 грудня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).