Іраклія

Іраклія
el/Ηράκλεια
Вид з супутника
Карта
Географія
36/50/N/25/27/E
Місцерозташування	Егейське море
Акваторія	Егейське море
Площа	17,795  км²
Найвища точка	419 м
Країна
Греція
Регіон	Південні Егейські острови
Адм. одиниця	Наксос і Малі Кікладиd Commune of Iraklia, Small Cycladesd
Населення	151 (2001)
Вебсайт	iraklia.gr
Іраклія Іраклія (Греція)
Іраклія у Вікісховищі

Іраклія (грец. Ηράκλεια) — острів в Егейському морі. Входить до групи невеликих островів Малі Кіклади. Він розташований між островами Наксос та Іос. Площа острова становить 17,6 км². Згідно з переписом населення 2021 року, на острові проживало 148 осіб^[1].

Іраклія — найбільш дикий, гористий та екологічно первозданний острів архіпелагу. Величезні масиви вапнякових скель приховують дивовижні спелеологічні об'єкти, найбільшим із яких є печера Святого Іоанна з унікальними карстовими натічними формами. Гора Папас (419 м) є найвищою точкою Малих Кіклад і формує специфічний рельєф острова.

Екологічна цінність Іраклії є найвищою в архіпелазі: вона визнана важливою орнітологічною територією міжнародного значення. На стрімких скелях острова гніздиться унікальна та стійка популяція сипів білоголових (Gyps fulvus) — велетенських хижих птахів, які перебувають під європейською охороною^[2]. Завдяки суворим правилам Natura 2000, на Іраклії заборонено масштабне розширення доріг та полювання, що робить її ідеальним природним заповідником під відкритим небом^[3].

Один із найменш заселених великих островів архіпелагу. Іраклія — це царство спокою та незайманої природи. Тут є лише два поселення: портовий Агіос Георгіос та автентична Панагія, з’єднані однією асфальтованою дорогою. Острів приваблює любителів тиші, неспішних прогулянок та орнітологів, адже тут гніздяться рідкісні види хижих птахів, зокрема білоголові сипи.

Головною візитівкою Іраклії є пляж Ліваді з видом на безлюдний острів Венетико, а також унікальна печера Святого Іоанна — найбільша в архіпелазі, всередині якої можна побачити вражаючі сталактити та сталагміти. Для входу туди знадобиться ліхтарик та певна відвага, адже печера не облаштована для масового туризму.

• Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7
• Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0
• Географія Європи: Підручник / За ред. І. П. Савчука. — К. : Освіта, 2021. — 512 с. — ISBN 978-617-656-123-0
• Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X (рос.)

• Official website [Архівовано 25 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.) (гр.)
• GBIF Portal — Cyclades Biodiversity Data
• Greek Ministry of Environment and Energy
• Greek Reporter: Population in Greece According to 2021 Census
• Hellenic Ornithological Society — Important Bird Areas
• Hellenic Statistical Authority (ELSTAT) — 2021 Census Results
• Irakleia Municipal Portal
• MedPAN — Protected Areas Profile: Mikres Kyklades
• Natura 2000 Network Viewer — Mikres Kyklades
• Visit Greece – Cyclades (Greek National Tourism Organization)