YaChudo

Інтероперабельність

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Приклад програмної інтероперабельності: мобільний пристрій і телевізор відтворюють один і той самий цифровий музичний файл, що зберігається на сервері поза екраном у домашній мережі

Інтероперабе́льність (англ. interoperability — здатність до взаємодії) — здатність продукту або системи працювати спільно з іншими продуктами чи системами.[1] Хоча цей термін спочатку визначався для послуг у сфері інформаційних технологій або системної інженерії з метою забезпечення обміну інформацією,[2] ширше визначення враховує соціальні, політичні та організаційні фактори, що впливають на взаємодію між системами.[3]

Типи інтероперабельності включають синтакси́чну інтероперабе́льність, коли дві системи можуть обмінюватися даними, та міждоменну інтероперабельність, коли кілька організацій працюють разом і обмінюються інформацією.

Типи

Обмін текстовими повідомленнями на мобільному телефоні за допомогою SMS, що є повністю інтероперабельним між різними операторами мобільного зв'язку

Якщо дві або більше систем використовують загальні формати даних та протоколи зв'язку, тоді вони здатні спілкуватися одна з одною, що свідчить про їхню синтаксичну інтероперабельність. XML та SQL є прикладами загальних форматів даних і протоколів. Формати даних низького рівня також сприяють синтаксичній інтероперабельності, гарантуючи, що алфавітні символи зберігаються в однаковому форматі ASCII або Unicode в усіх системах, що взаємодіють.

Крім здатності двох або більше комп'ютерних систем обмінюватися інформацією, семантична інтероперабельність — це здатність автоматично, осмислено й точно інтерпретувати інформацію, якою здійснюється обмін, для отримання корисних результатів, як це визначено кінцевими користувачами обох систем. Для досягнення семантичної інтероперабельності обидві сторони повинні звертатися до спільної еталонної моделі обміну інформацією. Зміст запитів на обмін інформацією визначається однозначно: те, що надсилається, є тим самим, що й розуміється.

Міждоменну інтероперабельність передбачає спільну роботу багатьох соціальних, організаційних, політичних та юридичних суб'єктів заради спільних інтересів або обміну інформацією.[4]

Основні властивості стандарту інтероперабельності

Стандарт інтероперабельності повинен відповідати таким властивостям:[5]

  • Закритий набір функцій (без розширень або створення підмножин): Специфікація має бути нормативною та обмеженою. Стандарт повинен стверджувати, що сумісна реалізація підтримує базовий стандарт у повному обсязі і нічого більше. Стандарт не повинен допускати розширень, що залежать від конкретного постачальника. Стандарт може визначати допустимі підмножини, але повинен виключати підмножини, створені або визначені постачальником. Пізніші версії стандарту не обов'язково повинні бути на 100% зворотно сумісними, але відхилення мають бути чітко визначені.
  • Детермінований вивід: Стандарт повинен визначати явні та незмінні вимоги до відображення вводу у вивід. Стандарт не повинен допускати поведінки, що "визначається реалізацією". Стандарт може дозволяти встановлювати обмеження на максимальний розмір, місткість тощо, але повинен вимагати однакової, відповідної поведінки в межах цих обмежень. У документі стандарту слово "повинен" (shall) використовується майже виключно, а "може" (may) або "слід" (should) — лише в рідкісних випадках (наприклад, обробка помилок, яка має бути делегована зовнішній системі).
  • Для стандартів, що регулюють процеси в реальному часі, Вичерпна обробка помилок: Замість того, щоб залишати помилки на логіку, "визначену реалізацією", стандарт повинен обов'язково вимагати точні коди помилок, переходи станів та резервну поведінку для підтримки стабільності системи.
  • Нейтральність до платформи та постачальника: Визначення повинні залишатися незалежними від специфічних внутрішніх архітектур систем, мов програмування або операційних середовищ.
  • Еталонна реалізація: Хоча визначати еталонну реалізацію не обов'язково, це є звичною практикою. Стандарт може передбачати механізми вирішення неоднозначностей або пропусків для забезпечення однакової реалізації. Стандарт може включати набір тестів для перевірки відповідності.

Інтероперабельність та відкриті стандарти

Інтероперабельність передбачає обмін між цілим рядом продуктів, або подібними продуктами від кількох різних виробників, або навіть між минулими та майбутніми версіями одного й того самого продукту. Інтероперабельність може розроблятися post facto, як спеціальний захід між двома продуктами з виключенням решти, шляхом використання відкритих стандартів. Коли постачальника змушують адаптувати свою систему до домінуючої системи, яка не базується на відкритих стандартах, ідеться про сумісність, а не про інтероперабельність.[джерело?]

Відкриті стандарти

Відкриті стандарти покладаються на широку консультативну та інклюзивну групу, що включає представників постачальників, науковців та інших зацікавлених сторін, яка обговорює та дебатує щодо технічних та економічних переваг, недоліків і доцільності запропонованого спільного протоколу. Після вирішення сумнівів і застережень усіх членів, створений спільний документ затверджується як загальний стандарт. Цей документ може згодом стати публічним і відтоді стає відкритим стандартом. Зазвичай він публікується та є вільно або за номінальну плату доступним усім охочим, без жодних додаткових обтяжень. Різні розробники та окремі особи (навіть ті, хто не входив до початкової групи) можуть використовувати документ стандарту для створення продуктів, що реалізують загальний протокол, визначений у стандарті, і таким чином стають інтероперабельними за своєю суттю (interoperable by design), без жодних специфічних зобов'язань чи переваг для клієнтів у виборі одного продукту над іншим на основі стандартизованих функцій. Продукти постачальників конкурують за якістю їхньої реалізації, користувацьким інтерфейсом, простотою використання, продуктивністю, ціною та багатьма іншими факторами, зберігаючи при цьому дані клієнта недоторканими й придатними для перенесення, навіть якщо він вирішить перейти на інший конкуруючий продукт з ділових міркувань.

Проте, хоча "відкритість" є необхідною умовою для стандарту інтероперабельності, вона не є достатньою умовою. Наприклад, процеси встановлення стандартів для мов Fortran, C та C++ є відкритими, із широкою інклюзивною консультативною групою. Але отримані стандарти не є стандартами інтероперабельності.

Уряд

Електронний уряд

З погляду електронного уряду (eGovernment), інтероперабельність означає здатність до співпраці транскордонних служб для громадян, підприємств та державних адміністрацій. Обмін даними може бути складним завданням через мовні бар'єри, різні специфікації форматів, різноманітність категоризацій та інші перешкоди.

Якщо дані інтерпретуються по-різному, співпраця обмежується, займає більше часу і стає неефективною. Наприклад, якщо громадянин країни А хоче придбати землю в країні Б, його попросять надати правильні адресні дані. Адресні дані в обох країнах включають повне ім'я, назву вулиці та номер будинку, а також поштовий індекс. Порядок деталей адреси може відрізнятися. Тією ж мовою не є перешкодою впорядкувати надані адресні дані, але через мовні бар'єри це стає складним. Якщо мова використовує іншу систему письма, це майже неможливо, якщо немає доступних інструментів перекладу.

Управління ризиками повеней

Інтероперабельність використовується дослідниками в контексті міського управління ризиками повеней.[6] Міста та урбанізовані території в усьому світі розширюються, що створює складні простори з багатьма взаємодіями між навколишнім середовищем, інфраструктурою та людьми. Щоб впоратися з цією складністю та належним чином управляти водними ресурсами в містах, необхідний підхід до контролю за повенями на основі "системи систем". У цьому контексті інтероперабельність є важливою для сприяння мисленню "система систем" і визначається як: "здатність будь-якої системи управління водними ресурсами перенаправляти воду та використовувати інші системи для підтримки або покращення своєї функції під час подій, пов'язаних із перевищенням рівня води".[7] Оцінюючи складні властивості міських інфраструктурних систем, зокрема взаємодію між дренажними системами та іншими міськими системами (наприклад, такою інфраструктурою, як транспорт), можна було б розширити пропускну здатність загальної системи для управління паводковими водами в напрямку досягнення покращеної стійкості міст до повеней.[8]

Збройні сили

Швидкісний мотузковий захват перуанського спецназу з гелікоптера UH-60 Blackhawk, що експлуатується силами спеціальних операцій США, 2010 рік.

Інтероперабельність сил визначається в НАТО як здатність сил двох або більше націй тренуватися, проводити навчання та ефективно діяти разом під час виконання визначених місій та завдань. Крім того, НАТО визначає інтероперабельність у ширшому сенсі як здатність діяти разом узгоджено, результативно та ефективно для досягнення тактичних, оперативних та стратегічних цілей Альянсу.[9]

На стратегічному рівні інтероперабельність є чинником, що сприяє розбудові коаліції. Це полегшує значущі внески партнерів по коаліції. На цьому рівні проблеми інтероперабельності зосереджені на узгодженні світоглядів, стратегій, доктрин і структур збройних сил. Інтероперабельність є елементом готовності коаліції працювати разом у довгостроковій перспективі для досягнення та підтримки спільних інтересів проти спільних загроз. Інтероперабельність на оперативному та тактичному рівнях — це те, де стратегічна інтероперабельність та технологічна інтероперабельність об'єднуються, щоб допомогти союзникам формувати середовище, управляти кризами та перемагати у війнах. Переваги інтероперабельності на оперативному та тактичному рівнях зазвичай випливають із взаємозамінності елементів сил та підрозділів. Технологічна інтероперабельність відображає інтерфейси між організаціями та системами. Вона фокусується на зв'язку та комп'ютерах, але також охоплює технічні можливості систем і результуючу місійну сумісність між системами та даними партнерів по коаліції. На технологічному рівні переваги інтероперабельності виникають насамперед завдяки їхньому впливу на оперативному та тактичному рівнях з точки зору підвищення гнучкості.[10]

Громадська безпека

Оскільки служби швидкого реагування повинні мати можливість спілкуватися під час великомасштабних надзвичайних ситуацій, інтероперабельність є важливим питанням для правоохоронних органів, пожежної охорони, служб екстреної медичної допомоги та інших департаментів охорони здоров'я і громадської безпеки. За останні 12 років це була велика сфера інвестицій та досліджень.[11][12] Надзвичайно різне та несумісне апаратне забезпечення перешкоджає обміну інформацією між установами.[13] Інформаційні системи установ, такі як системи автоматизованого диспетчерського управління та системи управління записами, функціонували здебільшого ізольовано, у так званих інформаційних островах. Установи намагалися подолати цю ізоляцію за допомогою неефективних, тимчасових методів, у той час як великі установи почали впроваджувати обмежені інтероперабельні системи. Ці підходи були неадекватними і, у США, відсутність інтероперабельності у сфері громадської безпеки стала очевидною під час терактів 11 вересня 2001 року[14] на Пентагон і вежі Всесвітнього торгового центру. Подальші докази відсутності інтероперабельності з'явилися, коли установи боролися з наслідками урагану Катріна.

На відміну від загальної національної картини, деякі штати, включаючи Юту, вже зробили значні кроки вперед. Дорожній патруль Юти та інші департаменти в Юті створили загальноштатну мережу для обміну даними.[15]

Співдружність Вірджинія є одним із провідних штатів у США щодо покращення інтероперабельності. Координатор з питань інтероперабельності використовує регіональну структуру для кращого розподілу грантового фінансування по Співдружності, щоб усі райони мали можливість покращити сумісність зв'язку. Стратегічний план Вірджинії у сфері комунікацій оновлюється щороку і включає нові ініціативи для Співдружності – всі проєкти та зусилля пов'язані з цим планом, який узгоджений з Національним планом екстреного зв'язку, розробленим Управлінням екстреного зв'язку Міністерства внутрішньої безпеки США.

Штат Вашингтон прагне посилити інтероперабельність у масштабах штату. Виконавчий комітет з питань інтероперабельності штату (SIEC)[16], створений законодавчим органом у 2003 році, працює над тим, щоб допомогти установам швидкого реагування (поліція, пожежна охорона, шериф, медики, фахівці з небезпечних матеріалів тощо) на всіх рівнях уряду (місто, округ, штат, племена, федеральний уряд) визначити інтероперабельність для їхнього локального регіону. Вашингтон визнає, що співпраця в розробці та створенні систем бездротового радіозв'язку дозволяє установам швидкого реагування ефективно надавати додаткові послуги, підвищувати інтероперабельність і зменшувати довгострокові витрати. Ця робота рятує життя рятувальників і громадян, яким вони служать.

Уряд США докладає зусиль для подолання нестачі інтероперабельності у сфері громадської безпеки в країні. Управління з питань інтероперабельності та сумісності (OIC) Міністерства внутрішньої безпеки здійснює програми SAFECOM[17] та CADIP і Project 25, які розроблені, щоб допомогти установам у процесі інтеграції їхніх систем автоматизованого диспетчерського управління (CAD) та інших ІТ-систем.

OIC запустило CADIP у серпні 2007 року. Цей проєкт передбачає партнерство OIC з установами в кількох місцях, включаючи Кремнієву долину. Ця програма використовуватиме тематичні дослідження для визначення передового досвіду та проблем, пов'язаних із підключенням систем CAD через межі юрисдикцій. Ці уроки створять інструменти та ресурси, які установи громадської безпеки зможуть використовувати для побудови інтероперабельних систем CAD і спілкування через місцеві, регіональні та федеральні кордони.

Як регулятор інтероперабельності

Урядові структури можуть підвищити рівень інтероперабельності завдяки своїм законодавчим та виконавчим повноваженням. Наприклад, у 2021 році Європейська комісія, після замовлення двох досліджень оцінки впливу та дослідження аналізу технологій, запропонувала впровадити стандартизацію — для ітерацій USB-C — продуктів для заряджання телефонів, що може підвищити інтероперабельність разом із конвергенцією та зручністю для споживачів, одночасно зменшивши потреби в ресурсах, надмірність і кількість електронних відходів.[18][19][20]

З іншого боку, інтероперабельність, запроваджена урядом, піддавалася суворій критиці як така, що призводить до створення монополій, які стають занадто великими, щоб збанкрутувати. Наприклад, впровадження Комісією з цінних паперів і бірж США поправок 1975 року до Закону про фондові біржі 1934 року, які мали на меті забезпечення інтероперабельності, звинувачували у витісненні з бізнесу всіх регіональних клірингових палат та депозитаріїв у США. У результаті Національна клірингова корпорація з цінних паперів є єдиною кліринговою палатою; Депозитарна трастова компанія є єдиним репозитарієм; а їхня материнська компанія, Depository Trust & Clearing Corporation, має величезну ринкову владу над центральним контрагентським клірингом у США. Натомість, федеральний уряд США не намагався запровадити або регулювати інтероперабельність кредитних карток. Це дозволило мережам кредитних карток природним шляхом розвинути інтероперабельність (у тому сенсі, що майже кожен платіжний термінал може автоматично приймати майже кожну кредитну картку), тому Visa Inc. не залишилася єдиною вцілілою мережею кредитних карток.[21]

Комерція та промисловість

Інформаційні технології та комп'ютери

Десктоп

Десктопна інтероперабельність — це підмножина програмної інтероперабельності. У перші дні головна увага в інтероперабельності приділялася інтеграції вебдодатків з іншими вебдодатками. З часом були розроблені контейнери відкритих систем для створення віртуального десктопного середовища, в якому ці додатки могли бути зареєстровані, а потім спілкуватися один з одним за допомогою простих шаблонів видавець-підписник (publish–subscribe). Також підтримувалися елементарні можливості інтерфейсу користувача (UI), що дозволяло групувати вікна з іншими вікнами. Сьогодні десктопна інтероперабельність еволюціонувала до повнофункціональних платформ, які включають підтримку контейнерів, базовий обмін між вебом і вебом, а також нативну підтримку інших типів додатків і розширене управління вікнами. Найновіші платформи інтероперабельності також включають такі сервіси додатків, як універсальний пошук, сповіщення, дозволи та налаштування користувачів, конектори для сторонніх додатків та мовні адаптери для внутрішніх додатків компанії.

Пошук інформації

Пошукова інтероперабельність означає здатність здійснювати пошук у двох або більше колекціях інформації за допомогою одного запиту.[22]

Зокрема, що стосується пошуку в Інтернеті, проблема інтероперабельності виникає через те, що розробникам вебресурсів зазвичай мало або зовсім не потрібно перейматися обміном інформацією з іншими вебресурсами. Технологія федеративного пошуку, яка не висуває вимог до формату даних для їхнього власника, стала одним із рішень проблем пошукової інтероперабельності. Крім того, з'явилися такі стандарти, як протокол Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting, Resource Description Framework (RDF) та SPARQL, які також допомагають вирішити проблему пошукової інтероперабельності, пов'язану з вебресурсами. Такі стандарти також стосуються ширших тем інтероперабельності, таких як можливість інтелектуального аналізу даних.

Програмне забезпечення

Інтероперабельність: гра в мережеву гру на двох ролях, коли один з клієнтів гравця (зліва вгорі) працює під Sun Microsystems, а інший - під GNU Classpath з JamVM. Додатки виконують однаковий байт-код і взаємодіють за допомогою стандартних повідомлень RMI-IIOP для зв'язку.

Стосовно програмного забезпечення термін інтероперабельність використовується для опису здатності різних програм обмінюватися даними за допомогою загального набору форматів обміну, читати та записувати ті самі формати файлів і використовувати однакові протоколи зв'язку.[a] Брак інтероперабельності може бути наслідком браку уваги до стандартизації під час розробки програми. Справді, інтероперабельність не сприймається як належне у тій частині комп'ютерного світу, що не заснована на стандартах.[23]

Згідно з ISO/IEC 2382-01, Словник інформаційних технологій, Фундаментальні терміни, інтероперабельність визначається так: "Здатність взаємодіяти, виконувати програми або передавати дані між різними функціональними блоками у спосіб, який вимагає від користувача незначного або жодного знання унікальних характеристик цих блоків".[24][b]

Організації, що розробляють стандарти, надають відкриті загальнодоступні специфікації програмного забезпечення для сприяння інтероперабельності; приклади включають організацію OASIS та buildingSMART (раніше Міжнародний альянс з інтероперабельності). Іншим прикладом нейтральної сторони є документи RFC (Request for Comments) від робочої групи Internet Engineering Task Force (IETF).

Спільнота Open Service for Lifecycle Collaboration[25] працює над пошуком спільного стандарту для того, щоб програмні інструменти могли обмінюватися даними, наприклад, помилками, завданнями, вимогами тощо. Кінцева мета полягає в узгодженні відкритого стандарту для інтероперабельності інструментів управління життєвим циклом додатків з відкритим кодом.[26]

Java є прикладом інтероперабельної мови програмування, яка дозволяє програмам бути написаними один раз і працювати будь-де за допомогою віртуальної машини Java (JVM). Програма мовою Java, за умови, що вона не використовує специфічні для конкретної системи функції, зберігатиме інтероперабельність з усіма системами, у яких доступна віртуальна машина Java. Додатки зберігатимуть сумісність, оскільки, хоча реалізація відрізняється, базові мовні інтерфейси залишаються незмінними.[27]

Досягнення сумісності програмного забезпечення

Інтероперабельність програмного забезпечення досягається п'ятьма взаємопов'язаними способами:[джерело?]

  1. Тестування продукту
    Продукти, виготовлені за єдиним стандартом або його субпрофілем, залежать від чіткості стандартів, але в їхніх реалізаціях можуть бути невідповідності, які системне або модульне тестування може не виявити. Це вимагає, щоб системи офіційно тестувалися у виробничому сценарії — так, як вони будуть остаточно реалізовані — щоб переконатися, що вони справді будуть взаємодіяти так, як заявлено, тобто що вони є інтероперабельними. Тестування інтероперабельності продукту відрізняється від тестування продукту на відповідність, оскільки відповідність стандарту не обов'язково породжує інтероперабельність з іншим продуктом, який також пройшов тестування на відповідність.
  2. Проєктування продукту
    Реалізує спільний стандарт або його субпрофіль, як визначено галуззю та спільнотою партнерів, із конкретним наміром досягти інтероперабельності з іншими реалізаціями програмного забезпечення, які також дотримуються того самого стандарту або його субпрофілю.
  3. Партнерство галузі та спільноти
    Галузеві та громадські партнерства, як внутрішні, так і міжнародні, спонсорують стандартні робочі групи з метою визначення спільного стандарту, який може бути використаний для того, щоб дозволити програмним системам взаємодіяти для певної цілі. Іноді галузь або спільнота створює субпрофіль існуючого стандарту, розробленого іншою організацією, щоб зменшити кількість опцій і таким чином зробити інтероперабельність більш досяжною для реалізацій.
  4. Спільні технології та інтелектуальна власність
    Використання спільних технологій або інтелектуальної власності може прискорити та зменшити складність інтероперабельності за рахунок зменшення мінливості між компонентами з різних наборів окремо розроблених програмних продуктів і, таким чином, дозволити їм легше взаємодіяти один з одним. Цей метод має такі ж технічні результати, як і використання продукту спільного виробника для створення інтероперабельності. Спільні технології можуть надходити через сторонні бібліотеки або розробки з відкритим кодом.
  5. Стандартна реалізація
    Програмна інтероперабельність вимагає спільної згоди, яка зазвичай досягається через промисловий, національний або міжнародний стандарт.

Кожен із цих способів відіграє важливу роль у зменшенні мінливості у взаємодії програмного забезпечення та покращенні спільного розуміння кінцевої мети, яку необхідно досягти.

Мовна інтероперабельність

Мовна інтероперабельність — це здатність двох різних мов програмування взаємодіяти між собою як частина однієї системи та працювати з однаковими структурами даних.

Існує багато способів сумісності мов програмування одна з одною. HTML, CSS та JavaScript є сумісними, оскільки вони використовуються разом на веб-сторінках. Деякі об'єктно-орієнтовані мови є сумісними завдяки спільному розміщенню на віртуальній машині (наприклад, мови, сумісні з .NET CLI, у середовищі Common Language Runtime та мови, сумісні з JVM, у віртуальній машині Java).

Уніфікована інтероперабельність

Уніфікована сумісність – це властивість системи, яка дозволяє інтеграцію комунікацій, дій, даних та інформаційних послуг у реальному та нереальному часі (тобто уніфікацію), а також відображення та координацію цих послуг між системами та пристроями (тобто сумісність). Уніфікована сумісність забезпечує можливість зв'язку та обміну даними обробки між різними програмами, даними та інфраструктурою.

Домінування на ринку та влада

Інтероперабельність, як правило, розглядається як питання для експертів, а її наслідки для повсякденного життя іноді недооцінюються. Справа щодо конкуренції Microsoft в Європейському Союзі показує, як інтероперабельність стосується важливих питань владних відносин. У 2004 році Європейська Комісія виявила, що Microsoft зловживала своєю ринковою владою, навмисно обмежуючи сумісність між серверами робочих груп Windows і серверами робочих груп не від Microsoft. Роблячи це, Microsoft змогла захистити своє домінуюче становище на ринку операційних систем для серверів робочих груп, які є серцем корпоративних ІТ-мереж. Компанії Microsoft було наказано розкрити повну та точну документацію до інтерфейсів, яка могла б дозволити конкуруючим виробникам змагатися на рівних умовах (засіб захисту інтероперабельності).

Тема інтероперабельності також спливла в дебатах про патенти на програмне забезпечення в Європейському парламенті (червень-липень 2005 року). Критики стверджують, що оскільки патенти на методи, необхідні для забезпечення інтероперабельності, зберігаються на умовах RAND (розумне та недискримінаційне ліцензування), клієнтам доведеться платити ліцензійні збори двічі: один раз за продукт і, у відповідному випадку, ще один раз за захищену патентом програму, яку використовує продукт.

Бізнес-процеси

Інтероперабельність часто є скоріше організаційною проблемою. Інтероперабельність може мати значний вплив на відповідні організації, піднімаючи питання власності (чи хочуть люди ділитися своїми даними? чи вони мають справу з інформаційними бункерами?), трудових відносин (чи готові люди пройти навчання?) та зручності використання. У цьому контексті більш влучним є визначення інтероперабельність бізнес-процесів.

Інтероперабельність може мати важливі економічні наслідки; наприклад, за оцінками досліджень, вартість недостатньої інтероперабельності в галузі капітального будівництва США становить 15,8 мільярда доларів на рік.[28] Якщо продукти конкурентів не є сумісними (через такі причини, як патенти, комерційні таємниці або провали координації), результатом цілком може стати монополія або провал ринку. З цієї причини спільнотам користувачів або урядам може бути доцільно вжити заходів для заохочення інтероперабельності в різних ситуаціях. Щонайменше 30 міжнародних органів і країн впровадили ініціативи щодо створення баз інтероперабельності на основі електронного уряду, які називаються e-GIF, тоді як у США існує ініціатива NIEM.[29]

Медична галузь

Потреба в інтероперабельності типу plug-and-play — здатність вийняти медичний пристрій з коробки та легко змусити його працювати з іншими пристроями — привернула велику увагу як медичних працівників, так і промисловості.[30]

Усе частіше медичні пристрої, такі як інкубатори та системи візуалізації, мають програмне забезпечення, яке інтегрується в місці надання медичної допомоги та з електронними системами, такими як електронні медичні картки. На засіданні Товариства фахівців з питань регулювання (RAPS) у 2016 році експерти у цій галузі, такі як Анджела Н. Джонсон з GE Healthcare та Джефф Шурен з Управління з продовольства і медикаментів США, провели практичні семінари про те, як компанії, що розробляють нові медичні пристрої, та лікарні, які їх встановлюють, можуть працювати ефективніше для узгодження інтероперабельних програмних систем.[31]

Залізниці

Залізниці мають більшу чи меншу інтероперабельність (сумісність) залежно від відповідності стандартам щодо ширини колії, зчеплень, гальм, сигналізації, габариту рухомого складу та габариту наближення будівель, якщо згадати лише кілька параметрів. Для пасажирського залізничного сполучення різні стандарти щодо висоти залізничної платформи та зазору по ширині також можуть впливати на інтероперабельність.[32]

Північноамериканські вантажні та міжміські пасажирські залізниці є високою мірою сумісними, але системи в Європі, Азії, Африці, Центральній і Південній Америці та Австралії є значно менш сумісними. Найважче подолати (за прийнятною ціною) несумісність ширини колії, хоча на рухомому складі можна використовувати системи зі змінною шириною колії.[33][34]

Україна

В Україні процес гармонізації залізниці зі стандартами Європейського Союзу регулюється Законом України «Про безпеку та інтероперабельність на залізничному транспорті України» (№ 4904-IX), який набрав чинності 3 липня 2026 року та вводиться в дію після трирічного перехідного періоду — 2 липня 2029 року.[35][36][37] Закон імплементує вимоги ключових Директиви (ЄС) 2016/797 щодо інтероперабельності залізничної системи, Директиви (ЄС) 2016/798 щодо залізничної безпеки та Директива (ЄС) 2007/59 щодо сертифікації машиністів локомотивів.[38]

Згідно із законом, інтероперабельність — це здатність залізничної системи та її підсистем забезпечувати безпечний і безперебійний рух поїздів на різних інфраструктурних мережах завдяки технічній, функціональній, операційній та нормативній сумісності. Система поділяється на:[35]

  • Структурні підсистеми: інфраструктура, енергозабезпечення, колійні системи сигналізації та блокування, поїзні системи управління, а також рухомий склад.
  • Функціональні підсистеми: управління рухом, технічне обслуговування, а також інтегровані інформаційні системи для перевезень.

До підсистем, задіяних у міжнародному сполученні з державами-членами ЄС, застосовуються європейські Технічні специфікації інтероперабельності (TSI). Водночас закон передбачає винятки, коли застосування стандартів TSI може не вимагатися — наприклад, для швидкого відновлення інфраструктури внаслідок надзвичайних ситуацій або воєнних дій.[35]

Телекомунікації

У телекомунікаціях цей термін може бути визначений як:

  1. Здатність надавати послуги іншим системам і приймати послуги від них, а також використовувати обмінювані послуги для забезпечення їхньої ефективної спільної роботи. Сектор стандартизації електрозв'язку МСЕ (ITU-T) розробляє стандарти для міжнародних телекомунікацій.
  2. Стан, який досягається між системами зв'язку та електроніки або елементами обладнання зв'язку та електроніки, коли інформацією або послугами можна обмінюватися безпосередньо та задовільно між ними або їхніми користувачами. Ступінь інтероперабельності слід визначати, звертаючись до конкретних випадків.[39][40]

У двосторонньому радіозв'язку інтероперабельність складається з трьох вимірів:[джерело?]

  • сумісні шляхи зв'язку (сумісні частоти, обладнання та сигналізація),
  • покриття радіосистеми або адекватна сила сигналу, і;
  • масштабована ємність.

Організації, присвячені інтероперабельності

Багато організацій займаються питаннями інтероперабельності. Деякі з них зосереджені на електронному уряді, електронному бізнесі або обміні даними загалом.

Глобальні

На міжнародному рівні Галузевий консорціум мережецентричних операцій (Network Centric Operations Industry Consortium) сприяє глобальній інтероперабельності через кордони, мовні та технічні бар'єри. У сфері архітектурного середовища Міжнародний альянс з інтероперабельності (International Alliance for Interoperability) розпочав роботу в 1994 році і був перейменований на BuildingSMART у 2005 році.[41]

Європа

У Європі Європейська комісія та її програма IDABC видали Європейську систему сумісності . Наступною програмою IDABC стала програма «Рішення для сумісності європейських державних адміністрацій» (ISA). Вони також ініціювали створення Європейського центру семантичної сумісності (SEMIC.EU). Європейська служба земельної інформації (EULIS)[42] була створена у 2006 році як консорціум європейських національних земельних кадастрів. Метою служби є створення єдиного порталу, через який клієнти отримують доступ до інформації про окремі об'єкти нерухомості, про послуги з реєстрації землі та власності, а також про відповідне правове середовище.[43]

Європейська система інтероперабельності (EIF) розглядає чотири види інтероперабельності: правову інтероперабельність, організаційну інтероперабельність, семантичну інтероперабельність та технічну інтероперабельність.[44]

У Документі про передові практики семантичної інтероперабельності IoT (Європейський дослідницький кластер Інтернету речей - IERC) розрізняють чотири види інтероперабельності: синтаксичну інтероперабельність, технічну інтероперабельність, семантичну інтероперабельність та організаційну інтероперабельність.[45]

США

У Сполучених Штатах ініціатива Організації компонентів і середовища реєстрації (CORE.GOV) Управління загальних служб на початку 2000-х років створила середовище співпраці для розробки компонентів, спільного використання, реєстрації та повторного використання.[46] Спорідненою ініціативою є поточна робота Національної моделі обміну інформацією (NIEM) та репозиторію компонентів.[47] Національний інститут стандартів і технологій (NIST) слугує агентством стандартів вимірювання.

Див. також

Комп'ютери та інформаційні технології
  • Архітектура інтероперабельних інформаційних систем
  • Список комп'ютерних стандартів
  • Керована моделлю інтероперабельність, фреймворк
  • Семантична павутина, стандарт для створення інтернет-даних, зчитуваних машиною
Бізнес
  • Інтероперабельність бізнес-інтерфейсів, між системами та процесами організації
  • Корпоративна інтероперабельність, здатність поєднувати діяльність у ефективний і конкурентний спосіб
Інше
  • Співробітництво, загальне поняття
  • Політелія, розв'язання проблем
  • Універсальний фреймворк елементів даних (UDEF), індексування інформації

Примітки

  1. ↑ Definition of Interoperability. dedicated website for a Definition of Interoperability at interoperability-definition.info. Copyright AFUL under CC BY-SA. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 13 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor (посилання)
  2. ↑ Institute of Electrical and Electronics Engineers. IEEE Standard Computer Dictionary: A Compilation of IEEE Standard Computer Glossaries. New York, NY: 1990.
  3. ↑ Slater, T. (2012). What is Interoperability?. Network Centric Operations Industry Consortium. Архів оригіналу за 14 липня 2014.
  4. ↑ Slater, T. Шаблон:Usurped, Шаблон:Usurped, 2013
  5. ↑ Oasis Open, Interoperability Guidelines, https://www.oasis-open.org/policies-guidelines/interoperability-guidelines; ETSI, Solve the Challenge of Interoperability! Interoperability Best Practices, https://www.etsi.org/images/files/Events/interoperability_best_practices_handbook.pdf
  6. ↑ Vercruysse, Kim; Dawson, David A.; Wright, Nigel (2019). Interoperability: A conceptual framework to bridge the gap between multifunctional and multisystem urban flood management. Journal of Flood Risk Management (англ.). 12 (S2) e12535. Bibcode:2019JFRM...12E2535V. doi:10.1111/jfr3.12535. ISSN 1753-318X.
  7. ↑ Fenner, Richard; o'Donnell, Emily; Ahilan, Sangaralingam; Dawson, David; Kapetas, Leon; Krivtsov, Vladimir; Ncube, Sikhululekile; Vercruysse, Kim (2019), Achieving Urban Flood Resilience in an Uncertain Future, Water, 11 (5): 1082, Bibcode:2019Water..11.1082F, doi:10.3390/w11051082, hdl:10871/37244
  8. ↑ Urban Flood Resilience. www.urbanfloodresilience.ac.uk (брит.). Процитовано 15 травня 2019.
  9. ↑ NATO Glossary of Terms and Definitions, NATO AAP-06 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 травня 2020. Процитовано 23 серпня 2016.
  10. ↑ Interoperability: A continuing Challenge in Coalition Air Operations - Chapter 2 "A broad Definition of Interoperability", by Myron Hura, Gary McLeod, James Schneider and others, RAND Monograph Report, 2000, [1] [Архівовано 2013-10-19 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Allen, D. K., Karanasios, S., & Norman, A. (2013). Information sharing and interoperability: the case of major incident management. European Journal of Information Systems, 10.1057/ejis.2013.8.
  12. ↑ Baldini, G. (2010). Report of the workshop on "Interoperable communications for Safety and Security". Ispra: European Commission, Joint Research Centre (JRC), Institute for the Protection and Security of the Citizen.
  13. ↑ Interoperability system bridges communications gap. FireRescue1. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 25 січня 2017.
  14. ↑ Grier, Robin. Interoperability Solutions. Interoperability. Catalyst Communications. Процитовано 28 травня 2011.
  15. ↑ FATPOT Technologies. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 8 вересня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  16. ↑ SIEC. Процитовано 12 серпня 2016.
  17. ↑ SAFECOM - Homeland Security. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 12 серпня 2016.
  18. ↑ Apple opposes EU plans to make common charger port for all devices. The Guardian (англ.). 23 вересня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
  19. ↑ Peltier, Elian (23 вересня 2021). In a setback for Apple, the European Union seeks a common charger for all phones. The New York Times. Процитовано 19 жовтня 2021.
  20. ↑ One common charging solution for all. Internal Market, Industry, Entrepreneurship and SMEs - European Commission (англ.). 5 липня 2016. Процитовано 19 жовтня 2021.
  21. ↑ Awrey, Dan; Macey, Joshua C. (Жовтень 2022). Open Access, Interoperability, and DTCC's Unexpected Path to Monopoly. The Yale Law Journal. 132 (1): 96—170.
  22. ↑ Open Search Environments: The Free Alternative to Commercial Search Services
  23. ↑ Gordon and Hernandez (16 травня 2016). The Official Guide to the SSCP Book. SYBEX. ISBN 978-1-119-27863-4.
  24. ↑ SC36 Secretariat (13 листопада 2003). Proposed Draft Technical Report for: ISO/IEC xxxxx, Information technology -- Learning, education, and training -- Management and delivery -- Specification and use of extensions and profiles (PDF). ISO/IEC JTC1 SC36. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2007. Процитовано 12 серпня 2016.
  25. ↑ Open Services for Lifecycle Collaboration. Процитовано 12 серпня 2016.
  26. ↑ OSLC (Open Services for Lifecycle Collaboration): open standard for i…. 30 листопада 2011. Процитовано 12 серпня 2016.
  27. ↑ 9. Java and JVM Interoperability [Book] (англ.). O'Reilly Media, Incorporated. 2012. ISBN 978-1-4493-1038-7.
  28. ↑ MP Gallaher; AC O'Connor; JL Dettbarn, Jr.; LT Gilday (Серпень 2004). Cost Analysis of Inadequate Interoperability in the U.S. Capital Facilities Industry (PDF) (Звіт). National Institute of Standards and Technology. с. iv. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2016. Процитовано 19 квітня 2012.
  29. ↑ e-Government Interoperability A comparative analysis of 30 countries (PDF). CS Transform. 2010. Архів (PDF) оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 21 січня 2016.
  30. ↑ CIMIT - Center for Integration of Medicine and Innovative Technology - the MD PnP Program on Medical Device Interoperability
  31. ↑ RAPS Preview: FDA CDRH Director Shuren Talks Priorities. 19 вересня 2016. Процитовано 8 квітня 2017.
  32. ↑ Technical Specifications for Interoperability (TSIs). European Union Agency for Railways. European Union. Жовтень 2018. Процитовано 12 серпня 2025.
  33. ↑ Kaiser, I.; Vinolas, J.; Gómez del Pulgar, D.; Galán, R. (Травень 2019). Contribution of variable gauge freight wheelsets to interoperability. Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers, Part F: Journal of Rail and Rapid Transit. 233 (5): 489—505. doi:10.1177/095440971880496 (неактивний 19 December 2025). Процитовано 12 серпня 2025.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із неактивним DOI станом на грудень 2025 (посилання)
  34. ↑ Casado, Silvia; Campillo, Lucas; Inacio Sánchez, José (Червень 2016). Variable Gauge Systems: From project planning to execution and vice vers. ITRANSPORTE. INECO. Процитовано 12 серпня 2025.
  35. ↑ а б в Про безпеку та інтероперабельність на залізничному транспорті України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.).
  36. ↑ Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний закон про залізничний транспорт: що зміниться для галузі? ➜ ZMINA. zmina.info (укр.). 9 червня 2026. Процитовано 21 серпня 2026.
  37. ↑ Kitsoft. Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України. mininfra.gov.ua (укр.). Процитовано 21 серпня 2026.
  38. ↑ Rail.insider (9 червня 2026). Рада прийняла закон про інтероперабельність залізниці (укр.). Процитовано 21 серпня 2026.
  39. ↑ Public Domain Ця стаття містить матеріал, що перебуває в суспільному надбанні, з Federal Standard 1037C, General Services Administration (на підтримку MIL-STD-188).
  40. ↑ Шаблон:DODDIC
  41. ↑ Eastman, Charles M., and Eastman, Chuck (2008) BIM handbook: a guide to building information modeling for owners, managers, designers, engineers, and contractors John Wiley & Sons, pp.72-73.
  42. ↑ European Land Information Service. Архів оригіналу за 31 березня 2008. Процитовано 19 жовтня 2008.
  43. ↑ Design, Erskine. Welcome - EULIS. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 12 серпня 2016. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  44. ↑ European Interoperability Framework (EIF).
  45. ↑ IoT Semantic Interoperability: Research Challenges, Best Practices, Recommendations and Next Steps (PDF), European Research Cluster on the Internet of Things, Березень 2015
  46. ↑ Morris, KC; Kulvatunyou, Serm; Frechette, Simon; Lubell, Josh; Goyal, Puja (Грудень 2004). XML Schema Validation Process for CORE.GOV (PDF). Manufacturing Systems Integration Division, National Institute of Standards and Technology. Процитовано 13 червня 2023.
  47. ↑ NIEMOpen

Посилання


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).