YaChudo

Інстантон

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

Інстантон (англ. instanton) — локалізований у часі (на відміну від солітона — локалізованого в просторі) розв'язок рівняння руху, сформульованого в уявному часі. Наприклад, задача про рух частинки в двоямному потенціалі V = λ ( x 2 − η 2 ) 2 {\displaystyle V=\lambda (x^{2}-\eta ^{2})^{2}} з мінімумами, розташованими в точках x = ± η {\displaystyle x=\pm \eta } , після виконання аналітичного продовження τ = i t {\displaystyle \tau =it} (переходу в уявний час), приводить до рівняння руху

m d 2 x d τ 2 = d V d x . {\displaystyle m{\frac {d^{2}x}{d\tau ^{2}}}={\frac {dV}{dx}}.}

Розв'язок цього рівняння для двоямного потенціалу може бути поданий у такому вигляді (див. огляд[1])

x c l ( τ ) = η th [ ω 2 ( τ − τ 0 ) ] . {\displaystyle x_{cl}\left(\tau \right)=\eta \,\operatorname {th} \!\left[{{\frac {\omega }{2}}\left({\tau -\tau _{0}}\right)}\right].}

Він визначений від x ( − ∞ ) = − η {\displaystyle x(-\infty )=-\eta } до x ( ∞ ) = η {\displaystyle x(\infty )=\eta } , при цьому ω 2 = 8 λ η 2 {\displaystyle \omega ^{2}=8\lambda \eta ^{2}} , τ 0 {\displaystyle \tau _{0}} — вільний параметр, що визначає «центр» інстантона.

Примітки

  1. ↑ Инстантонная азбука / Вайнштейн, А. И., Захаров, В. И., Новиков, В. А., Шифман, М. А. // УФН (1982). -Т. 136, № 4. — С. 553—591.

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).