Іно (міфологія)
| Іно | |
|---|---|
 | |
| Божество в | давньогрецька релігія  |
| Батько | Кадм[1] |
| Мати | Гармонія |
| Брати/сестри | Семела, Автоноя, Полідор (син Кадма) і Агава |
| Діти | Леарх, Мелікерт[2] і Евриклеяd |
| Місце поховання | hero shrine of Ino in Megarad[3] |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Іно́ (грец. Ινώ) — дочка Кадма й Гармонії, друга дружина Атаманта, мачуха Фрікса й Гелли, яких вона ненавиділа.
Викликавши чарами велику посуху в країні, Іно зажадала принести обох їх (варіант: лише Фрікса) у жертву, щоб позбутися лиха. Перша дружина Атаманта Нефела врятувала своїх дітей, — дала їм золоторунного барана (див. Аргонавти). Від Атаманта Іно мала синів Мелікерта й Леарха. Переслідуючи Іно за те, що та виховала Діоніса, Гера зробила так, що Атамант у нападі люті вбив Леарха й хотів убити Іно та Мелікерта.
У розпачі Іно разом з Мелікертом кинулася в море, де стала морською богинею Левкотеєю, а Мелікерт — морським богом Палемоном. Культ Іно та Мелікерта був поширений на узбережжі Середземного моря.
Примітки
- ↑ Любкер Ф. Cadmus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 228–229.
- ↑ Melicertes // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 18. — P. 94.
- ↑ Παυσανίας 1.42.7 // Ἑλλάδος Περιήγησις
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).