Інес Фунґ
| Інес Фунґ | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 11 квітня 1949[1] (77 років)  Британський Гонконг, Велика Британія[2] |
| Країна |  США Британський Гонконг |
| Діяльність | кліматологиня |
| Alma mater | Массачусетський технологічний інститут (1977)[3][4] |
| Заклад | Університет Каліфорнії (Берклі)[3] |
| Науковий керівник | Джул Чарніd[4] |
| Аспіранти, докторанти | Benjamin R Lintnerd[4] Jung-Eun Leed[4] Charles Kovend[4] Alexander Stined[4] Abigail L.S. Swannd[4] Jesse A Dayd[4] |
| Членство | Національна академія наук США[5] Американське філософське товариство Національна наукова рада (2018)[6] Лондонське королівське товариство[7] Американська академія мистецтв і наук |
| Нагороди |  іноземний член Лондонського королівського товариства (2019) Медаль Роджера Ревелла Американського геофізичного союзу (2004) |
 Інес Фунґ у Вікісховищі | |
Інес Фунґ (Inez Y. Fung; нар. 11 квітня 1949, Гонконг) — американська кліматологиня гонконзького походження, спеціалізується на змінах клімату та глобальному вуглецевому циклі. Докторка (1977), професорка Каліфорнійського університету в Берклі, де викладає від 1998 року, член Національної АН США (2001) і Американського філософського товариства (2014)[8], а також тайванської Академії Сініка (2010), іноземна член Лондонського королівського товариства (2019).
Життєпис
У Массачусетському технологічному інституті здобула ступінь бакалавра з прикладної математики зі спеціалізацією з гідродинаміки (1971) і доктора наук (Sc.D.) з метеорології (1977, науковий керівник Джул Чарні). Була постдоком у Центрі космічних польотів Ґоддарда НАСА, потім співпрацювала в Інституті космічних досліджень НАСА імені Годдарда, Обсерваторії Землі Ламонт-Доерті Колумбійського університету, Вікторіанському університеті в Канаді. Від 1998 року викладає в Каліфорнійському університеті в Берклі, вступила туди як директор-засновник Берклійського центру атмосферних наук, заслужена професорка, нині професорка науки про атмосферу; вона також є директоркою-засновником Берклійського інституту навколишнього середовища (Berkeley Institute of the Environment), його співдиректоркою. Від 2012 року входить до Національної наукової ради. Авторка звітів МГЕЗК.
Член Американської академії мистецтв і наук (2014). Фелло Американського метеорологічного товариства (1994) і Американського геофізичного союзу (1996).
Чоловік — Джим Бішоп (Jim Bishop), океанограф. В останні роки Інес Фунґ захоплюється грою на скрипці[9].
Відзначена медаллю НАСА «За видатні наукові заслуги» (1989), медаллю Роджера Ревелла Американського геофізичного союзу (2004), дослідницькою медаллю Карла-Густафа Росбі Американського метеорологічного товариства (2019) тощо.
- Fellows Medal, вища відзнака Каліфорнійської академії наук (2019)
Примітки
- ↑ http://fsemf8fall2011.umwblogs.org/page/4/
- ↑ https://web.archive.org/web/20171201034540/http://www.uc.cuhk.edu.hk/uc_media/scholar_list/attachments/dvsbooklet_inez_fung.pdf
- ↑ а б http://www.atmos.berkeley.edu/~inez/
- ↑ а б в г д е ж и Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ http://www.nasonline.org/member-directory/members/40023.html
- ↑ https://www.nsf.gov/nsb/members/former.jsp
- ↑ https://royalsociety.org/news/2019/04/royal-society-announces-2019-fellows/
- ↑ APS Member History. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 31 березня 2021.
- ↑ Inez Fung ’71, ScD ’77 — MIT Technology Review. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 31 березня 2021.
Посилання
- http://www.atmos.berkeley.edu/~inez/ [Архівовано 23 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- http://eps.berkeley.edu/people/inez-fung [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- НАН США [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- National Science Foundation [Архівовано 29 березня 2021 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).