Індигенат

Індигена́т (від лат. indigena — «місцевий», «тубільний») — у Речі Посполитій привілей про визнання за шляхтичем-іноземцем шляхетства країни проживання (тобто, Речі Посполитої). Після процедури індигенату іноземець та його рід набували усі права і свободи місцевої шляхти. За всю історію Речі Посполитої індигенат отримали 413 іноземних родів. До 1578 року індигенат надавався рішенням короля і сейму, а після 1641 року — винятково сейму.

• 1566: Шембеки (німці)
• 1571: Гваньїні (італійці)
• 1598: Бальцери (німці)
• 1673: Гордони (шотландці)
• Шемберги (німці)

• Натуралізація
• Нобілітація
• Скартабеллат

• Гваньїні, Олександр. Хроніка європейської Сарматії [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] [1] [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] / Відп. ред. В. А. Смолій; упорядк. та пер. з польської о. Ю. Мицика. — Київ: Києво-могилянська академія, 2007. — С. 7.