Ілько Лисий

Ілько Лисий
Народився	1882
Помер	2 січня 1961  Тернопіль, Українська РСР, СРСР
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР  Польська Республіка  СРСР
Посада	посол до Сейму Другої Речі Посполитоїd
Партія	УНДО

Ілько Лисий, Ілля Лисий (пол. Ilko Łysyj; 1882 — 2 січня 1961, Тернопіль) — український громадський діяч, активіст УНДО, депутат Сейму ІІІ каденції Польської Республіки (1918—1939).

Закінчив середню школу, згодом - Львівський університет у 1908 році. Працював помічником адвоката в Тернополі, входив до окружного комітету Української національно-демократичної партії.^[1]

Під час Першої світової війни воював в австро-угорській армії на Галицькому фронті. Потрапив у російський полон, у 1917 році був звільнений. У період з 1918 по 1920 роки був старшиною Корпусу Січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця.^[1]

Не був допущений польською владою до адвокатської діяльності. Приватний чиновник у Винниках (Львівський повіт), український кооперативний діяч (керував, між іншим, конторою товариства «Сільський господар») і громадський діяч. Співзасновник Організації українців у Львові, член наглядової ради СК «Карпатія», член ради «Просвіти» і «Рідна школа»

Був активним діячем, членом Центрального Комітету Українського національно-демократичного об'єднання. Він став депутатом парламенту 11 грудня 1933 року, як заступник Володимира Кохана, який склав свої повноваження. Працював у парламенті до 1935 року.

Після Другої світової війни проживав у Тернополі, працював бухгалтером.

• Kto był kim w Drugiej Rzeczypospolitej (redakcja naukowa Jacek M.Majchrowski przy współpracy Grzegorza Mazura i Kamila Stepana), Warszawa 1994, wyd. BGW, ISBN 8370665691 s. 353 Łysyj Ilko, biogram opracował Czesław Brzoza;
• Biogram Łysyj Ilko Łysyj Ilja w bazie danych Sejmu RP